Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Боронування озимих зернових культур, видалення з полів ураженого хворобами листя, підживлення посівів азотними добривами оздоровило рослини, підвищило їх стійкість до пошкодження шкідниками та ураження хворобами.

            Грунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, гусениці підгризаючих совок) перезимували добре. Мишоподібних гризунів внаслідок затоплення талими водами загинуло майже 90%. Загибель  спеціалізованих шкідників зернових культур коливалась від 10 до 20%. З шкідливих хлібних клопів за видовим складом переважає шкідлива черепашка, в незначній чисельності зустрічаються споріднені з нею види маврський та австрійський клопи, в північних і центральних районах елія гостроголова. Середня чисельність клопів в місцях зимівлі складає 0,7, максимально 1 екз. на кв.м. У квітні за температури листової підстилки 16-17ºС вдень клопи виходитимуть на поверхню листя, за похолодання ховатимуться під листя. Масовий переліт клопів з лісосмуг на поля відбудеться за настання стало теплої погоди (середньодобова tº12-13, максимальна 20ºС). Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущіння, на ранніх посівах виходу в трубку. Залежно від погоди міграція клопів у посіви триватиме 3-4 тижні.

Негативний вплив дорослих клопів на врожайність пшениці можна очікувати, перш за все на площах, прилеглих до лісів та полезахисних смуг. Перезимувалі клопи проколюють стебла пшениці і висмоктують їх сік. У місці проколу утворюється перемичка, пошкоджені стебла довго лишаються зеленими, але не виколошуються і згодом відмирають. Застосовувати інсектициди проти клопів слід за чисельності їх 2 і більше екз. на кв. м у фазу виходу в трубку озимої пшениці. Рекомендовано використовувати: актару 240 SC к.с.-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Карате Зеон 050 СS мк.с.-0,15-0,3 л/га; Фастак, КЕ- 1,0-0,15 л/га; Моспілан, ВП-0,10-0,12 кг/га; Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га; Ф’юрі.в.е.-0,07-0,10 л/га.

Інтенсивність льоту і заселення зернових озимою мухою та опомізою восени минулого року були слабкими, нижче порогу шкідливості, тому помітної шкоди від живлення личинок навесні не очікується.

Літ шведських (вівсяна, ячмінна) мух очікується слабким, а відповідно невисокою буде і чисельність личинок. Мухи весняного покоління відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих: пшениці, зокрема м’яких сортів, а також ячменю.

За рахунок високих температур повітря, що на цей період перевищили норму на 109-120⁰ і становлять 199-230⁰ розпочалось заселення посівів озимих зернових цикадками (смугаста та шестикрапчаста). На 100 помахів сачком їх відловлюється 3-6 екз., пошкодженість рослин становить  4-9% в слабкому ступені. Розпочався вихід і заселення посівів хлібними п’явицями (синя та червоногруда). Із з’явленням сходів ярих зернових цикадки, п’явиці, хлібні блішки мігруватимуть на них, де за теплої сухої погоди можуть нанести значні пошкодження посівам, передусім в крайових смугах. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.

Проти вищезазначених шкідників посіви зернових колосових обробляють в крайових смугах або всуціль полів Актарою 240 SC к.с.-0,15 л/га; Карате Зеоном 050 СS мк.с.-0,15-0,3 л/га; Фастаком, КЕ 0,1-0,15 л/га; Моспіланом, ВП – 0,1-0,15 кг/га; Арріво, к.е. – 0,2 л/га; Бі-58 новим, к.е. -1,5 л/га; Децисом ф-Люкс, 25 EC, KE-0,20-0,25 л/га.

Підвищення теплового режиму та весняні опади повсюди сприятимуть масовому розвитку хвороб на відростаючому листі озимих, а згодом і в посівах ярих зернових культур. Перш за все інтенсивно поширюватимуться плямистості на листі (борошниста роса, септоріоз, рінхоспоріоз, гельмінтоспоріоз),  а кореневі гнилі на зернових, що посіяні по стерньових попередниках та кукурудзі.

