Африканська Чума Свиней (АЧС) – африканська лихоманка, східноафриканська чума, хвороба Монтгомері  – висококонтагіозна вірусна хвороба, яка відноситься до особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин, та включена до переліку хвороб, які підлягають повідомленню в Україні та світі та призводить до значних економічних збитків.
Особливо небезпечним захворюванням африканську чуму робить його високо патогенний вірус, який надзвичайно стійкий у навколишньому середовищі, різноманітні шляхи передачі вірусу, відсутність специфічної імунопрофілактики сприйнятливих тварин, а також наявність постійних резервуарів вірусу якими являються дикі кабани та аргасові кліщі з роду Ornithоdorоs.
Вірус АЧС в інфікованому гною зберігається до 3 міс, у ґрунті — 4 міс, у трупах — 2,5 міс, у фекаліях — до 5,5 міс, влітку в інфікованих свинарниках — до 3 тижнів, у копчених м’ясопродуктах — 5 – 6 міс. Зберігається в широкому діапазоні змін рН (від 3 до 13). Витримує низькі температури і чутливий до високих. При 5 °С стійкий упродовж 7 років,при 20 – 25 °С — 18 міс, при 37 °С — 30 діб. При 70 °С у селезінці свині вірус зберігає інфекційність не менш, як 2 роки,  у замороженому м’ясі — 1 – 3 роки.
У неблагополучних щодо АЧС осередках постійним резервуаром і переносником вірусу є аргасові кліщі з роду Ornithоdorоs, в організмі яких вірус може зберігатися впродовж багатьох років і навіть передаватися нащадкам трансоваріально.  Джерелом збудника інфекції можуть стати хворі та перехворілі на АЧС свійські свині.
З організму інфікованих свиней вірус АЧС виділяється з усіма секретами та екскретами: слиною, сечею, калом, спермою, витіканнями з очей та носової порожнини. Факторами передавання збудника можуть стати різні об’єкти зовнішнього середовища — корми, вода, гній, підстилка, предмети догляду за тваринами, одяг обслуговуючого персоналу, транспорт, що були контаміновані вірусом, а також трупи загиблих від чуми свиней. Особливо небезпечними є інфіковані продукти забою, боєнські та кухонні відходи, які неодноразово викликали спалахи АЧС у благополучних країнах після імпорту свиней. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, гризуни, комахи, не чутливі до нього дикі та свійські тварини, а також люди, що знаходяться в епізоотичному осередку.
Зараження відбувається при прямому контакті здорових свиней з інфікованими, а також аліментарним, аерогенним шляхом, через ушкоджену шкіру та кон’юнктиву очей. Африканська чума свиней проходить у вигляді руйнівних епізоотій, характеризується надзвичайно високою контагніозністю, поступовим, повільним розвитком епізоотичного процесу, майже 98 – 100 %-ю захворюваністю й смертністю. В стаціонарно неблагополучних осередках встановлено періодичність масових спалахів хвороби — через кожні 2 – 4 або 5 – 6 років.
Засобів специфічної імунопрофілактики хвороби не розроблено. Спроби отримати ефективні інактивовані або атенуйовані вакцини виявилися безрезультатними. Вакцинація атенуйованими штамами вірусу чуми спричинює у свиней хронічну інфекцію та тривале вірусоносійство.
Економічні збитки, заподіювані захворюванням, надзвичайно великі внаслідок майже 100 %-ї летальності захворілих тварин, вимушеного знищення всіх свиней в епізоотичному осередку й на загрозливій території,  витрат на проведення довготривалих карантинно-обмежувальних та ветеринарно-санітарних заходів, а також вразі потрапляння свиногосподарств в неблагополучний осередок та зону захисту втрата робочих місць.
Складна епізоотична ситуація щодо АЧС, яка склалась в Київській області та в північних областях Україні являється великою загрозою не тільки свинарству неблагополучних регіонів, а й сільському господарству та економіці всієї України.
АЧС в Київській області несе небезпеку  179  свиногосподарствам у яких утримується понад 400 тис голів свиней,  та понад 120 тис головам свиней які утримується у приватних господарствах населення, а також загрожує втратою  біля 10 тис. робочих місць по області.
