Зернові, зернобобові культури та багаторічні бобові трави

Цьогорічної вегетації, як і передбачалося прогнозом, розвиток хлібних клопів (шкідливої черепашки, елії гостроголової) у зернових агроценозах області відбувається за допорогової чисельності. Фітофагами в слабкому ступені пошкоджено від 1 до 9% рослин озимої пшениці за щільності 0,2-2 екз. на кв.м. У липні в дозріваючих хлібах личинки закінчуватимуть свій біологічний розвиток та будуть окрилятися. Станом на 1 липня окрилилося 15% личинок елії гостроголової та 5% личинок клопа шкідливої черепашки. Живлення личинок та молодих імаго хлібних клопів дозріваючим зерном для накопичення жирового тіла спричинятиме погіршення його посівних і харчових кондицій. Комахи, які не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, надалі живитимуться під валками скошених хлібів, на диких злаках, нерідко в посівах кукурудзи, соняшнику, після чого відлітатимуть до місць зимівлі. Збирання врожаю зернових колосових культур в стислі строки зменшить пошкодженість зерна та чисельність популяції хлібних клопів.

Хлібні жуки (красун, кузька) за чисельності 0,3-3 екз. на кв.м, переважно у крайових смугах полів, пошкодили колоски на 1-5% рослин, вимолочуючи з них зернини. В липні хлібні жуки продовжать живлення, будуть спарюватися та відкладатимуть яйця в грунт на зайнятих парах і просапних культурах. Недостатні запаси продуктивної вологи в грунті обмежуватимуть кількість відкладених яєць самками і будуть зменшувати чисельність відроджених личинок.

Хлібна жужелиця (турун) за умов дотримання сільгоспвиробниками сівозміни та зменшення площ посіву озимини по стерньових попередниках, розвивається осередково у незначній, допороговій чисельності. До настання жнив жуки туруна закінчать своє живлення. За посушливої спекотної погоди в липні фітофаги перебуватимуть в стані літньої діапаузи, надалі відкладатимуть яйця в грунт на парах і просапних культурах.

Шкодочинність сисних шкідників (попелиць, трипсів) в дозріваючих хлібах триватиме до огрубіння зерна. У пошкоджених пшеничним трипсом рослинах скручується колос, що призводить до утворення пустих колосків (білоколосості). Закінчивши свій розвиток і живлення, личинки трипсів спускатимуться в нижню частину соломини і в грунт на зимівлю. У попелиць з’являться крилаті особини, які перелітатимуть на пізніше достигаючі зернові та дикі злаки.

Розвиток злакових мух літніх поколінь буде проходити на злакових бур’янах та падалиці зернових культур.

Застосування господарствами області фунгіцидів у посівах зернових колосових культур протягом вегетації стримувало інтенсивність розвитку збудників хвороб і сприяло оздоровленню рослин. В період колосіння – цвітіння рослин почалося ураження колосу хворобами. У фазу молочно-воскової стиглості ураженість колосків озимої пшениці септоріозом складає 1-5, фузаріозом – 1-2%. У липні, за сприятливих погодних умов на колосі матимуть поширення гельмінтоспоріоз, оливкова пліснява, альтернаріоз. Першочергове завдання в стислі строки зібрати прямим комбайнуванням урожай сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій, сприятиме збереженню його якісних показників.

Стебловий (кукурудзяний) метелик залишається потенційно небезпечним шкідником кукурудзи. Протягом липня гусениці фітофага пошкоджуватимуть усі органи культури: листя, стебло, волоть, качани, окрім коренів. Спекотна та посушлива погода буде призводити до значного зменшення чисельності шкідника у посівах.

В посівах кукурудзи живитимуться злакові попелиці, гусениці листогризучих совок, за жаркої посушливої погоди триватиме поширення павутинного кліща. За підвищення вологості повітря і грунту та помірних температур в посівах кукурудзи на сприйнятливих гібридах відбуватиметься розвиток гельмінтоспоріозу, пухирчастої та летючої сажок.

