Забезпечення продовольчої безпеки – одне з найважливіших завдань для України. Для отримання якісного врожаю зернових колосових культур перешкодою можуть стати одні з найбільш шкодочинних хвороб зернових –  сажкові хвороби. На посівах зернових колосових культур зустрічаються кілька видів сажок: тверда, летюча, карликова, стеблова та індійська.

Тверду сажку на пшениці викликають базидіальні гриби Tilletia caries, T.laevis, на ячмені — Ustilago hordei. Симптоми  помітно на початку молочної стиглості, коли в зернівках замість зерна утворюються мішечки з теліоспорами. На ячмені всі органи ураженого колосу перетворюються на чорну спорову масу, яка має дуже неприємний запах гнилого оселедця.

Летюча сажка – збудником є базидіальні гриби: Ustilago nuda на ячмені, U.tritici на пшениці, на житі — U.vavilovi. Хвороба виявляється під час виколошування, коли всі частини колосу, крім стержнів, перетворюються в рихлу спорову масу. Зараження відбувається під час цвітіння, тому збудник інфекції знаходиться всередині зерна, на відміну від твердих сажок, коли спори знаходяться на поверхні.

Стеблова сажка – збудником є базидіальні гриби Urocystis tritici. Уражає пшеницю, жито . Проявляється хвороба на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг довжиною в кілька сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошується. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин. Джерелом  інфекції є зерно та грунт, де теліоспори зберігаються більше року. Зараження проходить від моменту проростання насіння до утворення першого листка.

Карликова сажка – збудником є гриб Telletia controversa, який зберігає життєздатність 7-9 років. Уражений колос щільніший, вкорочений, іноді не виходить із піхви верхнього листка. Уражені рослини надто кущаться (іноді утворюється понад 50 стебел на одній рослині). За зовнішніми ознаками дуже схожа з твердою сажкою, але відрізняється від неї симптомами карликовості. Стебла у 1,5-4 рази нижчі за стебла здорових рослин, тому частина їх залишається не зрізаними під час збирання врожаю. Джерелом інфекції є насіння, ґрунт. Зараження відбувається до початку виходу в трубку, особливо при мілкому загортанні насіння. Карликова сажка шкідливіша від твердої. Уражені посіви практично не дають урожаю.

Індійська сажка (Tilletia indica Mirta) уражує пшеницю, тритикале, жито. Характерним є часткове перетворення зерен у чорну масу теліоспор, які мають запах гнилої риби. Уражується тільки 1-5 колосків у колосі, що є відміною від ураження твердою сажкою, де руйнується вся тканина зерна. При сильному ураженні колоскові лусочки розходяться і відпадають, а уражені зерна оголюються, згодом падають і залишаються в ґрунті. Джерелом інфекції є насіння, на поверхні якого знаходяться теліоспори, а також ґрунт, в якому знаходяться теліоспори. Спори гриба зберігаються у ґрунті тривалий час: 2-4 роки і більше. Строк обстежень – починаючи з періоду збирання й обмолоту культури.

Основними засобами захисту від сажкових хвороб є:

– вирощування стійких  сортів;

– висівання насіння з високими сортовими та посівними якостями;

– лущення стерні і зяблева оранка поля;

-дотримання сівозмін;

-використання оптимальних  норм добрив, термінів і способів посіву;

– протруювання насіння препаратами, які відповідають Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

На практиці прийнято всі сажкові хвороби пшениці, жита, ячменю і вівса обліковувати наприкінці молочної – на початку воскової стиглості зерна. Саме зараз, коли настали оптимальні строки, спеціалістами управління фітосанітарної безпеки та фітосанітарних заходів на кордоні Головного управління Держпродспоживслужби  в Київській області, разом з власниками чи користувачами земельних ділянок  проводяться обліки ураження  зернових видами сажок та  відбори зразків з направленням на фітосанітарну експертизу, згідно методичних рекомендацій розглянутих та схвалених на засіданні Науково-методичної ради Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Систематичне проведення обстежень посівів та вчасно проведені  захисні заходи даватимуть можливість стримати розповсюдження шкідливих організмів та вберегти врожаї зернових колосових культур.