Перейти до основної сторінки
Китайський вусач Anoplophora chinensis (у тому числі А. chinensis форми malasiaca) (код ЄОКЗР: ANOLCN), входить до переліку шкідливих організмів ЄОКЗР A2, рекомендованих для регулювання.
Вид жуків родини вусачів (Cerambycidae) – поліфаг, який пошкоджує різні види декоративних та плодових порід дерев.
Регульований шкідливий організм, внесений до переліку А-1, як відсутній на території України.
Основні його рослини-живителі – яблуня (Malus spp.), тополя (Populus spp.), верба (Salix spp.), клен (Acer spp.), вільха (Alnus spp.), береза (Betula spp.), каштан (Castanea spp.), бук (Fagus spp.), ясен (Fraxsinus spp.), горіх(Juglans spp.), груша (Pyrus spp.), дуб(Quercus spp.). малина (Rubus spp.) та багато інших дерев та чагарників різного віку. Також становить велику загрозу для цитрусових (Citrus spp.) садів , тому ще можуть називати цитрусовий довгастий жук.
Походження і поширення.
Природнім ареалом є Китай, Японія, Корея, звідки поширився в інші країни Південно-Східної Азії, США та Європи. Але він також є на Тайвані, Філіппінах, Індонезії, Малайзії, М’янмі та В’єтнамі.
Морфологія
ЯЙЦЕ: кремово-білого кольору, подовжене, довжиною близько 6 мм. За розміром та формою дуже схоже на зерно рису.
ЛИЧИНКА: видовжена, циліндрична, жовта з коричневою головою. Довжина може досягати 45-55 мм. ЛЯЛЕЧКА: довжиною від 24 до 38 мм з ніжками та довгими звивистими антенами; має надкрила, які лише частково покривають перетинчасті задні крила і вигинаються навколо черевної поверхні тіла.
ІМАГО: жук блискучо-чорного кольору з білими плямами неправильної форми; за різними даними від 19 до 40 мм завдовжки. Голова, вусики, ноги та нижня сторона покриті дуже дрібним блідо-блакитним до білого опушення. Голова утримується вертикально вниз з довгими вусиками (антенами), які почергово забарвлені у чорно-синюватий відтінок. Антени самця вдвічі довші за тіло, тоді як антени самки можуть співпадати з довжиною її тіла
Шкодочинність
Цикл розвитку А. chinensis триває 1-2 роки в його природному ареалі. Самка вигризає Т-подібну щілину в корі стовбура дерева близько до рівня землі або на відкритому корені, куди відкладає яйця.
Личинки старшого покоління, які харчуються, прогризають ходи в стовбурі під корою, а потім занурюються в нижню частину стовбура і коріння , руйнуючи судинну систему рослини – живителя. Через отвори в корі викидається значна кількість деревного борошна (тирси) та деревної маси. Тирса , що накопичуються біля основи атакованого дерева, зазвичай помітна, коли дерево зовні ще не виглядає пошкодженим, але такі ознаки вказують на зараження.
Дерева, в результаті живлення личинок, стають сприятливими до впливу хвороб і вітру. Часто такі дерева гинуть. Жуки живляться листям, гілками та молодою корою
Поширення:
A. chinensis може розповсюджуватися найімовірніше у вигляді яєць, личинок або лялечок у посадковому матеріалі або мініатюрних рослинах (бонсай або пенджинг (карликові сади)), що переміщуються у міжнародній торгівлі.
Вусачі до Європи та США на рослинах бонсай Acer buergeranum, A. palmatum, Celastrus, Cydonia sinensis, Malus micromalus та Sageretia з Китаю та Японії.
Також A. chinensis може поширюватися в деревині, наприклад, в пакувальних ящиках чи піддонах.
Виявлення та фітосанітарні заходи:
Особливу увагу необхідно звертати на ознаки зараження:
З метою виявлення і моніторингу регульованих шкідливих організмів, проводяться обстеження лісових насаджень та садів за допомогою феромонних пасток. Феромонна пастка – це бар`єрна пастка з диспенсером синтетичного феромону, що приваблює і відловлює комах. Вона є цілком безпечною, для людей та навколишнього середовища і застосовується для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника. Хімічна принада є синтетичним аналогом природного феромону самок. Синтетичний феромон – надзвичайно летка сполука, яка повністю випаровується з принади за 30-40 днів.
Такий метод обстеження дозволяє виявляти регульовані шкідливі організми та проводити фітосанітарний моніторинг інших шкідників, а також це екологічний спосіб контролю сільськогосподарських угідь, садів та лісів.
Європейська та Середземноморська організація з карантину і захисту рослин у вересні 2013 року вперше затвердила «РЕГІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ З ФІТОСАНІТАРНИХ ЗАХОДІВ.СТАНДАРТ ЄОКЗР PM 9/16 (1). НАЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ ФІТОСАНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ANOPLOPHORA CHINENSIS»
Даний стандарт описує процедуру офіційної боротьби, з метою локалізації та ліквідації Anoplophora chinensis і включає:
Попередня
Наступна