У сої відбуватиметься шкодочинність попелиці, павутинного кліща, гусениць листогризучих совок, акацієвої вогнівки. Під час формування бобів за надпорогової чисельності шкідників (акацієвої вогнівки -1-2 гусениці на кв.м, листогризучих совок – 1-3 гусениці на кв.м, павутинний кліщ – за заселення 10% рослин), проводять обприскування посівів препаратами: Ампліго 150 ZC, ФК – 0,2-0,4 л/га, Драгун ЕС, КЕ – 0,8-1,2 л/га, Вантекс, Мк.с. – 0,1 л/га, Сірокко, КЕ – 0,8-0,12 л/га, Суперкіл 440, КЕ – 0,5-0,75 л/га та ін. згідно «Переліку». На сої будуть поширюватися хвороби (бактеріальні та плямистості). Рослини, уражені вірусними хворобами, необхідно видаляти з посівів. Для захисту від хвороб використовують Абакус, м.к.е. – 1,5 л/га, Аканто Плюс 28, КС – 0,75-1,0 л/га, Бенорад, ЗП – 1,5 кг/га, Фортеця Тотал ЕС, КЕ – 1 л/га, Фитал, в.р.к. -2,5-3 л/га та інші.

Технічні культури

Цукрові буряки у бурякосійних господарствах будуть пошкоджувати: бурякова листкова попелиця, бурякові щитоноски, мінуюча муха, осередково – гусениці підгризаючих та листогризучих совок. Коренеплодами цукрових буряків живитимуться личинки звичайного бурякового довгоносика, особливо за посушливої погоди. В липні доцільно провести обприскування крайових смуг чи всього поля інсектицидами за заселення листковою попелицею 15% рослин, мухою мінуючою – 30% заселених рослин і 3-5 личинок на кожну: Актара 240 SC, в.г. – 0,08 кг/га, Актеллік 500 ЕС, к.е. -1 л/га, Бі-58 новий, к.е. – 0,5-1,0 л/га, Моспілан, р.п. – 0,05 кг/га, іншими. За співвідношення ентомофаг/попелиця 1:30 або ураженні 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.

За сприятливих погодних умов у плантаціях буряків набуватимуть поширення хвороби: церкоспороз, пероноспороз, фомоз та інші. В разі значного розповсюдження сисних шкідників розвиватимуться вірусні хвороби: жовтяниця і мозаїка, які впливатимуть на врожайність і цукристість коренів. За появи ознак хвороб необхідно обробити посіви рекомендованими Переліком фунгіцидами.

У всіх посівах соняшнику продовжиться шкідлива діяльність геліхризової попелиці. Триватиме розвиток та живлення клопів, павутинного кліща, вогнищно – гусениць підгризаючих та листогризучих совок.

Захищати посіви соняшника рекомендовано перед цвітінням від попелиці – в разі заселення понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 личинок та відсутності ентомофагів дозволеними до використання інсектицидами: Децис-f Люкс, к.е. – 0,3-0,5 л/га, Фуфанон 570, к.е.- 0,6 л/га, Вантекс, Мк.с. – 0,1 л/га, Кораген 20, КС – 0,15 л/га та іншими. За ЕПШ клопів – 2 екз., гусениць листогризучих совок – 3 екз. на кошик соняшника обприскують Децисом f-люкс 25ЕС, КЕ – 0,3 л/га, Діміліном, ЗП – 0,09 кг/га, ін. Хвороби (фомоз, пероноспороз, іржа, інші) на окремих площах охопили 2-12% рослин. За зниження температурного фону та зростання вологості повітря, після рясних дощів, проти хвороб доцільно додавати фунгіциди: Аканто плюс, Амістар Екстра, Колфуто, Консенто, Тайтл, інші.

Картопля та овочеві культури

Скрізь у посадках картоплі та інших пасльонових культур триватиме шкідливість колорадського жука. Фітофаги виявлятимуться у фазі імаго, яєць, личинок. Для захисту посівів та з метою профілактики резистентності обробки пасльонових культур рекомендовано здійснювати, чергуючи препарати з різними діючими речовинами, згідно «Переліку..».

Інтенсивність розвитку та поширення хвороб у пасльонових культурах залежатиме від погодних умов та сортової стійкості рослин. Опади, що спостерігалися

на Київщині на початку липня, сприятимуть поширенню в посадках картоплі хвороб (фітофтороз, альтернаріоз, макроспоріоз), надалі їх розвиток відбуватиметься і на томатах. Оздоровлення рослин проводять одним із фунгіцидів системно-контактної дії, а згодом контактними. За перших ознак захворювань на картоплі, розпочинають профілактичні обробки томатів препаратами: Акробат, Ридоміл Голд, Квадріс, Татту, Танос та ін.

