Зернові, зернобобові культури та багаторічні бобові трави

Під час дозрівання  зернових колосових культур в липні триватиме шкідлива діяльність личинок хлібних клопів, зокрема елії гостроголової та шкідливої черепашки, за чисельності в посівах озимої пшениці 0,5 екз. на кв. м., ярого ячменю 0,8, максимально на окремих площах 1,5 екз.на кв.м. Фітофагами в середньому пошкоджено 2-7% рослин. В I декаді липня в південних районах області вже розпочались жнива, а основна маса личинок хлібних клопів знаходиться в III-V віках, окрилилось 30-50% личинок. Личинки та окрилені клопи інтенсивно харчуватимуться дозріваючим зерном для нагромадження жирового тіла, що спричинятиме погіршення посівних і харчових кондицій зерна. Збирання врожаю зернових культур в стислі строки і за мінімальних втрат зменшать пошкодженість зернових, а клопи, що не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, живитимуться на диких злаках, нерідко в посівах кукурудзи, хоча ці рослини мало сприятливі для накопичення жирових запасів для успішної зимівлі. Затримки із збиранням врожаю дадуть змогу личинкам дохарчуватись, що обумовить досить високу життєздатність шкідливих хлібних клопів в наступному році.

Зерном в колосках пшениці, жита, ячменю живитимуться хлібні жуки (красун і кузька), які  чисельністю 0,3-0,5, максимально 1 екз. на кв.м. по краях посівів пошкодили 3-8, максимально на окремих площах ячменю фермерських господарств до 12% колосків, вимолочуючи з них насінини, що  осередково може призвести до зменшення маси зерна. В липні хлібні жуки спарюватимуться та відкладатимуть яйця в грунт на зайнятих парах і просапних культурах. Недостатні запаси продуктивної вологи в грунті обмежуватимуть кількість відкладених яєць самками і можуть майже вдвічі зменшити чисельність відродження личинок.

В південних і східних  районах області на озимих і ярих зернових спостерігався вихід жуків нового покоління злакових п’явиць, як синьої так і червоногрудої. Чисельність жуків в посівах озимої пшениці складає 0,5 екз. на кв.м., на ярому ячмені досягає  1,8 екз. на кв.м. В зв’язку із тим, що достигання зерна відбулося майже на 2 тижні раніше середніх багаторічних строків, частина популяції п’явиць не встигне дохарчуватись для успішної зимівлі.

Попелиці і трипси скінчать живлення в дозріваючих хлібах. Личинки трипсів  спускатимуться в нижню частину соломини і в грунт на зимівлю.

Шведські мухи літніх поколінь розвиватимуться на злакових бур’янах та падалиці зернових культур.

Велике значення у знищенні зимуючого  запасу шкідників матиме лущення стерні і глибока зяблева оранка.

Відсутність опадів і незначна, в денні години нижче 30% вологість повітря, а також обробки фунгіцидами в період колосіння – цвітіння, стримували поширеня і розвиток хвороб колосу. Ураженість колосків озимої пшениці септоріозом, оливковою плісенню спостерігали на 12-15% обстежених площ, необроблених фунгіцидами,  за ураження 1-7, максимально 12% колосків з розвитком хвороби 0,1-0,3%. Першочергове та в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних та цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій, сприятиме збереженню якісних показників зерна.

На кукурудзі продовжуватимуть живлення попелиці (кукурудзяна, звичайна злакова, черемхова), за збереження жаркої і посушливої погоди подальшогого поширення та інтенсивності пошкодження набуде павутинний кліщ.

Черемхова попелиця на кукурудзі                              Звичайна злакова попелиця

За поліпшення погодних умов – підвищення вологості повітря і грунту та помірних температур повітря в посівах кукурудзи на сприйнятливих гібридах можливий розвиток гельмінтоспоріозу листя та пухирчастої сажки.

У бобах та зерні гороху на площах пізніх строків посіву розвиватимуться личинки горохової зернівки, гусениці горохової плодожерки та акацієвої вогнівки. Боби, пошкоджені галицею матимуть нетоварний вигляд (деформуватимуться, жовтого кольору). За високої температури повітря і грунтової посухи, рослини гороху продовжуватимуть хворіти на кореневі гнилі.

На відростаючих багаторічних бобових травах (конюшині, люцерні) шкодитимуть листоїди, клопи, насіннєїди, попелиці, гусениці листогризучих совок. За умов вологої погоди в посівах трав розвиватиметься бура плямистість, антракноз, пероноспороз, а за посушливої погоди розиток хвороб в посівах бобових трав буде несуттєвим.