Так при ліквідації вогнища АЧС в Броварському районі було піддано депопуляції біля 300 голів дикого кабана, забито з послідуючою промисловою переробкою свиней у 9-ти населених пунктах зони захисту, витрати на облаштування карантинно-міліцейських постів та проведення необхідних ветеринарно-санітарних заходів у неблагополучному осередку, зоні захисту та зоні нагляду перевищили 400 тис. грн.
При ліквідації вогнища АЧС в Іванківському районі, в неблагополучному осередку вилучено та спалено все поголів’я свиней, в зоні захисту зобов’язано все свинопоголів’я забити з послідуючою промисловою переробкою, в дану зону потрапило господарство в якому нараховується понад 1500 голів свиней та 13 населених пунктів. На  обладнання карантинно-міліцейських постів, відшкодування за умертвлення тварин та проведення необхідних ветеринарно-санітарних заходів потрібно понад 500 тис. грн.
В мисливських господарствах, що оточують неблагополучний осередок проводяться заходи по депопуляції диких свиней.
Але найбільші економічні збитки можуть виникнути в результаті заборони експорту зерна та зернових продуктів з неблагополучних щодо АЧС територій.
Зважуючи на загрозу та збитки що несе захворювання Африканська чума свиней економіці, свиногосподарствам та населенню неблагополучних територій можна з впевненістю зазначити, що слід суворо дотримуватись рекомендацій державної служби ветеринарної медицини щодо профілактики даного захворювання, а в неблагополучних осередках сумлінно виконувати всі ветеринарно-санітарні загоди передбачені «Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней».
З метою запобігання занесення вірусу АЧС в  господарства всіх форм власності Державна служба ветеринарної медицини Київської області рекомендує:
1. Утримувати свиней в закритих, надійно ізольованих приміщеннях.
2. Не допускати вигулу свиней та їх контакт з іншими тваринами, чи сторонніми людьми.
3. Проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання.
4. Регулярно здійснювати очистку приміщень у яких утримуються свині.
5. Обслуговування тварин проводити лише у окремому змінному одязі, при цьому використовувати засоби догляду, інвентар закріплений за кожним приміщенням.
6.Постійно вести боротьбу з гризунами.
7. Не допускати відвідування господарств, тваринницьких приміщень сторонніми особами.
8. Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів,що підтверджують їх здоров’я та епізоотичне благополуччя територій їх походження.
9. Забій тварин проводити лише після передзабійного клінічного огляду спеціалістом державної служби ветеринарної медицин.,
10. Реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.
11. Не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях, та на стихійних ринках.
12. При виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно повідомити спеціаліста найближчої  державної установи ветеринарної медицини.
13. Обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.
14 Трупи тварин, побічні продукти їх життєдіяльності, продукти забою та переробки непридатні для споживання людиною утилізувати згідно Закону україни «Про відходи».
15.  Не переробляти трупи свиней, та/або туші вимушено забитих свиней.
16. Не використовувати харчові відходи для годівлі тварин
17.  Не використовувати для напування тварин воду з річок, інших водойм з повільною течією що протікають через лісові масиви, в яких є дикі кабани.
18. Періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині. При цьому необхідно пам’ятати, що
ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ ПОБУДОВАНИХ З ПОРИСТИХ МАТЕРІАЛІВ
(ЦЕГЛА, ПІНОБЛОКИ, ГАЗОБЛОКИ, КЕРАМЗИТОБЕТОННІ БЛОКИ ТА ІН.)
НЕ ГАРАНТУЄ СТОВІДСОТКОВЕ ЗНИЩЕННЯ ВІРУСУ У ЗВЯЗКУ З МОЖЛИВІСТЮ ВІРУСУ ГЛИБОКО ПРОНИКАТИ В СТРУКТУРУ ТАКИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ.
ПАМЯТАЙТЕ
ЛИШЕ СУВОРЕ ДОТРИМАННЯ ЦИХ ВИМОГ ДАСТЬ МОЖЛИВІСТЬ УНИКНУТИ ВИНИКНЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ВЕЛИЧЕЗНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ !!!