Шкідники і хвороби зернових колосових культур

Протягом травня у посівах зернових колосових культур продовжиться розвиток шкідників і хвороб. Хлібні блішки, п’явиці найбільшої шкоди завдаватимуть посівам ярих зернових колосових культур, особливо за умов сонячної посушливої погоди. Жуки хлібної п’явиці відкладатимуть яйця, відбуватиметься відродження личинок. Проти вищезазначених шкідників за ЕПШ хлібної блішки – 30-50 екз. на кв.м, жуків п’явиці – 10-30 екз. на кв.м – у фази сходи-3 листка; личинок 150-200 і більше екз. на кв.м – у фазу кущіння, посіви ярих ячменю, вівса обробляють в крайових смугах, а за необхідності – всуціль полів Альфасайдом 100 ЕС, КЕ – 0,10-0,15 л/га, Бі-58 новим, к.е. – 1,0-1,2 л/га, Брейком, МЕ – 0,07-0,12 л/га, Децисом ф-Люкс, 25 EC, KE – 0,20-0,25 л/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18-0,22 л/га, Карате 050 ЕС, к.е. 0,2 л/га, Сумі-альфа, КЕ – 0,25-0,3 л/га, Фаскордом, КЕ 0,10 л/га, Фатріном, к.е. – 0,10-0,15 л/га, або іншими рекомендованими інсектицидами.

Злакові попелиці, цикадки розвиватимуться повсюди в озимих та ярих зернових колосових за допорогової чисельності. Ці шкідники небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Пшеничний трипс у фазу виходу в трубку-початок колосіння заселятиме озиму пшеницю. Інсектициди, рекомендовані для використання в посівах зернових, будуть ефективними і проти вищезазначених шкідливих організмів.

Злакові мухи будуть шкодочинними у озимих та ярих посівах. Розвиток личинок опомізи пшеничної та озимої мухи продовжиться на озимині. Шведські мухи (вівсяна, ячмінна) будуть заселяти ярі колосові та кукурудзу. Проходитиме яйцекладка та відродження личинок мух весняного покоління, які найнебезпечнішими будуть до кущення ярини, коли уражується основне стебло. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву і призводить до кількісних втрат врожаю зерна. ЕПШ шведських мух у ярих культурах – 40-50 екз. на 100 помахів сачком.

Хлібні клопи, що у зернових агроценозах області представлені шкідливою черепашкою та гостроголовим клопом, розпочнуть переліт із місць зимівлі до посівів озимої пшениці. Перезимівля комах пройшла добре, навесні залишилося 90-100% зимового запасу їх. Дорослі клопи спочатку будуть зосереджуватися у крайових смугах полів, на зріджених посівах, які добре прогіваються, живитимуться клітинним соком рослин. Поступово хлібні клопи розселятимуться всьому посіву. Пошкодження рослин дорослими клопами негативно впливає на кількісні показники врожайності зернових колосових культур.

Імаго клопа шкідливої черепашки

За співвідношення у посівах самці:самиці = 1:1, переліт вважається завершеним. Після повного переселення перезимувалих імаго у посіви, за порогової чисельності (2 і більше екз. на кв.м), під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофагів, інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,15 л/га, Альтекс, КЕ – 0,1-0,15 л/га, Арріво 25%, КЕ – 0,2 л/га, Бі-58 новий , к.е.-1,5 л/га, Борей, КС – 0,12-0,14 л/га, , Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га, Карате Зеон 050 СS, СК-0,15 л/га, Сумітіон, КЕ – 1,0 л/га, Фастак, КЕ- 0,1-0,15 л/га, Моспілан ВП-0,10-0,12 кг/га, Ф’юрі.в.е.-0,07-0,10 л/га, ін. Ці обробки будуть ефективними також проти інших супутніх фітофагів зернових культур. Надалі фітофаги заселятимуть ярі пшеницю, ячмінь, овес.

В теплі сонячні дні за температури повітря +20⁰С клопи інтенсивно живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів розпочнеться яйцекладка. В залежності від погодних умов, якості корму і біологічного потенціалу комах, середня плодючість однієї самиці може коливатися від 14-28 до 300 яєць. Яйцекладка триватиме 15-20 днів.

