Розширення торговельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих в Україні, шкідників лісу.

До “Переліку регульованих шкідливих організмів”, що мають карантинне значення для України, входить 30 видів небезпечних шкідників лісових насаджень, деревини та виробів з неї. Тому, вся лісопродукція, яка завозиться, вивозиться чи переміщується в межах України підлягає інспектуванню. Серед карантинних шкідників на території України небезпеку становлять: лісовий похідний шовкопряд, азіатський вусач та смолівки.

Соснові довгоносики роду Pissodes (Coleoptera: Curculionidae): смолівка кедрова (Pissodes nemorensis Germ.), смолівка веймутової сосни (Pissodes strobi Peck.), смолівка верхівок сосни (Pissodes terminalis Hop.)- це види Північної Америки, які занесені до списку А-1 Карантинні організми, відсутні в Україні; крапчаста смолівка (Pissodes castaneus (P. Notatus)), Смолівка соснова (Pissodes pini L.), Соснова жердяникова смолівка (Pissodes piniphilus Hrbst.) – зареєстровані в більшості країн Європи.

Смолівки уражують породи всіх видів сосни, ялини, ялиці, модрини, а також кедр. Смолівки заселяють ослаблені та звалені дерева, часто в жердняковому віці. Оселяються під тонкою корою. Нападаючи на дерева, заселяють їх верхівки, через що в таких лісах часто спостерігається суховерхівковість. Основними ознаками присутності шкідників є круглі та глибокі отвори вигризені імаго в корі гілок і стовбурів дерев. Пошкоджені смолівкою дерева відрізняються від здорових почервонілою хвоєю на окремих гілках, розтрісканою корою і зів’ялими верхівковими пагонами.  За один-два роки ці дерева засихають. Дорослі комахи пошкоджують бруньки та молоді пагони. Личинки смолівок прокладають звивисті ходи між корою і деревиною молодих дерев.

Дорослі особини роду Pissodes – жуки з вузьким видовженим тілом, середнього розміру – від 3,5 до 10мм; коричневі або червоно-бурі, з плямами і перев’язами із жовтих лусочок на надкрилах; голова втягнута в голово трубку; вусики колінчасто-булавоподібні. Личинки – білі або жовтуваті, без ніг, з коричневою головою, дорослі – завдовжки 12 мм. Літ жуків відбувається в квітні-травні, імаго живляться протягом всього літа.

Шкідники стають статевозрілими у вересні. Спарювання і відкладання яєць відбуваються восени або зимою. Самка відкладає близько 180 яєць. В залежності від погодних умов шкідник може зимувати у фазі личинки або лялечки на деревах, але частіше зимує у фазі імаго в підстилці і поверхневому шарі ґрунту, який вкриває корені, або в тріщинах кори колод і пнів. Внаслідок тривалого часу, який необхідний для відкладання яєць розвиваються генерації, тривалість життя яких складає як 1, так і 2 роки.

Нагляд за шкідниками роду Pissodes проводять переважно в соснових розсадниках, пастки розвішують у кроні дерев, так само як і в лісонасадженнях, на хвойних деревах на висоті 1,5 м з розрахунку 1 пастка на 15 га. Для даних шкідників застосовують бар’єрну пастку, яку розміщують всередині розсадника, або уздовж доріг і просік. Спостереження продовжують протягом усього льоту самців, оглядаючи пастки щодня, а з моменту початку льоту – через кожних 7 днів – до кінця серпня. За кількістю самців цих шкідників у пастках протягом усього періоду спостережень визначають динаміку їх розвиту та розмноження.

Фітосанітарні інспектори вживають різноманітних фітосанітарних заходів, аби запобігти проникненню на територію нашої країни цих небезпечних шкідників лісових багатств країни. Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає  ретельному інспектуванню та лабораторній експертизі. Для попередження проникнення різних фаз розвитку шкідника рекомендується забороняти завезення живих рослин та зрізаних гілок усіх видів родів сосна, ялина, кедр з країн його розповсюдження. Деревина рослин-живителів смолівок, яка призначається для міжнародної торгівлі повинна бути висушеною. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам МСФЗ №15.