На це питання надає відповідь фахівець Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживлужби в Київській області Олена Шастун.
Інтернет торгівля продовжує активно розвиватися, і в деяких аспектах, Інтернет випереджає традиційні магазини. Для цього є багато причин. Інтернет комерція допомагає нам усім заощадити час і гроші, але умови, які пред’являють покупцеві при реалізації продукції на замовлення, поза торговельним або офісними приміщеннями та на відстані в Україні, нерідко ігнорують норми законів.
До Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надходять численні звернення громадян стосовно порушення суб’єктами господарювання прав споживачів при реалізації продукції на замовлення, поза торговельними або офісними приміщеннями та на відстані стосовно належної якості, безпеки і торговельного обслуговування.
Вищезазначені порушення проявляються, як правило, в тому, що суб’єкт господарювання, всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. № 103 (далі – Правила), не оформлює належним чином правовідносини зі споживачем, а саме – не надає споживачеві документ, який засвідчує факт укладання договору, що надалі буде підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків, а також не надає споживачеві необхідну, достовірну, своєчасну та доступну інформацію, яка передбачена законодавством про захист прав споживачів.
Відповідно до законодавства про захист прав споживачів такий документ повинен містити наступну інформацію: дату укладення договору; найменування та місцезнаходження продавця (виконавця); найменування продукції; ціну; строк виконання робіт (надання послуг); інші істотні умови договору; права та обов’язки сторін договору.
При цьому, інформація, яка повинна надаватись продавцем споживачу при реалізації продукції за договором поза торговельними або офісними приміщеннями, відповідно до розділу 1 п. 1.6. Правил, повинна містити: найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; основні характеристики товару; ціну, включаючи плату за доставку та умови оплати; гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару; інші умови поставки або виконання договору; мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки товару; вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; період прийняття пропозицій; порядок розірвання договору.
Найбільшою проблемою, з якою зтикається Управління захисту споживачів при розгляді звернень споживачів в таких ситуаціях є відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця (виконавця), оскільки провести перевірку у цьому випадку неможливо, а відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», розшук суб’єктів господарювання до повноважень Держпродспоживслужби та його територіальних управлінь не належить, а тому звернення споживачів залишаються не вирішеними по суті.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держпродспоживлужби в Київській області застерігає від придбання у Інтернет-продавців продукції на замовлення, поза торговельними або офісними приміщеннями та на відстані у разі відсутності вказаної інформації та документів.