Відомі під назвою «трава відьом» (Witchweed), гарні на вигляд але насправді це рослини-паразити або напівпаразити родини Orobanchaceae (Вовчкові). Хоча більшість видів Стрига не є патогенами, які впливають на землеробство людини, деякі види мають руйнівний вплив на сільськогосподарські культури, особливо злакові та зернові культури (пшеницю, жито, кукурудзу, просо, сорго, овес, рис тощо)

Стриги (Striga spр.) – однорічні та багаторічні облігатні паразитичні бур’яни, що паразитують на коренях. За ступенем паразитування одні є абсолютними паразитами і у них немає листя, інші – напівпаразити, у них розвивається листя. У напівпаразитних стриг рослинами господарями є рослини із класу однодольних, головним чином з родини злакових. Стриги, які є абсолютними паразитами паразитують на дводольних. Стриги можуть зустрічатись як на культурних сільськогосподарських рослинах, так і на необроблених землях.

В цілому, в світі налічується більше 60 видів даного роду. Стриги поширені у тропічних та субтропічних країнах Азії, Африки та Австралії (у цих країнах вони здатні знищувати від 40 до 100 % врожаю). З 1956 р. стриги зафіксовані і у США (в Північній і Південній Кароліні, Флориді) та перебувають під контролем, тому, як паразитуючи на важливих економічних рослинах, «відьма» є одним з найбільш руйнівних збудників. В Європі стриг не виявлено. На даний час описано приблизно 30 видів стриг, серед яких найбільш шкідливими є:

– стрига жовта (Striga lutea Lour.);

– єгипетська (Striga hermontyca Benth.);

– азіатська стрига (Striga asiatica);

– очанкоподібна (Striga eupharasioides Benth.);

– заразихова (Striga orobanchoides Benth.).

Рослини роду Striga spp. являють собою слаборозгалуджену трав’янисту рослину від 15 до 60 сантиметрів заввишки і, як правило, позбавлені власної кореневої системи. Розмножуються вони за допомогою насіння (різні види стриг можуть містити на одній рослині від 50 до 50000 зерен). Насіння стриг має мініатюрний розмір (в одному грамі їх може налічуватися більш 195000 штук). Зернятка мають темно-коричневе забарвлення і зморшкувату поверхню і здатні перебувати в стані спокою тривалий час. Життєвий цикл Стриг займає близько трьох місяців, при цьому третина цього часу рослина проводить під землею, а з виходом на поверхню починає швидко формувати стебла, листя і незабаром зацвітає. Насіння розвивається у дві фази: для 1-ї фази необхідна певна вологість і температура, для 2-ї – кореневі виділення рослини-господаря, які абсорбуються насінням стриги. Якщо насіння пройшло першу фазу розвитку, але нема умов для проходження другої фази, воно висихає і може зберігатися у стані спокою приблизно 20 років – до настання сприятливих умов. У перший період, найбільш інтенсивного розвитку підземних пагонів стриг, вони використовують готові пластичні речовини рослини-господаря, з виходом пагонів на поверхню грунту і з утворенням зелених листочків, стриги здатні самостійно синтезувати пластичні речовини, але продовжують використовувати мінеральні солі і воду заселеної рослини. Не всі рослини, кореневі виділення яких стимулюють проростання насіння стриг, в результаті можуть бути ними заселені (соняшник, арахіс). Можливі причини цього: ферменти паразита не можуть розчинити оболонку клітин тканин рослини-господаря, або ж вміст клітин рослини-господаря недостатньо поживний для живлення молодого проростка стриги. Завдяки цій особливості, деякі культурні рослини використовують для боротьби зі стригами. Якийсь час рослина залишається під землею, після чого починає швидко рости і відразу вкривається квітами. Запилюється самостійно до розкривання квітів

Квіти у Стриг мають невеликий розмір, яскраве забарвлення і відрізняються багатством колірних відтінків. Вони бувають білі, червоні, лілові, бордові, жовті, бузкові і так далі. Плід – коробочка, кількість насінин в якій коливається від 700 до 1800, за різними даними від 40 — 450 тисяч насінин на одній рослині.

Найбільшої шкоди рослині-живителю стрига завдає у перший місяць вегетації, коли, живлячись за рахунок рослин, вона утворює численні м’ясисті підземні пагони. Уражені культурні рослини мають такий вигляд, як під час сильної посухи. Листки в’януть, жовтіють і опадають, ріст рослини затримується, що призводить до її відмирання.

Поширення Стриг відбувається за допомогою насіння, яке розноситься вітром і птахами. Насіння також здатне прилипати до зерен злакових рослин (між зерновою і колосковою лусочкою), крім того воно переноситься разом з обладнанням, одягом, робочим інструментом та інвентарем.

Для попередження завезення насіння даного бур’яну на територію України, необхідно проводити ретельне інспектування об’єктів регулювання. Забороняється ввезення зерна та продуктів його переробки із зон ураження стригами. Обов’язкове проведення карантинного огляду та лабораторна експертиза імпортованого насіннєвого й садивного матеріалу.

Методи боротьби: вибір культур і сортів, мульчування, рослинний покрив, сівозміна, поєднання культур (змішаний обробіток культур і підпокривний посів), терміни та щільність посіву, збалансоване внесення добрив, методи обробітку ґрунту, біологічна боротьба з бур’янами, механічна боротьба з бур’янами. Найбільш ефективним агротехнічним прийомом боротьби зі стригами є своєчасна і ретельна культивація ґрунту (до моменту цвітіння).