Капусті різних строків достигання завдаватимуть шкоди гусениці совок, біланів, молі, капустяна попелиця. За заселення попелицею 5% рослин і більше проводять обприскування капусти одним із препаратів: Актара, Децис Профі, Ф’юрі. Захист від листогризучих шкідників доцільно проводити за чисельності 5 гусениць на рослину при заселені 6-8% качанів препаратами: Альтекс, Номолт, Дімілін, Фастак, Фокс та ін.

Цибулю будуть пошкоджувати личинки цибулевої мухи, прихованохоботника.

Гарбузові культури (огірки, кабачки) пошкоджуватиме баштанна попелиця, подекуди осередково трипси. За умов достатнього зволоження в липні на огірках відбуватиметься продовжиться розвиток бактеріозу, пероноспорозу, антракнозу.

Захист овочевих культур від шкідників і хвороб слід проводити з урахуванням строків збирання врожаю та цільового призначення продукції, використовуючи рекомендовані препарати і, суворо дотримуючись регламентів їх застосування.

Шкідники і хвороби плодових культур

Протягом липня в яблуневих садах закінчуватимуть живлення та розвиток гусениці яблуневої плодожерки I покоління, якими пошкоджено 1-4% плодів яблунь. Частина комах відійде у зимову діапаузу, а більша частина гусениць залялькується. В другій половині липня почнеться літ метеликів та подальший розвиток другого покоління плодожерки. В садах спостерігатиметься збільшення чисельності сисних шкідників (попелиць, кліщів, щитівок).

Посушлива і жарка погода в липні сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. Скрізь відбуватиметься розвиток парші, моніліозу. Проти другого покоління яблуневої плодожерки та сисних шкідників проводять обприскування Діміліном, Нурелом Д, к.е.,Матчем 050 ЕС, к.е, або іншими інсектицидами з додаванням проти борошнистої роси Тіовіту Джет або Кумулюсу, проти парші – Мерпану, Малвіну, Дітану та інших.

Багатоїдні шкідники

Розвиток стеблового (кукурудзяного) метелика відбуватиметься повсюди в посівах кукурудзи, проса, подекуди соняшнику, інших товстостеблих культур. Продовжиться літ метеликів, імаго будуть відкладати яйця, розпочнеться відродження гусениць. Для нормальної життєдіяльності всіх стадій стеблового метелика та формування осередків підвищеної його чисельності та шкідливості оптимальними будуть температура 17-30⁰С та вологість повітря 80%. Спекотні та посушливі, з нестачою вологи, погодні умови цьогорічної вегетації будуть зменшувати чисельність шкідника.

Підвищений температурний режим і низька вологість повітря викликатиме часткову або повну загибель яйцекладок та гусениць молодших віків. На початку і вдруге – в період масового відкладання яєць шкідником рекомендований випуск трихограми вогнівочної форми по 50-100 тис. особин на га. Оскільки відроджені гусениці метелика живляться відкрито 1-2 дні, застосування інсектицидів необхідно відразу ж після масового їх виплодження. За наявності на 18% рослин кукурудзи яйцекладок кукурудзяного метелика або 6-8% рослин із гусеницями шкідника І і ІІ віків, використовують: Ампліго 150 ZC, ФК – 0,2-0,3 л/га, Кайзо, ВГ – 0,2 л/га, Карате 050 ЕС, к.е. -0,2 л/га, Ламдекс, СК – 0,2-0,3 л/га, Марш, КС – 0,25 л/га та ін.

У посівах сої, кукурудзи, соняшнику ймовірна вогнищна шкідливість гусениць чортополохівки.

В агроценозах області триватиме розвиток та харчування гусениць совки-гамми, бавовникової, капустяної, інших видів листогризучих совок, а також підгризаючих совок (озимої, окличної, ін.). В першій половині липня гусениці совок закінчать розвиток і заляльковуватимуться, що за помірної зволоженості повітря триватиме 11-14 днів. В кінці місяця можна очікувати початок льоту метеликів другої генерації.

Лучний метелик, саранові нестадних видів у допороговій чисельності продовжать свій розвиток і живлення на неугіддях, багаторічних травах, осередково – в посівах пропашних, овочевих культур.