Чи спостерігали ви останніми роками, як навесні часто всихають пагони плодових дерев у саду – персика, абрикоса, вишні, черешні і навіть у декоративної сакури? Яблуню й грушу ця напасть також не оминає. Причина цього явища –захворювання, що його викликають гриби роду Моnilia. Для них м’які й вологі зими, які в основному зараз спостерігаються у нас – просто чудові умови для розвитку.

Моніліоз, або ще моніліальний опік небезпечний не лише для врожаю, але й для всього дерева. Моніліальний опік проявляється після цвітіння як несподіване побуріння суцвіть, засихання листя, молодих пагонів і плодових гілок. Уражені гілки стають неначе обпалені, що й зумовило назву.

Сприятливою для швидкого розвитку моніліозу навесні є прохолодна й волога погода під час цвітіння. Низькі температури затримують фазу цвітіння, а висока вологість (особливо під час дощів і туманів) сприяє швидкому формуванню конідій та їх поширенню. Зараження відбувається під час цвітіння. Конідії потрапляють на маточку квітки, а потім через квітконіжку – в гілку. Надалі моніліоз розвивається всередині гілки, дедалі глибше проникаючи у деревину.

Захворювання проявляється протягом усього вегетаційного періоду рослин. У червні – липні моніліоз уражує плоди, які загнивають або  зморщуються, муміфікуються і лишаються на дереві до весни. Уражений плід заражує сусідні . Плоди з восковим нальотом менш уразливі до хвороби.

Як боротися з хворобою?

1. Із агротехнічних заходів ефективні осіння зяблева оранка й обкопування пристовбурних ділянок дерев із заорюванням у ґрунт опалих листків та уражених плодів.

2. Збирання та компостувати восени муміфікованих плодів і опалого листя.

3. Обприскування рослин восени 3%-ним розчином бордоської рідини.

Нагадуємо, що слід дотримуватися правил змішування пестицидів. Бордоська суміш не сумісна з жодним препаратом, окрім похідних сірки.

4. У саду, де влітку було помічено ураження моніліозом, навесні проводять фунгіцидні обробки. Перед цвітінням та після нього обприскування моніліозу можна проводити фунгіцидом «Хорус» -3 г/10 л води у суміші з інсектицидом, так як укуси комах сприяють зараженню дерев плодовою гниллю. Боротьбі з комахами-переносниками слід приділити особливу увагу. Сприяють поширенню хвороби плодожерки і жуки-казарки. Із інсектицидів для сумісної з фунгіцидами обробки використовують препарат «Актара 25 WG, в.г.»  – 1,4 г на 10 л води.

Одразу після цвітіння проведіть обробку фунгіцидами «Скор» -2 мл/10 л і «Хорус» -3 г/10 л разом. Можна зробити бакову суміш із цих препаратів і додати до них інсектицид для захисту саду ще й від шкідників, у цей період можливо додати «Енжіо» -3,6 мл/10 л води, або «Карате Зеон» – 4 м/ 10л, «Цезар» – 4-6 мл на 10 л води та інші дозволені в «Переліку…».

5. Вирізування та спалювання уражених і засохлих пагонів. Обрізування роблять рано навесні, через 8–12 днів після цвітіння. Восени слід обрізати уражені дерева у першу чергу, щоб уникнути вторинного зараження. Слід обрізувати нижче місця ушкодження, захоплюючи декілька здорових гілочок. Уникайте механічних ушкоджень здорових тканин, а у разі поранень варто обробити ушкодження садовими варом чи фарбою.

6. У червні – липні моніліоз починає входити у фазу розвитку безпосередньо на плодах. Ознакою моніліозу є загнивання плодів просто на гілках. Такі плоди бажано знімати і знищувати. У період дозрівання плодів боротися з моніліозом засобами хімічного захисту заборонено.

7. Із біопрепаратів фунгіцидної дії проти моніліозу застосовують Фунгістоп (триходермін спори гриба (Trichoderma Viride), штам 16 ЦКМ F-59M, р.). Триходерма паразитує на грибі-збуднику та знищує його. Біопрепарати придатні до застосування у будь-який час без кореляції зі збиранням плодів.

Застосовуючи цю стратегію – а її краще повторювати щороку,- ви не тільки звільните свій сад від моніліозу, а й позбудетесь інших хвороб.