Під час виходу в трубку хворі рослини оздоровлюють Бампером Супер 490, к.е.- 0,8-1,2 л/га; Імпактом 25 SC, к.с.-0,5 л/га; Рексом Дуо, к.с.-0,4-0,6 л/га; Топсіном-М, з.п.-1,0-1,2 л/га; Тілтом 250 ЕС, к.е.- 0,5 л/га; Фолікуром 250 ЕW, ЕВ- 0,5-1,0 л/га або іншими аналогами.

Проти бур’янів у фазу весняного кущіння слід застосувати гербіциди, надавши перевагу препаратам широкого спектру дії, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка культури. Боротьбу з бур’янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати із захистом рослин проти хвороб і шкідників.

В посівах багаторічних трав спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема: бульбочкових, південного сірого, люцернового листкового, зимуючий запас яких досягає 3-7 екз. на кв.м. Надалі з потеплінням комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету.

Посіви гороху у квітні за появи сходів заселятимуть бульбочкові довгоносики, переважно смугастий і щетинистий, а за температури 15-17⁰С вони масово літатимуть. Пошкодження жуками більш небезпечні, коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів.

ЕПШ  бульбочкових довгоносиків на горосі 10-15 екз на кв.м. За такої чисельності посіви обробляють карате зеоном, Бі-58 новим,  мастаком в рекомендованих нормах. Сходи люцерни захищають від довгоносиків, гусениць підгризаючих совок фаскордом, к.е.-0,1 л/га, блискавкою, к.е.-0,15-0,165 л/га, коннектом, КС-0,4-0,5 л/га, актелліком, к.е.-1л/га та ін.

Насіння сої у допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, септоріозу, бактеріозів протруюють бенорадом, ЗП-3 кг/т; максимом ХL т.к.с-1 л/т; бенефісом, МЕ-0,6-0,8 л/т; скарлетом, МЕ-0,4 л/т та ін.. Проти комплексу шкідників сходів застосовують інсектицидні протруювачі: табу, КС-0,4-0,6л/т та команч WG-7 л/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння). За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої також пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону, к.е.-2,5-3 л/га та ін. дозволених препаратів.

Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням грунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями.

Технічні культури

З прогріванням грунту бурячищ в останні дні березня розпочався вихід жуків сірого та звичайного бурякового довгоносиків з грунту, що на 1-1,5 тижні раніше в порівнянні з попереднім роком. На початку квітня, за потепління жуки почали виходити на поверхню грунту, обігріваються і за умов утримання теплої сонячної погоди незабаром розпочнуть піший хід у напрямку площ посіву цукрових буряків. Тобто жуки за сприятливих погодних умов можуть заселити площі культури до появи сходів і чекати їх з’явлення.

Сходи буряків можуть також пошкоджувати жуки південного сірого довгоносика, подекуди великого люцернового довгоносика (скосаря).  Незважаючи на те, що посів буряків проводиться тільки токсикованим насінням, господарства повинні мати інсектициди для швидкого їх застосування.

Тому площі посівів цукрових буряків повинні бути під ретельним постійним наглядом.  Поріг шкідливості бурякових довгоносиків -0,2-0,3 екз. на кв.м. Середня чисельність бурякових довгоносиків, що перезимували складає по області 1,0 екз. на кв.м., у вогнищах в господарствах Білоцерківського, Обухівського, Сквирського, Фастівського, Володарського районів досягає 2-3 екз. на кв.м.

Сходи буряків захищають актелліком, 500 ЕС, к.е.-1-2 л/га, актарою 25WG, в.г.-0,08 кг/га, дурсбаном 480, к.е. 0,8-2л/га; енжіо 247 SC, к.с. – 0,18 л/га, золоном 35, к.е. – 2-3,5 л/га, нурелом Д, к.е. – 0,8 л/га; фастаком, к.е. – 0,1-0,25 л/га; ф’юрі, в.е. – 0,15 л/га; пестоном, КЕ-2,0 л/га, террахлором 480 КЕ-0,8-2,5 л/га; еліт Хантером, РК-0,25 л/га.

З грунтових фітофагів за достатньої зволоженості грунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплого й вологого квітня на рослинах – господарях (калина, жасмин) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця.