Хлібні жуки (кузька, красун) наприкінці травня розпочнуть вихід із місць зимівлі та будуть заселяти озиму пшеницю передусім, крайові смуги полів. Комахи виходитимуть на колос та живитимуться молодим зерном. ЕПШ цих шкідників – 3-8 екз. на кв.м.

Хвороби (борошниста роса, кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріозні плямистості, бура листкова іржа розвиватимуться у зернових колосових культурах. Інтенсивність розвитку захворювань залежатиме від погодно-кліматичних умов травня. Випадіння дощів та наявність рясних рос сприятимуть поширенню хвороб. За інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом 1%, септоріозом листя 3-5%, церкоспорельозом під час виходу в трубку хворі рослини оздоровлюють Аканто плюс 28, КС – 0,5-0,75 л/га, Амістар Екстра 280 SC, КС – 0,5-0,75 л/га, Баліста, КЕ – 0,5-0,6 л/га, Дезаралом, КС – 0,5 л/га, Капало, СЕ – 1,0-1,5 л/га, Корнетом, КС – 0,5 л/га, Топсіном-М 500, КС -1,2-1,4 л/га, Тілтом 250 ЕС, КЕ – 0,5 л/га, Фолікуром 250 ЕW, ЕВ – 1,0 л/га або іншими.

В кінці фази виходу в трубку-початку формування зернівки озимої пшениці за ймовірності розвитку фузаріозу та септоріозу колоса, чому сприятиме підвищена вологість та низькі температури повітря, проводять обробки фмунгіцидами: Абакус, мк.е.-1,25-1,75л/га, Альто Супер 330 ЕС, КЕ – 0,4-0,5 л/га, Імпакт, Т, КС – 1,0 л/га, Магнелло 350 ЕС, КЕ – 1,0 л/га, Скайівей Xpro 275 ЕС, КЕ – 1,0-1,25 л/га, Флутривіт, КС – 0,5 л/га, ін.

Шкідники і хвороби зернобобових культур та багаторічних трав

У всіх посівах продовжиться шкідливість бульбочкових довгоносиків (смугастого, щетинистого). На горосі в фазу бутонізація-початок цвітіння розвиватимуться попелиці, гороховий зерноїд, трипси, горохова плодожерка, в окремих регіонах – гороховий комарик. У разі виявлення в період бутонізації-початку цвітіння чисельності комах, що перевищують ЕПШ: гороховий зерноїд (2-3 жука на 10 помахів сачком), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), гороховий трипс (2 екз. на квітку), горохова плодожерка, акацієва вогнівка (25-30 яєць на кв.м), рекомендовані обробки посівів гороху інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,11 л/га, Акцент, КЕ-0,5-1,0 л/га, Альтекс, КЕ – 0,15-0,25 л/га, Децис Профі 25 WG, ВГ – 0,04-0,07кг/га, Дуглас, КЕ-1 л/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18 л/га, Том, к.е.-0,15-025 л/га, Сумі-альфа, к.е.-0,3 л/га (крім зеленого горошку), Фаскорд, к.е.-0,1 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок Ф’юрі, в.е.- 0,07-0,1 л/га.

За дощової погоди у травні спостерігатиметься розвиток на горосі аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.

В травні проростаюче насіння і сходи сої будуть пошкоджувати личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. З появою сходів рослинам будуть шкодити бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. За виявлення на сої в фазу 2-6 листочків бульбочкових довгоносиків 8-15 жуків на кв.м, люцернового клопа 2-5 екз. на рослину, попелиці 250-300 екз. на 10 помахів сачка, обприскують посіви препаратом Бі-58 новий, к.е.- 0,5-1,0 л/га, Вантекс, Мк.с. – 0,1 л/га, Контадор Дуо, КС – 0,07 л/га, Мовенто 100 SC, КС – 1,0 л/га, або іншими.

Враховуючи достатній зимуючий запас, наприкінці травня-початку червня за сприятливих погодно-кліматичних умов (теплої, помірно вологої погоди в період вегетації) та наявності квітучої рослинності відбуватиметься літ метеликів чортополохівки у посівах сої.

За низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть на кореневі гнилі, на сходах розвиватиметься бактеріоз, пероноспороз. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу.

