Перейти до основної сторінки
В новому «Переліку регульованих шкідливих організмів» України від 2007 року значно розширився список карантинних шкідників плодових культур, у тому числі представників лускокрилих (Lepidoptera). Серед них значний інтерес представляє вишнева плодожерка (Cydia packardi Zeller).
Перший раз вишневу плодожерку як шкідника плодових культур описав Zeller в 1876 р. Її ареалом є Північна Америка (Канада: Британська Колумбія, Нова Шотландія, Онтаріо; США: Вашингтон, Вісконсин, Делавер, Каліфорнія, Колорадо, Мічиган, Меріленд, Орегон, Нью Джерсі, Нью Йорк, Північна Кароліна, Техас).
Гусениці вишневої плодожерки розповсюджуються з плодовою продукцією (активна стадія) та посадковим матеріалом (зимуюча стадія); імаго можуть переноситися на невеликі відстані вітром. Коло кормових рослин включає культури сімейств розоцвітні –Rosaceae (Cerasus, Crataegus, Malus, Prunus, Pyrus) та брусничні – Vacciniaceae (Vaccinium spp.). В Колорадо (США) пошкодженість плодів різних культур вишневою плодожеркою складає 2–4 %, а в деякі роки – 6–8 %. Втрати урожаю чорниці та журавлини в Канаді перевищують 50 %. Одна гусінь може пошкодити декілька плодів, знищуючи сердцевину ягід, заплітаючи їх павутиною та засмічуючи экскрементами. В молодих пагонах рослин гусінь робить ходи довжиною 25–50 см. Потенційне коло кормових рослин в Україні включає різновиди Prunus, Malus, Vaccinium.
Імаго вишневої плодожерки – маленький сірувато-коричневий метелик довжиною тіла 4–5 мм та розмахом крил 9–11 мм. Крила самок мають більш інтенсивний колір, посередині крила – широка поперечна полоса шоколадного відтінку. В самців біля основи нижнього крила – коричневі плями. Яйце овальне, розміром 0,55-0,65 мм, спершу непрозоре, кольору вершків. По мірі розвитку эмбріону воно набуває світло-сірого відтінку.Перед народженням гусениці в яйці видно темну головну капсулу. Гусениці молодшого віку довжиною 1,5 мм, білого кольору з чорною головою. Гусениці останнього віку блідо-рожевого кольору з коричневою головою и коричневим анальним щитком до 7,5–9 мм.
Лялечка – золотисто-коричнева, в коконі, довжиною до 6 мм. Зимує гусінь останнього віку. В кінці травня вона заляльковується. Стадія лялечки при розвитку гусені на вишні продовжується до 29 днів, на яблуні – до 14 днів. Літ імаго починаеться через 2–4 тижні післе опадання пелюсток (середина червня – початок липня) та продовжується 2–3 тижні. Метелики вдень ховаються під листками. Після спарювания самки відкладають яйця на верхівкове листя пагонів, зав’язі, черешки або чашолистики плодів. Інтенсивність відкладання яєць знижується з середини червня , не дивлячись на те, що літ імаго може продовжуватися і в липні. Яйця розвиваються 7–10 днів, при дуже сприятливих умовах – 3–5 днів. Гусінь , що відродилася, вгризається в молоді пагони яблуні (рідко в плоди) або ягоди вишні, чорниці, глоду. Стадія гусені продовжується біля 3 тижнів. З середини липня до середини серпня гусінь перебираєтся в рослинні рештки (обломані гілки, бур»яни), прогризаючи в них ходи. Вхідні отвори закупорюють шовковим павутинням та залишаються там зимувати. Інколи гусінь робить кокон в тріщинах кори або в землі, де й зимує. Вважається, що вишнева плодожерка развиваєтся в одному поколінні. Але, за даними P.Y. Chapmen, S.E. Link, в штаті Нью Йорк при харчуванні на глоді розвиваються дві генерації шкідника, на яблуні – три. Пошкоджені незрілі ягоди чорниці та журавлини передчасно змінюють колір с зеленого на синій. Вхідний отвір виявляється через декілька днів у вигляді маленької плямки коричневого кольору. Ягоди деформовані, з шорсткою поверхнею, заповнені экскрементами и опутані павутинням. Пошкоджені плоді яблуні можуть бути виявлені тільки за наявністю ходів під шкіркою.
Міри з локалізації вогнищ та контролю чисельності шкідника передбачають застосування комплексу способів захисту. В якості біологічного методу рекомендується використовувати паразитів сімейства Braconidae (Chelonusgrapholithae, Phanerotoma fasciata), Ichneumonidae (Glypta rufiscutellaris, Scambus transgressus), Pteromalidae(Psychophagus omnivorus), Eulosphidae (Euderus cushmani). Але эфективність його незначна. Біологичні активні речовини у вигляді полового феромону Pherecon використовуються для виявлення імаго вишневої плодожерки, визначення щільності популяції та строків проведення хімічних обробок, але не забезпечують зниження ЇЇ чисельності. Обробка інсектицидами – найбільш эфективний спосіб захисту. Обробку необхідно проводити 2 рази: одразу після цвітіння та через 10–14 днів після першої обробки. Агротехнічний метод передбачає збирання пошкоджених плодів, обрізку відмерлих гілок, прибирання рослинних решток та їх знищення, перекопування ґрунту.
Попередня
Наступна