З метою попередження виникнення отруєння водою з бюветів, колодязів та каптажів джерел, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області інформує про можливе виникнення випадків воднонітратної метгемоглобінемії.
Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до з-х років, а особливо немовлята віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.
З метою попередження виникнення отруєння дітей,  не рекомендується приготування дитячого харчування на воді з бюветів, колодязів та каптажів джерел у яких вміст нітратів перевищує гігієнічні нормативи.
Однією із причин наявності нітратів у колодязях та каптажах є недотримання їхніми власниками вимог санітарних норм при облаштуванні та утриманні колодязів, що призводить до забруднення питної води та робить її непридатною для споживання людиною.
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області рекомендує населенню дотримуватися наступних профілактичних заходів:
– місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод;
– територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
– у радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води;
– не влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях;
– щойно побудовані бювети, колодязі та каптажі джерел можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою особою Держпродспоживслужби відповідної адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта. Санітарний паспорт оформляється власником бювету, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою Держпродспоживслужби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується.
Відповідно до п. 5.4 ДСанПіН 2.2.4-171-10, власники бюветів, колодязів чи каптажів джерел зобов’язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору – 24 години) її безпечності та якості, що проводяться будь якою атестованою лабораторією за показниками, наведеними у додатках 1, 2 ДСанПіН 2.2.4-171-10, після чого вноситься відмітка у Санітарний паспорт щодо продовження його дії.
Не рекомендується використовувати воду з бюветів, колодязів та каптажів джерел для вживання, особливо для  приготування дитячого харчування  в разі відсутності інформації щодо хімічного складу води джерела водопостачання, її безпечності в епідемічному відношенні та відповідності вимогам державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДержСанПіН 2.2.4-171-10).