Повсюди у посівах багаторічних бобових трав відбуватиметься шкідливість бульбочкових та листкових люцернових довгоносиків, попелиць, трипсів, клопів, насіннєїдів, інших фітофагів, а також гусениць підгризаючих та листогризучих совок.

Шкідники і хвороби технічних культур

Звичайний та сірий бурякові довгоносики в першій половині травня продовжать заселяти сходи цукрових буряків. Фітосанітарним моніторингом виявлено заселення переважно крайових смуг з’явившихся сходів звичайним буряковим довгоносиком за чисельності 2-3, в середині поля – 0,5 екз. на кв.м. Сірий буряковий довгоносик розвиватиметься та шкодитиме, насамперед, у цукрових буряках, засмічених осотом, берізкою, гірчаком та іншими бур’янами, якими він живиться. За високої активності комах та послаблення токсикації сходів виникатиме потреба застосування комплексу захисних заходів. У бурякосійних господарствах посіви повинні бути під ретельним контролем.

Повсюди сходам буряків будуть завдавти шкоди бурякові блішки, крихітка, щитоноски, мінуюча муха. За настання середньодобової температури повітря 14-17⁰С посіви цукрових буряків заселятиме листкова бурякова попелиця. Молоді рослини, переважно в південних, осередково центральних районах, пошкоджуватиме піщаний мідляк. Для збереження сходів цукрових буряків за надпорогової чисельності шкідників: звичайного бурякового довгоносика – 0,2-0,3; сірого – 0,2-0,5; мідляка – 0,3-0,5; блішок – 3-7; щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м посіви застосовують Актеллік, 500 ЕС, КЕ -1-2 л/га, Актара 25WG, в.г.-0,08 кг/ га, Вантекс, Мк.с.-0,06-0,07 л/га, Дурсбан 480, к.е. 0,8-2л/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18 л/га, Нурік, к.е.- 0,8 л/га, Коннект 112,5 SC, КС-0,5-0,6 л/га, Протеус 110 ОD, МД-1,0 л/га, Сірокко, КЕ-0,5-1,0 л/га, 0,8 л/га, Фастак, КЕ – 0,1-0,25 л/га, Ф’юрі, в.е. – 0,15 л/га, ХАНТЕР, КЕ – 1,0 л/га, або інші. Захисні обробки буряків проти листкової попелиці проводять за заселення шкідником 5% рослин.

Багатоїдні грунтові фітофаги – дротяники і несправжні дротяники за теплої погоди та достатньої зволоженості грунту будуть завдавати шкоди цукровому буряку, переважно у слабкому ступені.

Післясходові боронування цукрових буряків знищують поверхневу кірку, проростки бур`янів, покращують фізіологічний стан рослин та захищають посіви від ураження коренеїдом.

На соняшнику від фази сходів до другої пари справжніх листків продовжиться шкідливість південного та сірого бурякових довгоносиків, піщаного мідляка, що може призвести до зрідженості посівів. За виявлення у сходах соняшнику 2 і більше шкідників на кв.м рекомендовано застосування інсектицидів: Данадим Мікс, КЕ – 0,8-1,5 л/га, Іназума, ВГ – 0,2-0,4 кг/га, Хлорпірівіт-агро, КЕ – 0,8-1,5 л/га, Суфрон, к.е. – 0,8-1,5 л/га; ХАНТЕР, КЕ – 0,8-1,5 л/га або інших. Ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. Дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів будуть пошкоджувати сходи соняшнику, передусім нетоксиковані. Під час масового відкладання яєць метеликами лускокрилих здійснюють випуск трихограми. У разі виявлення гусениць лучного метелика 1-го покоління за чисельності 8-10 екз./кв.м, заселення попелицями понад 10% рослин посіви обприскують Децисом-ф-Люкс 25 ЕС, КЕ – 0,3-0,5л/га; Вантексом, Мк.с.- 0,1 л/га; Корагеном 20, КС – 0,15 л/га; Енжіо 247 SC, КС -0,18 л/га; Фуфаноном 570, КЕ -0,6 л/га, або іншими. Проти перонопорозу проводять обробку фунгіцидами: Аканто плюс 28, КС – 0,5-1л/га; Амістар Екстра 280 SC, КС -0,75-1 л/га; Дерозал 500 SC, КС -1,5 л/га, інш.

