Перейти до основної сторінки
Нематода картоплі – нерідке явище, знати, як боротися з нею потрібно кожному картопляреві. Часто поганий розвиток бульб і недовгу лежкість пов’язують з неякісним ґрунтом, суворими погодніми умовами. Але варто задуматися про такого шкідника, як нематода, яка часто вражає овочі.
Цей паразит має мізерні розміри, через що, розгледіти його складно неозброєним оком, але нематода швидко поширюється, створюючи армію шкідників, які приносять шкоду не тільки бульбам картоплі, а й іншим культурам. Також уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових (Solanum).
Globodera pallida вважається найагресивнішим видом серед глободерид і здатна скоро пристосовуватися до різних умов існування. Вона є космополітом і поширена в Європі, Азії, Північній та Південній Америці, Африці, Австралії. В Україні відповідно до наказу № 467 від 04.08.2010р. Globodera pallida внесена до Переліку регульованих шкідливих організмів (А-1 список).
Біологічною особливістю виду є виразний статевий диморфізм. Самці протягом цілого життя зберігають ниткоподібну форму і здатні до активного пересування, тоді як самки з віком набувають кулястої форми і втрачають здатність рухатися. Розвиток картопляної нематоди від яйця до дорослої особини проходить через чотири стадії. Протягом першої стадії личинки розвиваються в яйці. До другої стадії належать личинки, які вийшли з яйця і перелиняли. Вони залишаються у цисті, а за сприятливих умов виходять у ґрунт і проникають у коріння картоплі, тому мають ще назву інвазійної личинки. Найчастіше личинки проникають у зону росту кореня та локалізуються уздовж його оси. Виділення травних залоз личинок сприяють формуванню у корені картоплі декількох гігантських клітин, за рахунок яких вони починають живитися. З цього часу настає третя стадія розвитку личинки, яка починає інтенсивно рости. На цій стадії самці не змінюють форми тіла (воно залишається ниткоподібним), тоді як самиці збільшуються у розмірі, стають грушоподібними та втрачають можливість до пересування. На четвертій стадії личинки ще збільшуються у розмірі.
Самки задньою частиною тіла розривають епідерміс кореня картоплі та виставляють назовні тіло, яке набирає кулястої форми і поступово змінює колір з білого на коричневий. У середині кореня залишається лише голова. Після завершення розвитку на четвертій стадії самці стають статевозрілими і мігрують з кореня картоплі у ґрунт, де запліднюють статевозрілих самок та гинуть. В середині заплідненої самки починають розвиватися яйця. У разі завершення формування яєць самки перестають харчуватися і відмирають, перетворюючись у міцну, стійку до холоду і замерзання цисту коричнево-бурого кольору. За сприятливих умов в яйцях розвиваються личинки, цикл повторюється. За відсутності таких умов циста залишається на корені картоплі або відпадає у ґрунт. У ній може бути 300-1400 яєць, вона дуже стійка до несприятливих умов і в такому стані може перебувати до десяти років.
Візуально виявити рослини, які слабко вражені картопляною нематодом, дуже важко. Проблема полягає в тому, що визначити чи заражений ґрунт шкідником на перших етапах практично неможливо. Про те, що він заражений городники дізнаються на запущених етапах, коли вже рослини картоплі починають гинути. Хворі рослини утворюють малочисельні слабкі стебла, які починають передчасно жовтіти. Хлороз починається з нижніх листків, потім розповсюджується на верхні і поступово охоплює увесь кущ. Уражені рослини мають всього 1-3 стебла, число бульб різко зменшується, вони дрібні або зовсім не утворюються. Втрати врожаю, спричинені блідою картопляною нематодою, залежать від заселення ґрунту цистами і варіюють в межах від 50 до 90%. Окремими роками спостерігається цілковита загибель урожаю.
Способи поширення: Картопляні глободери не здатні пересуватись на значні відстані самостійно, тому основний шлях розповсюдження – з бульбами картоплі, ураженим ґрунтом, який пристав до бульб, коренеплодами, цибулинами, укоріненим садивним матеріалом, декоративними та іншими рослинами, а також торою, інвентарем, на ногах людей і тварин. Цисти можуть переноситися дощовими водами, вітром, птахами.
Методи боротьби з нематодою. Один інфікований кущ говорить про те, що пора починати війну з шкідником. Методи боротьби з нематодою можуть бути різними. Простий і доступний метод що попереджає їх розвиток і поширення на ділянці це використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави та інше). Цей метод довів свою ефективність. Нематода на картоплі лікується і механічним шляхом. Заражені кущі потрібно видаляти і знищувати за межами ділянки. Грудку землі з куща збивати не можна, в ній зберігаються цисти. Знищувати інфіковані рослини потрібно за допомогою вогню. Ділянка, на якій ріс інфікований кущ, підлягає обробці із застосуванням сечовини. Ефективним варіантом вважається і знищення із застосуванням агресивних хімічних речовин. Повинна бути просторова ізоляція насінницьких посадок від виробничих та присадибних ділянок (1 км).
Картопля являється основною культурою, яку вирощує кожен господар. Понад 1,5 млн. га картоплі висаджують щороку в Україні на присадибних ділянках. Середній урожай картоплі складає 200-400 цн/га на здорових земельних ділянках і значно менший 90-100 цн/га – на уражених ґрунтах. До того ж нерідко виростають бульби з низькими харчовими якостями. Шкідник, який псує урожай, може стати величезною проблемою, при ігноруванні зараження.
Попередня
Наступна