Андійські картопляні довгоносики (Premnotrypes spp.) – це шкідники, що пошкоджують картоплю на різних стадіях розвитку. Вони можуть завдати значної шкоди врожаю, як у полі, так і в сховищах. Основна шкода наноситься личинками, які живляться бульбами, а дорослі особини також пошкоджують листя та стебла. При високій чисельності вони здатні повністю знищити молоді рослини картоплі на полі. В зонах поширення андійських картопляних довгоносиків на полях, що не обробляються пестицидами, ураження бульб картоплі досягає 70-100%.

Види роду Premnotrypes належать до групи південноамериканських шкідників картоплі, до яких застосовуються додаткові заходи, розроблені ЄОЗР. Завезення комерційних партій картоплі до Європи з андійського регіону заборонено. Ввезення ґрунту чи рослин з ним із країн розповсюдження андійських картопляних довгоносиків заборонений або обмежений. Запобіжні заходи застосовуються до бульб картоплі, яка імпортується. Проводиться доекспортне інспектування бульб картоплі.

До роду Андійські довгоносики відносяться: Широкогрудий андійський картопляний довгоносик – Premnotrypes latithorax Pier. (на малюнку), Мозолистий картопляний довгоносик – Premnotrypes suturicallus Kusch., Ненажерливий картопляний довгоносик – Premnotrypes voraxHust.

Шкодять жуки та личинки. Жуки об’їдають листя з країв, утворюючи вигризи у формі напівкруглих виїмок, личинки проточують ходи в бульбах. Жуки можуть пошкоджувати стебла, що призводить до їхнього ослаблення та ламкості. При високій чисельності вони здатні повністю знищити молоді рослини картоплі на полі. Довгоносики можуть переноситися разом з картоплею до сховищ і там продовжувати розмножуватися, пошкоджуючи запаси.

Для ефективної боротьби з андійськими картопляними довгоносиками необхідно використовувати комплексний підхід, поєднуючи різні методи. Необхідно враховувати кліматичні умови та особливості регіону. При виявленні шкідників у сховищах необхідно провести ретельну обробку.

Профілактичними заходами є:
• Використання здорового садивного матеріалу.
• Дотримання сівозміни.
• Вирощування стійких сортів картоплі.
• Очищення місць зберігання картоплі від рослинних залишків.
• Регулярний огляд рослин та бульб на наявність шкідників.
• Збір та знищення пошкоджених бульб.