Паслін колючий (Solanum rostratum Dunal) – небезпечний карантинний бур’ян з родини Пасльонових, внесений до переліку карантинних бур’янів, обмежено поширених в Україні (згідно наказу від 29.11.2006  № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» з внесеними змінами та доповненнями від 04.08.2010 та 16.07.2019). Від нього найчастіше потерпають просапні та ярі зернові культури.

Бур’ян росте на всіх типах ґрунтів. Оптимальними для його розвитку є добре освітлені ділянки, наприклад, міжряддя садів і виноградників, посіви просапних культур, а також узбіччя доріг, пасовища і необроблювані землі.

S. rostratum є злісним бур’яном, Розвиваючи потужну кореневу систему паслін колючий виснажує ґрунт забираючи у культурних рослин вологу та поживні речовини, що призводить до зниження врожайності (втрати врожаю культурних рослин досягають 40-50%, а в деяких випадках 100%), погіршення якості сільськогосподарських культур. Призводить до зниження продуктивності пасовищ. Солома ярих культур, зібрана із засмічених бур’яном полів, стає непридатною ні для згодовування тваринам, ні для підстилки. Його колючки чіпляються до шкіри й вовни свійських тварин, пошкоджують слизову оболонку роту і травну систему тварин. Листки пасльону містять отруйні речовини. У посівах просапних культур паслін колючий досить небезпечний тим, що є рослиною-живителем для шкідників (колорадський жук, картопляна міль) і хвороб (вірус тютюнової мозаїки та віруси томатів) пасльонових культур.

Батьківщиною пасльону колючого є Мексика. В даний момент він розповсюджений в Північній Америці, Центральній Європі, Середземномор’ї, Австралії, Південній Африці, Східній Європі, Кавказі, Казахстані, Далекому Сході. Solanum rostratum Dunal поширений в одній області України – Херсонській.

S. rostratum – однорічний бур’ян заввишки до 1-1,5 м, з товстим сильно розгалуженим, сірувато-пильним стеблом, вкритим довгими жовтуватими колючками (5-12 мм) і меншими твердими зірчастими волосками. Залежно від умов зростання паслін може розвинути потужну наземну масу, утворюючи до 70 гілок, діаметр куща досягає 70 см. Корінь стрижневий, розгалужений, проникає на глибину до 3 м. Листки чергові, двічі-перисто-розсічені, ліроподібні, на довгих черешках вкритих колючками і твердими волосками, завдовжки 5-10 см.

Квітки жовті, розміщені у вигляді китиці. Віночок колесоподібний, жовтого кольору, в діаметрі 1-2 см. Запилюються квіти комахами. Самозапилення відбувається рідко.

Плід – одногніздна куляста напівсуха ягода, завдовжки 5-12 мм, знаходиться в чашечці вкритій колючками. На одній рослині може утворюватися до 180 ягід, кожна ягода у середньому містить до 70 насінин. При дозріванні плід розтріскується.

Насіння темно-коричневе або чорне, брунькоподібне, з боків сплюснуте. Верхівка округла, а в основі насінини є невеликий виступ. Насіннєвий рубчик круглий, невеликий, у вигляді поглиблення в нижній звуженій частині насінини. Поверхня сітчаста, грубоямчаста, зморшкувата. Малюнок сітки на поверхні нагадує бджолині стільники. Довжина 2,5-3 мм, ширина 1,75-2 мм, товщина 1-1,25 мм.

Паслін колючий розмножується лише насінням.

Рослина починає проростати при температурі 16-18°С. Масові сходи з’являються наприкінці травня, коли ґрунт добре прогріється, а через 40-50 днів після сходів рослина цвіте. Масове цвітіння починається в липні-серпні. Насіння достигає у вересні-жовтні. Плодючість однієї рослини від 200 до 8000 насінин. Свіжозібране насіння не проростає. Воно перебуває в стані біологічного спокою протягом 5-6 місяців. Зберігає схожість у ґрунті до 10 років. Насіння здатне давати сходи з глибини 1-15 см, максимальна кількість сходів з’являється з глибини 3-5 см. Після проростання наземна частина рослини росте повільно. Для того щоб утворилися 3-4 справжніх листки потрібно 3-4 тижні, а розгалуження головного стебла починається через 30-40 днів після появи сходів. У цей період посилено розвивається коренева система. Швидкість росту коренів в 5-6 разів перевищує ріст стебла. Тривалість вегетаційного періоду 90-130 днів.

S. rostratum розповсюджується насінням. Після опадання на ґрунт, від материнської рослини насіння може розноситися вітром, а також на колесах транспортних засобів разом із брудом. Крім того, рослини пасльону колючого, після дозрівання легко відламуються від кореня й перекочуються вітром на значні відстані. Насіння бур’яну може бути занесене в країни та регіони, вільні від нього, з насіннєвим матеріалом, шротом, продовольчим і фуражним зерном, з насінням овочевих і квіткових культур, із сіном, соломою й іншими матеріалами.

Фітосанітарні заходи:

Для попередження завезення пасльону колючого проводиться ретельне інспектування об’єктів регулювання (транспортних засобів, вантажів, матеріалів). Забороняється ввозити на територію України насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції, а також вовни визначаються в кожному випадку окремо.

Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідне систематичне проведення обстежень земельних угідь:

• узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
• пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км) );
• сільськогосподарських угідь.

У зоні натуралізації пасльону колючого необхідно організувати роботу по боротьбі з бур’яном, щоб засміченість земель була знижена до мінімального рівня.

Для запобігання занесенню насіння пасльону колючого в ґрунт із насінням сільськогосподарських культур (особливо овочевих і квіткових), а також із добривами тваринного та рослинного походження  гноєм, необхідно: ретельно очищати насіннєвий матеріал, подрібнювати (до 1 мм по одному з лінійних вимірів), гранулювати або запарювати фуражне зерно, вносити на поля добре перепрілими добривами тваринного та рослинного походження .

Площі, сильно засмічені пасльоном колючим, слід відводити під посів таких культур як – озимі та ярі зернові, багаторічні та однорічні трави, горох і зернобобові культури.

Для попередження розвитку рослин пасльону, на полях, що вийшли з-під зернових відразу ж після збирання, необхідно проводити лущення стерні з наступною обробкою ґрунту за типом напівпару. Система заходів напівпарової обробки ґрунту забезпечує повне знищення всіх вегетуючих рослин пасльону. При систематичному знищенні рослин пасльону, до утворення насіння, протягом 3-4 років орний шар ґрунту можна очистити на 90-98 %.

На необроблюваних землях паслін систематично знищується оранкою, лущенням, культивацією. Для запобігання повторного зараження ґрунту, паслін необхідно скошувати не менше трьох разів за вегетацію. Скошувати бур’ян необхідно в період бутонізації – цвітіння, до утворення насіння.