Перейти до основної сторінки
Сьогодні майже у кожній квартирі та в приватному будинку є лічильники води, електроенергії, теплолічильники тощо. Для того щоб захистити споживачів від наслідків недостовірних вимірювань розроблено Технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163. Він встановлює вимоги до засобів вимірювальної техніки та розроблений на основі Директиви 2014/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку вимірювальних приладів.
Дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки:
Із положень Технічного регламенту можна винести переваги для зацікавлених сторін. Для держави – виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію шляхом гармонізації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу стосовно засобів вимірювальної техніки, яка є пріоритетною сферою для підписання Україною Угоди АСАА; для бізнесу – підвищення конкурентоспроможності та отримання прибутку вітчизняними виробниками шляхом просування українських товарів на міжнародні та європейські ринки, усунення технічних бар’єрів у торгівлі; для споживачів – захист громадян від наслідків недостовірних результатів вимірювань, збільшення асортименту продукції.
Для того, щоб будь-яка сторона була впевнена у результатах вимірювань, засіб вимірювальної техніки повинен бути сконструйований і виготовлений з використанням високоякісної вимірювальної технології та захищеності вимірювань. Для цього в Технічному регламенті описані наступні суттєві вимоги, яким повинен відповідати засіб вимірювальної техніки:
– допустимі похибки ( за нормованих робочих умов і за відсутності перешкод похибка вимірювання не повинна перевищувати значення максимально допустимої похибки);
– кліматичні умови навколишнього середовища ( виробник повинен визначити найвищу та найнижчу температуру з наведених у таблиці значень);
– зовнішні механічні умови ( класифікують за такими класами: М1, М2, М3);
зовнішні електромагнітні умови ( електромагнітні умови класифікують за такими класами: Е1, Е2, Е3);
– інші впливні величини (коливання напруги, коливання частоти напруги живлення, частотні електромагнітні поля джерела живлення, будь-яка інша величина, яка може вплинути значною мірою на точність засобу вимірювальної техніки).
Досить значимою частиною в Технічному регламенті є обов’язки суб’єктів господарювання, які пропонують на ринки засоби вимірювальної техніки.
Виробники повинні забезпечувати нанесення на засоби вимірювальної техніки, які вони ввели в обіг, позначення типу, номера партії або серійного номера чи іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, або в разі, коли розмір або характер засобів вимірювальної техніки не дає можливості нанести ці дані, – зазначати необхідну інформацію в супровідній документації і на пакуванні (в разі наявності). Також виробники повинні зазначати власне найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), поштову адресу на засобі вимірювальної техніки або в супровідному документі і на пакуванні (у разі наявності). При цьому виробники зобов’язані забезпечувати супроводження засобу вимірювальної техніки, який вони вводять в обіг, копією декларації про відповідність, а також інструкціями та інформацією відповідно до положень Технічного регламенту, що складені відповідно до законодавства про мови. Такі інструкції та інформація, а також будь-яке маркування повинні бути чіткими, зрозумілими та очевидними.
Якщо засоби вимірювальної техніки іноземного виробництва, імпортери перед введенням засобу вимірювальної техніки в обіг та/або експлуатацію повинні пересвідчитися в тому, що виробником проведено відповідну процедуру оцінки відповідності, а також перевірити наявність складеної виробником технічної документації на засіб вимірювальної техніки, знака відповідності і додаткового метрологічного маркування на такому засобі, копії декларації про відповідність та необхідних супровідних документів, дотримання виробником вимог Технічного регламенту. У тому випадку коли імпортер вважає або має підстави вважати, що засіб вимірювальної техніки не відповідає установленим вимогам, він не повинен вводити такий засіб в обіг до приведення його у відповідність. Якщо він становить ризик, імпортер повинен негайно повідомити про це виробнику та органам ринкового нагляду. Не мало важливим є те, що потрібно імпортерам зазначати власне найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), поштову адресу на засобі вимірювальної техніки або в супровідному документі і на пакуванні. Ще потрібно забезпечувати супроводження засобу вимірювальної техніки інструкціями та інформацією , які повинні бути чіткими, зрозумілими та очевидними.
Маркування відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на нього знака відповідності та додаткового метрологічного маркування. Додаткове метрологічне маркування складається з прямокутника, в якому розміщені літера “М” і дві останні цифри року його нанесення. Висота прямокутника дорівнює висоті знака відповідності. Додаткове метрологічне маркування повинно наноситься безпосередньо за знаком відповідності. Знак відповідності повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником. Виробник шляхом нанесення знака відповідності ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність засобів вимірювальної техніки усім вимогам, які застосовуються до таких засобів та визначені у відповідних технічних регламентах, якими перед бачене нанесення знака відповідності.
Попередня
Наступна