Одна з найнебезпечніших для ведення сільського господарства хвороб – бліда картопляна нематода (Globodera pallida (Stone) належить до карантинних організмів відсутніх на території України та входить до переліку шкідливих організмів ЄОКЗР А1.

Основною рослиною – живителем блідої картопляної нематоди є картопля. Також уражаються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових. Середні втрати врожаю від глободерзу (захворювання, яке виникає внаслідок паразитування G.palida) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива повна загибель рослин. Вважається, що внаслідок присутності 20 яєць у 1 грамі ґрунту втрачається 2 тонни картоплі з гектару.

Globodera pallida вважається найагресивнішим видом серед глободерид і здатна швидко пристосовуватися до різних умов існування. Вона є космополітом і поширена в Азії, Європі, Північній і Південній Америці, Австралії.

Картопляні глободери не здатні пересуватись на значні відстані самостійно, тому основний шлях розповсюдження нематод – з бульбами картоплі, заселеним ґрунтом, який пристав до бульб, коренеплодами, цибулинами, укоріненим садивним матеріалом, декоративними й іншими рослинами, а також тарою, інвентарем, на ногах людей і тварин. Цисти можуть переноситися дощовими водами, вітром, птахами.

Під захисним покровом цисти зимують яйця та личинки. Перша личинкова стадія завершується линькою в яйці. Весною, за сприятливих погодних умов та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослини-живителя, із цисти виходять личинки другого віку, й проникають у корені, де вони линяють ще двічі й перетворюються на дорослих особин. Самки при цьому роздуваються, проривають епідерміс, і їхній задній кінець з`являється назовні кореня; переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у ґрунті, запліднюють самок і гинуть. У кінці вегетаційного сезону самка відмирає і вона перетворюється в цисту, наповнену яйцями. Цисти відпадають від коріння й залишаються в ґрунті. Життєздатність яєць у цистах зберігається впродовж багатьох років.

Картопляна нематода має чітко виражений статевий диморфізм.

Самка нерухома, майже округлої (іноді грушоподібної) форми з більш-менш відтягнутим головним кінцем (шия). На задньому кінці тіла самки розташовані вульва та анус, разом вони утворюють перинеальну область, будова якої є важливою систематичною ознакою. Додатковим критерієм у визначенні видів картопляних глободер є колір самок у період їхнього

перетворення на цисти (хромогенезис) – відсутність «золотистої» фази свідчить про належність досліджуваної популяції до виду G. pallida.
Самець безбарвний, рухомий, червоподібної форми, завдовжки 900-1200 мкм, завширшки 31-46 мкм. Спікули та рульок розташовані поблизу до короткого та округлого хвоста.

Для попередження занесення та розповсюдження блідої картопляної нематоди забороняється завезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту з зон зараження країн поширення захворювання.

Карантинне інспектування посадок картоплі (маршрутні обстеження) доцільно проводити в період массового цвітіння рослин.

У разі виявлення вогнища нематоди потрібно вчасно забезпечити карантинний режим: знищення посівів і посадок картоплі радикальним методом із негайним знищенням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю. Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться за дотримання встановлених вимог. З господарств, які знаходяться під карантином, заборонено вивезення садивного матеріалу.

Дезінфекція сільськогосподарських знарядь праці, транспорту та одягу допомагає зберегти незаражену землю вільною від шкідника. Сівозміна, внесення добрив, знищення бур`янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі  є ефективними методами профілактики блідої картопляної нематоди.