Перейти до основної сторінки
Шарка сливи (віспа сливи) є однією з найбільш серйозних хвороб кісточкових плодів. Хворобу спричиняє вірус Plum pox virus (PVV). Вражають родину роду Слива (Prunus). Особливий збиток хвороба завдає абрикосу, персику та сливі, оскільки знижує якість і викликає передчасне опадання плодів. PVV переноситься в польових умовах попелицями неперсістентним способом (вірус не зберігається в тілі переносника), однак перевезення інфікованого рослинного посадкового матеріалу є головним способом поширення шарки на великі відстані.
Симптоми PVV можуть проявлятися на листках, пагонах, корі, пелюстках, плодах і кіточках. На листках симптоми особливо чітко помітні у весняний період через 3-4 тижні після цвітіння. Ознаки шарки на листках: хлоротичні плями, кільця, смуги, пожовтіння жилок і навіть деформація листя. Уражені плоди деформовані, мають хлоротичні плями і кільця, розвиток тканини плодів у цих місцях припиняється, утворюються заглибини, які нагадують віспу. В місцях ураження тканина плодів частково відмирає і заповнюється камеддю. Кісточки уражених плодів мають бліді кільця і плями.
Вперше шарка була зафіксована на сливі європейській (P. domestica) в Болгарії в 1917-18 рр. і описана як вірусна хвороба у 1932 році. Відтоді вірус, прогресуючи, поширився по значній частині Європи, території навколо басейну Середземного моря, на Близькому Сході. Хвороба була виявлена з обмеженим поширенням в Азії, Південній і Північній Америках.
Вірус здатен пошкоджувати не лише сливу, а й вишню, абрикос, мигдаль, персик та інші кісточкові культури.
Оскільки не існує лікування вірусу шарки сливи, і збудник може спричинити руйнівні проблеми в саду, запобігання поширенню вірусу має вирішальне значення. Найкращий спосіб запобігання вірусу віспи – використання здорового посадкового матеріалу. Знищення інфікованих дерев – головний спосіб боротьби.
Карантинні заходи:
– заборона завезення садивного матеріалу у вільні зони з регіонів поширення захворювання;
– карантинний огляд, лабораторна експертиза;
– обстеження посадок: через 21-28 днів після цвітіння, в період дозрівання плодів;
Агротехнічні заходи:
– в зонах суцільного ураження заміна сприйнятливих сортів стійкими і толерантними;
– в зоні часткового ураження обов’язкове знищення уражених дерев радикальним – методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю;
– боротьба з комахами-переносниками.
Попередня
Наступна