Законодавство у сфері державного ринкового нагляду є ключовим з точки зору забезпечення безпечності нехарчової продукції для споживачів та користувачів, а також забезпечення цивілізованого та прозорого ринку, боротьби з недобросовісною конкуренцією та іншими практиками нелегального чи напівлегального виробництва та імпорту нехарчової продукції, розумного балансу між суспільними інтересами та інтересами і правами підприємців. Вказане законодавство також є предметом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з якою Україна зобов’язалася привести його у відповідність до норм права ЄС в рамках створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Прийняті у 2010 році Закони України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та “Про загальну безпечність нехарчової продукції” були розроблені на основі відповідно Регламенту ЄС 765/2008 з урахуванням Рішення ЄС 768/2008 та Директиви ЄС 2001/95/ЕС. Однак, на той момент виявилося неможливим відобразити всі норми зазначених актів законодавства ЄС у цих Законах. Через це виникла необхідність у забезпеченні повної відповідності цих Законів України законодавству ЄС.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», який набирає чинності 26.03.2020, серед іншого забезпечить:

– унеможливлення здійснення ринкового нагляду за продукцією, контроль за якою здійснюється відповідно до інших актів законодавства (усунення дублювання наглядових функцій);

– проведення перевірки характеристик продукції у її виробників лише у разі, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції;

– чітку заборону перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи, що не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням;

– запровадити для випадків формальних (несуттєвих) порушень принципу покарання за невиконання вимог органів ринкового нагляду щодо усунення порушень, а не за самі порушення;

– збільшення строків надання суб’єктами господарювання документів, необхідних для здійснення ринкового нагляду;

– обов’язок органу ринкового нагляду надавати консультативну допомогу суб’єктам господарювання під час здійснення ринкового нагляду;

– законодавчо закріпити доступ громадськості до інформації, що міститься у системі взаємного оперативного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

– посилити відповідальність суб’єктів господарювання, що відповідає європейській практиці, та, відповідно до європейських вимог, забезпечує пропорційність та результативність покарання, а також знеохочує та запобігає вчиненню порушень у майбутньому.

Зазначені законодавчі ініціативи було підтримано найбільшими асоціаціями промисловців, підприємців та роботодавців – Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, Федерацією роботодавців України, Українським союзом промисловців та підприємців, Торгово-промисловою палатою України.

За прогнозами соціально-економічних та інших наслідків внесені зміни дозволять:

– забезпечити захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері державного ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об’єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій;

– забезпечити відповідність національного законодавства до європейського законодавства в сфері державного ринкового нагляду, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію;

–  створити сприятливі умови для ведення доброчесного бізнесу в Україні, забезпечити прозорість українського ринку, а також посилити захист споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.