Вірусні захворювання на кісточкових плодових культурах завдають садівництву значних економічних втрат. Хвороби вірусного походження відрізняються великою шкодочинністю і значно знижують продуктивність садів: втрати врожаю можуть сягати 30–40%, а в окремі роки на чутливих сортах до 70–90%.

На кісточкових культурах виявлено понад 30 вірусних, мікоплазмових та віроїдних хвороб. Вірусні захворювання відрізняються від грибних та бактеріальних збудників тим, що вони є внутрішньоклітинними патогенами і тому є недосяжними до дії хімічних та інших засобів боротьби. Вони уражають рослину системно. Використання бруньок, живців, відсадків без систематичного відбору та оздоровлення призводить до того, що поряд із продуктивними клонами сортів та підщеп у виробництві розмножуються і малопродуктивні, уражені вірусами. Основним способом розповсюдження вірусів є їх передача в процесі вегетативного розмноження, але у природних умовах вони передаються від рослини до рослини ще й з пилком і насінням, а деякі мають переносників (комахи, кліщі, нематоди), серед яких важливу роль відіграють попелиці. Шкідливість вірусних хвороб дуже висока і проявляється у порушенні фізіологічних процесів в ураженій рослині, що спричиняє пригнічення росту, зменшення кількості та погіршення якості плодів, підвищену чутливість до несприятливих умов навколишнього середовища та загибель рослин, що в свою чергу призводить до зрідженості промислових насаджень плодових культур та зниження їх урожайності. Крім того, інфіковані саджанці при виході з розсадника розширюють ареал збудників вірусних хвороб і коло уражених ними рослин. Уражені рослини залишаються інфікованими протягом усього вегетаційного періоду.

Не менш шкодочинною вірусною хворобою на персикових деревах відмічають мозаїку розеток персика (Peach rosette mosaic virus). Захворювання має прояв рано навесні у вигляді жовтої крапчастості на листках персика. До середини літа ця ознака зникає, але уражені листки інколи робляться зморшкуватими. Плоди з уражених рослин невеликі, часто неправильної форми, з горбиками уздовж шва. Уражені дерева недорозвиваються, на них утворюється багато гілок, навесні розпускаються пізніше, ніж здорові, достигання плодів затримується.

Збудником хвороби є вірус Peach mosaic virus. Передається він під час щеплення та окулірування. Вважають, що переносниками вірусу є сливова попелиця Amuraphis padi.

Поширення хвороби відмічають у Європі (Туреччина); Азії ( Індія); Африці (Єгипет); Америці (Канада, США).

Уражені рослини. Основним господарем вірусу мозаїки розеток персика є американський виноград (Vitis labrusca). Сприятливі також деякі сорти V. vinifera і гібриди франко-американських сортів винограду. Неповірус мозаїки розеток персика являється також значним патогеном персика (Prunus persica).

Шляхи поширення. Віруси плодових культур поширюються переважно із садивним матеріалом, тому догляду маточних насаджень і шкілок слід приділяти особливу увагу.

Основними переносниками хвороби Peach mosaic virus є нематоди, заражений посадковий матеріал і ґрунт, що містять інфіковане насіння винограду та нематоду-переносника (Xiphinema americanum).

Шкодочинність хвороби. Не всі віруси однаково шкодочинні. На здорових доглянутих деревах віруси можуть бути присутні у латентній формі й практично не проявлятися, проте, якщо дерево ослаблене (через підмерзання, ураження грибковими і бактеріальними хворобами, шкідниками, нестачу вологи й елементів живлення), вірусна інфекція неодмінно проявить себе і погіршить стан дерева. Боротьба з вірусними інфекціями ускладнюється й тим, що віруси є облігатними паразитами рослинної клітини (не живуть поза рослиною-господарем), і знищити їх, не знищивши саму рослину, складно.

Фітосанітарні заходи. Дієвим способом визначення вірусів є своєчасна діагностика і вжиття запобіжних профілактичних заходів з усунення резерваторів і переносників інфекції, запровадження стійких сортів, оздоровлення сортів і отримання безвірусного посадкового матеріалу. Перед посадкою саджанців ґрунт перевіряють на наявність нематод; обробка ґрунту від нематод набагато ефективніша, ніж пересаджування молодих насаджень, що неминуче завдає деревам стресу. Нові плантації закладають лише посадковим матеріалом, вільним від вірусів.

Особливу увагу слід приділити потенційним джерелам вірусів: дикі види кісточкових і трав’янисті рослини, на які мігрують попелиці. Лікування від вірусних хвороб не існує. Контролювати ситуацію можна шляхом викорінення уражених дерев, перевірки садивного матеріалу і ліквідації можливих шляхів передачі. Забороняється використовувати насіння з хворих дерев, необхідно знищувати попелиць.

Нині є багато надійних методів виявлення вірусних хвороб кісточкових плодових дерев, зокрема імуноферментний аналіз (ІФА) з використанням ко­мерційних тест-систем та електронно-мікроскопічне дослідження вірусів. Посадковий матеріал потрібно тестувати на присутність специфічних вірусів. Метод тестування точніший за позначку «вільний від вірусів», тому що його проводять лише на наявність чи відсутність певного виду вірусів. Збитки від ураження вірусами, навіть відразу не помітного, перевищують витрати на сертифікацію садивного матеріалу.