На сьогодні в Україні значну роль в забезпеченні населення продуктами харчування відіграють домашні господарства громадян. Практично кожна родина, що мешкає в сільській місцевості вирощує сільськогосподарських тварин для виробництва тваринницької продукції як для власного споживання так і для реалізації на агропродовольчих ринках Так склалося історично, що багато українців віддають перевагу продукції, що вироблена в домашніх умовах, як більш натуральній та екологічно чистій.
В той же час існує багато різних хвороб які можуть передаватися людині через продукти тваринного походження, які вироблені з порушенням санітарних вимог та не пройшли ветеринарно-санітарну експертизу.
В кінці 2014 року багато було розмов щодо набуття з 1 січня 2015 року чинності частини першої ст. 35 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» відповідно, якої заборонялася реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних тварин від подвірного забою на агропродовольчих ринках. Тобто з прилавків агропродовольчих ринків повинні були зникнути продукти тваринного походження вироблені в індивідуальних господарствах громадян (сало, м’ясо, молоко, сир і т. д).
Про те Верховною Радою України 28 грудня 2014 року був прийнятий закон № 67-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо реалізації на агропродовольчих ринках продукції домашнього виробництва та подвірного забою». Згідно якого – цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, туші свійської птиці, кролів та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, яка знаходиться на агропродовольчому ринку.
Враховуючи зазначене та з метою забезпечення надходження на агропродовольчі ринки області якісної та безпечної тваринницької продукції отриманої від подвірного забою Головне управління ветеринарної медицини в Київській області нагадує власникам сільськогосподарських тварин, що наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.01.2004 № 4 затверджені Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28 січня 2004 р. за № 121/8720.
Відповідно до зазначених правил:

подвірний забій тварин здійснюється під наглядом спеціаліста державної установи ветеринарної медицини;
до забою допускаються клінічно здорові тварини (велика рогата худоба, вівці, кози, свині, птиця, кролі та ін.) відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів. Забій коней, ослів, мулів і верблюдів здійснюється тільки на забійних підприємствах під контролем спеціалістів державної установи ветмедицини;
забій тварин у особистих підсобних господарствах населення проводиться спеціально підготовленими забійниками, які повинні працювати під наглядом спеціаліста державної установи ветеринарної медицини з дотриманням чинних ветеринарно-санітарних вимог;
забійник повинен мати необхідні інструменти для забою, термометр для вимірювання температури тіла тварин перед забоєм, санітарний одяг та взуття за встановленими нормами тощо;
забійник повинен мати особисту медичну книжку та проходити медичний огляд у встановленому порядку;
тварини перед забоєм в обов’язковому порядку мають бути оглянуті спеціалістом ветеринарної медицини з видачею власнику відповідної ветеринарної довідки, про клінічний стан тварини. Якщо встановлено, що тварина клінічно здорова то після цього власник викликає забійника;
перед забоєм забійник перевіряє наявність вище вказаної довідки, яка дійсна 3 доби, і робить запис у журналі, де відзначає дату забою тварини, прізвище та місцезнаходження (місце проживання) суб’єкта господарювання, номер ветеринарної довідки тощо;
безпосередньо перед забоєм забійник перевіряє підготовленість тварин до забою (загальний стан, температуру тіла), наявність підстилки, матеріалів, посуду для збору крові та кишок, вішал для м’яса, ліверу тощо, забезпеченість питною водою, яка взимку має підігріватися до 30-350 C;
відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів забороняється забій тварин за наявності у них хоча б одного із наступних ознак захворювання:
у великої і дрібної рогатої худоби: підвищеної або зниженої температури тіла (у великої рогатої худоби вище 39,50 C і нижче 37,50 C, в овець – вище 400 C і нижче 38,50 C); виділень із ротової та носової порожнин кров’янистої рідини; виділень крові із ануса; проносу; пухлин на тілі тварини – гарячі, тверді, болючі або без болю, з одночасним підвищенням температури тіла; виділень із ротової порожнини слини довгими тягучими нитками; пригнічений стан з частим поверхневим диханням або інших ознак, що викликають підозру на захворювання;
у свиней: підвищеної або зниженої температури тіла (вище 400 C або нижче 3800 C), червоного або синього кольору плям на шкірі; пухлин у ділянці глотки; пригніченого стану або  інших ознак, що викликають підозру на захворювання;
за наявності хоча б однієї із ознак захворювання забій тварин, які знаходяться у даному господарстві, забороняється і про це власник повідомляє спеціаліста ветеринарної медицини.
при виявленні у процесі забою тварини ознак захворювання на інфекційну хворобу (кров темного кольору, не згортається; студенисті набряки під шкірою або в ділянці глотки і грудей; значне збільшення селезінки; у грудній або черевній ділянці гнійні вогнища тощо) подальше розбирання туші необхідно припинити і негайно викликати спеціаліста ветеринарної медицини. До його приходу туша, внутрішні органи, шкура й інші продукти забою залишаються на місці;
при виявленні заразної хвороби в процесі забою забійник і власник тварини проводять відповідні заходи за розпорядженням спеціаліста ветеринарної медицини;
після забою тварини і розбирання туші забійник проводить відповідний туалет туші та надає поради власнику щодо подальшого розміщення продуктів забою, умов їх зберігання з метою недопущення псування. Крім того, вказує на подальші дії власника.
після закінчення роботи забійник знімає спецодяг і складає його в спеціальну сумку, старанно миє руки, проводить санітарну обробку інструменту (миття, дезінфекцію за допомогою кип’ятіння у воді тощо). Спецодяг та інструмент забійник зобов’язаний утримувати чистими;
власник тварини прибирає всі відходи: вміст шлунку та кишечнику, кров тощо; спалює використану солому, ретельно дезінфікує і змиває миючу поверхню, дошки. З відходами та забрудненим верхнім шаром землі слід поводитись згідно вимог чинного законодавства України. Дезінфікує місце, де проводився забій тварини. Спеціалісти державних установ ветеринарної медицини здійснюють нагляд щодо дотримання цих вимог;
м’ясо та інші продукти забою разом із ветеринарною довідкою про передзабійний огляд тварини доставляються власником у відповідну державну установу ветеринарної медицини для проведення ветсанекспертизи. Спеціаліст державної установи ветеринарної медицини проводить ветсанекспертизу згідно з діючими  Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, після чого клеймує тушу. За необхідності власнику видається ветеринарне свідоцтво або довідка на продукти забою;
при доставці м’яса на переробне підприємство, у супермаркет, магазин тощо офіційний лікар ветмедицини приймає рішення про можливість його реалізації;
якщо м’ясо буде реалізовуватись на продовольчому ринку, то допускається ветеринарно-санітарну експертизу і клеймування не проводити, але воно супроводжується відповідним ветеринарним документом, який засвідчує про передзабійний ветеринарний огляд тварини та епізоотичне благополуччя місцевості, з якої виходить туша. Якщо ветеринарно-санітарна експертиза частково проведена, то туша клеймується клеймом “Попередній огляд”. На ринку спеціалісти державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи здійснюють ветсанекспертизу в повному обсязі в установленому порядку;
продукти забою тварин без  проведення ветеринарно-санітарної експертизи спеціалістом державної установи ветеринарної медицини для споживання і в реалізацію не допускаються.
заготівлю шкур та іншої сировини від забитих  тварин, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення,проводять відповідно до чинних нормативно-правових актів;
забійнику худоби забороняється проводити розтин та захоронення трупів тварин, а також заготовляти з них шкури та іншу сировину.