На озимому ріпаку триватиме шкідливість ріпакового квіткоїда, оленки волохатої, прихованохоботників, блішок, розпочнеться заселення рослин капустяною попелицею, хрестоцвітими клопами.

Заздалегідь, перед початком хімобробок слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!

Наприкінці бутонізації ріпаку (до цвітіння культури) у разі виявлення 5-6 жуків на рослину прохованохоботників, оленки волохатої, ріпакового квіткоїда провести крайові або суцільні обробки інсектицидами: Біскайя 240 OD, МД – 0,3-0,4 л/га, Блискавка, КЕ – 0,15-0,165 л/га, Борей, КС – 0,10-0,12 л/га, Вирій, КС – 0,2-0,3 л/га, Драгун ЕС, КЕ – 0,5-0,6 л/га, Коннект 112,5 SС, КС – 0,4-0,5 л/га, Маврік, ЕВ – 0,3-0,35 л/га, Моспілан, ВП – 0,10-0,12 кг/га, Суфрон, КЕ – 1,0-1,5 л/га або іншими.

У фазу сходи – 2-4 листки ріпаку ярого за виявлення хрестоцвітих блішок

3-5 екз. на кв.м застосовують Альфагард 100, КЕ – 0,1-0,15 л/га; Атрікс, КЕ -0,15 л/га; Бестселлер Турбо 200, КС – 0,05-0,08 л/га; Біская 240 OD,МД – 0,3-0,4 л/га; Брейк, МЕ – 0,05-0,07 л/га; Версар, КЕ – 0,6 л/га, інші.

За появи хвороб: фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, інших, рослини ріпаків оздоровлюють фунгіцидами: Альєтт 80 WP, ЗП – 1,2-1,8 кг/га, Амістар екстра 280 SC, КС – 0,75-1,0 л/га, Спіріт, КС – 0,5-0,7 л/га, Террасил 250, к.е. – 1,0 л/га, Піктор, КС – 0,5 л/га, Фитал, РК – 2,0-3,0 л/га, Форсаж, КС – 0,6 л/га

При обприскуванні інсектицидами посівів ріпаків (насіннєвих та призначених на технічні цілі) необхідно дотримуватися санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук перезимовав добре, навесні залишилося 85-95% зимового запасу комах. В травні жуки масово будуть виходити із грунту картоплянищ та заселятимуть сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в другій половині місяця за оптимальних температур в межах 22-25⁰С і відносної вологості повітря 70-75%, відбуватиметься відродження личинок.

Ранні сходи картоплі захищають дозволеними інсектицидами в разі заселення колорадським жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні 5% рослин.

Хрестоцвіті блішки, клопи за умов сонячної та посушливої погоди скрізь завдаватимуть шкоди хрестоцвітим культурам (капуста, редиска). Повсюди відбуватиметься літ весняної капустяної мухи, будуть відроджуватися личинки фітофага. Триватиме літ та розмноження ріпакового і капустяного біланів, капустяної молі. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину через крайові або суцільні обприскування посівів рекомендованими інсектицидами.

Шкідники і хвороби плодових культур

У плодових насадженнях продовжиться шкодочинність садових довгоносиків: сірого брунькового, яблуневого квіткоїда, якими в квітні за чисельності 3-6 екз.на дерево було пошкоджено 5-10% бруньок на 20-75% дерев. В травні довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, будуть відроджуватись їх личинки. Під час опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда. Повсюди триватиме живлення гусениць розанової та інших листокруток. Гусениці яблуневої молі за суми ефективних температур 160⁰С (нижній поріг середньодобової температури +12⁰С) вийдуть з-під щитків та почнуть пошкоджувати молоде листя яблунь. Продовжиться літ плодових пильщиків. У сонячну тиху погоду за температури не нижче +16⁰С, комахи відкладатимуть яйця. Надалі личинки яблуневого пильщика пошкоджуватимуть зав’язь плодів, виїдаючи насіннєву камеру.

Сисні фітофаги: яблунева попелиця, медяниці, плодові кліщі, розвитку яких сприятимуть помірні температури та вологість повітря, за допорогової чисельності будуть живитися соком молодого листя й пагонів.