Посіви озимого ріпаку, що перезимували, знаходяться у доброму та задовільному стані. Шкідливість хрестоцвітих блішок на розеткових листках озимого ріпаку буде більш помітна за посушливої й жаркої погоди, зросте пошкодженість рослин стебловим прихованохоботником.

В третій декаді квітня за досягнення рослинами фази бутонізації-початку цвітіння на рослинах озимого ріпаку шкодитимуть ріпакові листкоїд, квіткоїд, оленка волохата. Проти комплексу шкідників рекомендовано застосування інсектицидів: альтекс, КЕ – 0,10-0,15 л/га; альфагард 100, к.е.; альфа-Супер, КЕ – 0,15 л/га, блискавка, КЕ – 0,15-0,165 л/га; борей, КС – 0,10-0,12 л/га; лам-декс, мк.с.- 0,15 л/га; каліпсо 480, КС – 0,15-0,2 л/га; канонір, ВГ -0,05-0,07 кг/га; карате Зеон 050, мк.с. – 0,15 л/га; моспілан, ВП-0,1-0,12 кг/га; штеф-альфацип, КЕ – 0,12 л/га; та додають фунгіциди: фитал, р.к .- 2-3 л/га, амістар екстра 280 SC, к.с.0,75-1л/га, піктор, к.с. – 0,5 л/га, форсаж 500 SC, к.с. – 0,6 л/га.

Заздалегідь, перед початком хімобробок слід  повідомити  власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл.

Погодні умови, що прогнозуються в квітні сприятимуть масовому посіву соняшнику, а підвищення температури повітря до 15-16⁰  викличе з’явлення сходів на 10-12 день. Перед сівбою насіння соняшника від комплексу хвороб знезаражують: Знезараження насіння від збудників хво-роб максимом ХL035FS,т.к.с.-6 л/т, апроном ХL 350ES,т.к.с.-3л/т, вінцитом  050 СS, к.с.-2л/т, дерозалом 500 SC, КС-1,5 л/т, колфуго Супер, в.с.-2 л/т, роял-фло, в.с.к.-2,5-3 л/т

Для захисту проростків та сходів соняшнику від грунтових шкідників насіння протруюють: гаучо 600 FS, ТН-6-9 л/т, модесто Плюс 510 FS, ТН -8 л/т, космосом 250, т.к.с.-4 л/т, круїзером 350 FS, т.к.с.-6-10 л/т.

На сходах соняшнику від фази сходів до II пари справжніх листків можливі пошкодження сірим буряковим, південним сірим довгоносиками, в окремих районах піщаним мідляком, що може призвести до зрідженості сходів.

За ЕПШ понад 2 екз.на кв.м. проти шкідників застосовують децис f-люкс 25, КЕ-0,3 л/га, енжіо. К.с.-0,18 л/га, кораген 20, КС-0,15 л/га.

Шкідники і хвороби плодових культур

Погодні умови зими були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах. Загинуло в середньому 10, максимально до 20% зимуючого запасу шкідників. На початку квітня вже розпочався вихід сірого брунькового довгоносика з місць зимівлі, очікується масове розселення жуків яблуневого квіткоїда, букарки, казарки. Пройде масове відродження личинок сисних комах: попелиць, медяниць, кліщів. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 25% дерев, визначається сумою ефективних температур 50⁰ (нижній поріг 8⁰), а масовий вихід – понад 70⁰С, що відповідатиме другій декаді квітня.

Прогрівання грунту до 12⁰С на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів.

Моніліальний опік кісточкових швидко розвиватиметься за високої вологості (понад 70%) і помірній температурі повітря 12-16⁰С.

Проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, листокруток, личинок сисних шкідників проводять обприскування: актарою, 24%, к.с.-0,14-0,15 л/га, енжіо, 24,7% к.с.-0,18 л/га, або піринексом, 48% к.е.-2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хоруса, 75% в.г.-0,25 кг/га, чемпа, 77% в.г.-1,5-2 кг/га або косайда, 53,8% в.г.-2-2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, також додають тіовіт Джет, 80% в.г.-8 кг/га, імпакт, 25% к.с.-0,1-0,15 л/га або алмаз, 10% к.е.-0,3-0,4 л/га.