Тютюнова білокрилка — Bemisia tabaci (Gennadius, 1889) (Homoptera, Aleirodidae). Цей вид неодноразово описувався, завдяки чому існує понад 20 синонімічних назв. З 1980 року тютюнова білокрила, як небезпечний шкідник почала створювати проблеми не тільки для сільського господарства, але і для декоративних культур у багатьох країнах світу. Є широким поліфагом, переносить понад  110 вірусних інфекцій, особливо з роду Begomovirus, внаслідок чого можлива втрата урожаю 20−100 %.

Батьківщина тютюнової білокрилки досі точно не відома. Вперше в Америку та Європу цей вид був завезений з Африки. В останні роки спостерігається стрімке поширення тютюнової білокрилки по багатьох країнах. Велика пластичність, багатоїдність, висока швидкість розмноження роблять її одним з найнебезпечниніших видів. Тютюнова білокрилка має космополітичний ареал. Трапляється в Європі: Угорщина, Германія, Греція, Грузія, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія (Чорноморське узбережжя Краснодарського краю), Туреччина, Франція;  Азії: країни Близького Сходу, Південно-східної Азії, Далекого Сходу, Середньої Азії. Країни Африки, Північної Америки, Центральної Америки, Південної Америки, Австралія та Океанія .

Доросла комаха має жовтий колір тіла, крила білі, без плям, вусики і ніжки світло-жовті. Личинки мають 4 стадії (1-я рухлива, 2-4-е нерухомі з рудиментарними вусиками і ногами), живуть на нижньому боці листа; в кінці розвитку перетворюються в пупарий (білувато-жовті, овальні, довжиною менше 1 мм), прикріплений до рослини. Імаго живе близько 14 днів, самка відкладає від 50 до 300 яєць при температурі близько 25 °С. Час розвитку від яйця до імаго складає в середньому від 18,6 (на огірках) до 29,8 днів (на льоні , томатах і моркві). Співвідношення статей у популяціях приблизно 1: 2 з переважанням самок. Зазвичай імаго літають мало, якщо їх потурбувати, вони підіймаються у повітря і одразу намагаються повернутися на це саме місце. За рік в теплицях (при температурі близько 30-33°С) може розвиватись 11-15 генерацій.

Живителями білокрилки є понад 600 видів рослин. Небезпечні ці комахи тим, що їх личинки висмоктують соки рослин (завдаючи шкоди не менш ніж 200 видів рослин) і передають фітопатогенні віруси. Надає перевагу баштанним, овочевим, технічним культурам, квітковим і лікарсьимі рослинам, кормовим травам, а також багатьом видам бур’янів. Зустрічається на плодових, ягідних, цитрусових і лісових деревних насадженнях. Особливо небезпечні в оранжереях і теплицях. На боротьбу з тютюновою білокрилкою в одному тільки штаті Каліфорнія (США) в 1981 році було витрачено більше 100 мільйонів доларів. У Південній Америці та Індії від цього шкідника,  як  переносника вірусу жовтої мозаїки гине до 80% золотистої квасолі або маша – найважливішою в тих місцях продовольчої культури.   Поширення Bemisia tabaci Gen. відбувається льотом із потоком повітря або личинками на листі рослини. У Європі найбільш вірогідним джерелом розповсюдження тютюнової білокрилки є пуансеттія (Poinsettia) та гибискус (Hibiscus), які широко використовують у міжнародній торгівлі. Тютюнова білокрилка є небезпечним карантинним об’єктом, тому ввезення рослин, заселених тютюновою білокрилкою на територію України заборонено. Фітосанітарними заходами боротьби є заборона ввезення заселених шкідником рослин з листям, цибулин, бульб, живців, квітів, плодів; зрізаних квітів і бутонів, свіжого листя, гілок для складання букетів, свіжих плодів: капусти качанної, цвітної, броколі та інших їстівних овочів з роду Brassica, салатів і іншої зелені, заселених тютюнової білокрилкою. У випадку виявлення рослин або їхніх частин, які заселені Bemisia tabaci Gen., вся продукція підлягає знищенню або поверненню вантажовідправнику. Через стійкість до багатьох інсектицидів, рекомендується їх чергувати.  Серед біологічних об’єктів, що являються ворогами тютюнової білокрилки є хижаки Macrolophus , златоглазки , деякі сонечка  (Delphastus spp., Nephapsis spp.), Хижі клопи (Geocoris spp., Orius spp.). Також використовуються ентомопатогенні гриби Paecilomyces fumosoroseus і Beauveria bassiana. Існує некарантинний дуже схожий шкідник тютюнової білокрилки – це оранжерейна (теплична) білокрилка Trialeurodes vaporariorum, її дуже легко сплутати із карантинною Bemisia tabaci. Точне їх ідентифікування проводиться лише фахівцем фітосанітарної лабораторії за пупарієм і лише в лабораторних умовах.

З метою недопущення поширення цих шкідників та локалізації їх вогнищ необхідно дотримуватись організаційно-господарських та карантинних заходів, проводити постійний моніторинг та своєчасне їх виявлення. Для запобігання появи шкідників або їх поширення в парнику або теплиці необхідно проводити комплекс профілактичних заходів. Під час вегетації і по закінченню сезону ретельно прибирають всі рослинні рештки, щоб на них не відкладали яйця імаго білокрилок та інших шкідників. Обов’язково восени проводять знезараження теплиці і грунту. Чітко дотримуватись передбачених технологією агротехнічних заходів. Дотримуватись норм використання добрив та поливу. Посадковий матеріал не повинен мати ознак ушкодження шкідниками і ураження хворобами, в іншому випадку його вибраковують. Для запобігання міграцій шкідників в теплиці влітку встановлюють сітки на фрамуги і двері. У теплицях і на прилеглих до них ділянках регулярно скошують бур’яни. З метою знищення білокрилон можна викорисовувати хижих клопів макролофус і кліща амблисейуса, особливо в теплицях і оранжереях. А іноді досить приготувати міцний розчин господарського мила і обприскати рослини або змити струменем холодної води.

Для виявлення шкідника ефективним є використання феромонних пасток та жовтих клейових пасток. Виготовляють їх з листа пластику жовтого кольору, з обох сторін його покривають невсихаючим клеєм.