Погоднні умови, що склалися на початку травня, (тепла температура повітря, опади та достатня вологість повітря) сприятимуть розвитку і поширенню на яблунях та грушах борошнистої роси і парші, збудники яких перезимували добре.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти комплексу шкідників обприскують Актарою 25 WG, ВГ0,5 – 0,14 л/га, АЦ Люксом, ЗП – 0,5 кг/га, Бі-58 новий, к.е. – 0,8-2,0 л/га, Воліамом Флексі 300 SC, КС – 0,3-0,5 л/га, Конфідором, РК – 0,2-0,3 л/га або іншими рекомендованими препаратами. При наявності кліщів застосовують Енвідор 240 SC, КС, 0,4-0,6 л/га або Демітан 200 КС, 0,6 л/га. Проти парші, борошнистої роси та інших хвороб застосовують фунгіциди: Ембрелія 140 SC, КС 1,2-1,5 л/га, Корнет, КС – 0,15 л/га, Лінкор, КЕ – 0,15-0,2 л/га, Лудік 250, ЕВ – 0,5-0,6 л/га, Скор, КЕ, 0,15-0,2 л/га, ін.

Через 10-12 днів після попередньої обробки для захисту яблунь та груш від вищезазначених шкідників та хвороб проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають Вертимек 018 ЕС, КЕ 1,0-1,5 л/га, Аполло, КС, 0,4-0,6 л/га, або Ніссоран, ЗП, 0,3-0,6 кг/га; ін.

Гусениці яблуневої плодожерки продовжать заляльковування у зерняткових садах області. За суми ефективних температур (вище 10⁰С) – 110⁰С розпочнеться літ метеликів плодожерки, масовий літ – за суми 150-170⁰С.

У кісточкових насадженнях під час утворення зав’язі у вишні і черешні розпочне літ вишнева муха. Самиці відкладатимуть яйця у починаючі дозрівати плоди, а личинки будуть живитися їх м’якіттю. Погода із значними опадами сприятиме поширенню інфекції кокомікозу, моніліозу, клястероспоріозу, інших хвороб.

Імаго вишневої мухи та пошкоджений плод личинкою

Під час масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи використовують інсектициди: Актеллік 500 ЕС, КЕ – 0,8-1,2 л/га, Каліпсо 480 SC, КС – 0,2-0,3 л/га з додаванням проти хвороб Топсіну-М, ЗП – 1,0 кг/га, Фиталу, РК – 2,0 л/га тощо.

Багатоїдні шкідники

У першій половині травня проходитиме масовий літ травневих хрущів, загибель личинок яких за зимовий період склала 10%. Шкідливість жуків спостерігатиметься на декоративних і плодових деревах та в лісосмугах.

Стебловий (кукурудзяний) метелик перезимував добре, за зимовий період загинуло 14% зимуючих комах. У травні проходитиме лялькування гусениць.

Лучний метелик, чисельність місцевої популяції якого в області залишається невисокою, у травні розпочне літ. Температура повітря 22-25⁰С, опади, роси, квітучі рослини – оптимальні умови для розвитку і шкідливості лучного метелика. При проведенні обстежень на виявлення шкідника необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, неорних землях, галявинах, посівах багаторічних трав.

Озима, оклична та інші види підгризаючих совок, гусениці яких за чисельності 0,5-2 екз. на кв. м, перезимували добре, у травні завершать заляльковування. З середини місяця розпочнеться літ метеликів. Тепла та помірно волога (70-90%) погода, наявність квітучої рослинності, забезпечать додаткове живлення самиць нектаром та відкладання яєць шкідниками.

Літ метеликів 1-го покоління листогризучих совок: капустяної, бавовникової, городньої, совки-гамми інших, відбуватиметься повсюди за температури 18-20⁰С, проходитиме яйцекладка фітофагів. Обмежує чисельність та шкідливість усіх совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

В травні відбуватиметься літ метеликів чортополохівки.

Грунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих і червневих хрущів) активізуються у просапних та інших культурах, південний сірий довгоносик – на просапних. Піщаний мідляк заселятиме ярі зернові, горох, соняшник. Осередкові пошкодження сільськогосподарських культур вищезгаданими шкідниками проявлятимуться на ранніх етапах розвитку рослин.