Рослини сої, заселятимуть та  пошкоджуватимуть попелиці, павутинний кліщ, гусениці  листогризучих совок,  акацієвої вогнівки, подальшого поширення набудуть бактеріальні хвороби, а за підвищення вологості повітря розвиватиметься септоріоз, пероноспороз інші плямистості. За виявлення перших ознак хвороб в фазу бутонізації-цвітіння на насіннєвих посівах рекомендується проводити обробки рослин розчинами дозволених фунгіцидів (абакус, фитал, амістар екстра, аканто плюс та ін.). Рослини уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. Під час формування бобів за надпорогової чисельності шкідників (акацієвої вогнівки -1-2 гусениці на кв.м., листогризучих совок – 1-3 гусениці на кв.м., павутинний кліщ – заселення 10% рослин), проводять обприскування посівів препаратами: золон, к.е.-2,5-3 л/га, Бі- 58 новий, к.е.-05-1 л/га, драгун, к.е.-2,5 л/га, згідно «Переліку».

Технічні культури

Личинки звичайного бурякового довгоносика активно живитимуться, досягнуть середніх віків. В місцях накопичення значної їх чисельності пошкодження  коренеплодів стануть більш помітними, особливо в умовах збереження посушливої погоди. Небезпеку на пізніх посівах культури може становити бурякова листкова попелиця – за заселення 15% рослин; за  співвідношення ентомофаг/попелиця 1:30 або ураженні 30% особин  попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.

Осередково в липні в посівах буряків шкодитимуть гусениці підгризаючих  та листогризучих совок, за їх чисельності вище ЕПШ – озимої совки– 1-2 екз. на кв.м., листогризучих совок – 2-3 гусениці на кв.м. рекомендовано застосування дозволених препаратів: дурсбан, золон, децис профі та ін.

За помірного теплового режиму і достатньої      кількості опадів, в кінці липня може розпочатися ураження буряків хворобами: церкоспорозом,   фомозом, пероноспорозом. В разі значного розповсюдження сисних шкідників розвиватимуться вірусні хвороби: жовтяниця і мозаїка, які впливатимуть на врожайність і цукристість коренів.

За появи ознак пероноспорозу рекомендовані обробки фунгіцидами: альто супер, абакус, амістар екстра, акробат МЦ та ін. За появи окремих плям   церкоспорозу на 3-5% рослин застосовують  дітан, фитал, альто 240, бенорад, імпакт та ін.

Церкоспороз цукрового буряку

Коренеплоди хворітимуть на хвостову гниль за умов збереження посушливої погоди, на сортах імпортної селекції за перезволоження поширюватиметься бура гниль.

Соняшник заселятимуть попелиці, польові клопи, павутинний кліщ, вогнищами можливі пошкодження рослин гусеницями підгризаючих та листогризучих совок. Погодні умови для розвитку сисних шкідників сприятливі, а для поширення і розвитку хвороб культури навпаки (фомоз, пероноспороз, іржа зустрічаются на окремих площах, за поширення на 2-9% рослин,  незначного розвитку).

Захищати посіви соняшника рекомендовано перед цвітінням від попелиці – в разі заселення понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. личинок  та відсутності ентомофагів дозволеними до використання препаратами згідно з «Переліком», а за зниження температурного режиму та зростання вологості повітря, після рясних дощів, проти хвороб: фомозу, пероноспорозу, іржі додають фунгіциди: аканто плюс, амістар екстра та ін.

Картопля та овочеві культури

На картоплі та інших пасльонових культурах шкодитимуть жуки та личинки другого покоління колорадського жука. За посушливих умов липня зросте інтенсивність заселення рослин середньо та пізньостиглих сортів картоплі, томатів, баклажанів, а також прискориться розвиток всіх стадій фітофага.  Для профілактики резистентності обробки пасльонових культур проводять чергуючи препарати з різними діючими речовинами, згідно «Переліку..».

Ураження пасльонових культур хворобами цілком залежатиме від погодних умов та сортової стійкості. В кінці місяця, за умов теплої погоди, рясних дощів та рос в посівах картоплі поширюватимуться хвороби (фітофтороз, альтернаріоз, макроспоріоз), згодом можливе їх поширення на томати. Від хвороб рослини оздоровлюють обприскуванням одним із препаратів системно-контактної дії, а згодом контактними препаратами. За перших ознак появи  хвороб на картоплі розпочинають профілактичні обробки томатів препаратами: акробат, ридоміл Голд, метаксил та ін.

Рослинам  капусти різних строків достигання завдаватимуть шкоди  гусениці совок, біланів, молі, значний рівеь шкідливості яких ймовірний за умов помірної вологості повітря та оптимальних температур.

Насадження капусти середньостиглих сортів вимагатимуть захисту від попелиць, інтенсивному розвитку яких сприяють температурні показники. Від сисних шкідників проводять обприскування одним із препаратів: децис профі, золон, ф’юрі, актара. Захист від листогризучих шкідників доцільно проводити за чисельності гусениць 5 екз. на рослину при заселені 6-8% качанів препаратами: номолт, димілін, матч та ін.

Гарбузові культури (огірки, кабачки) заселятимуться баштанною попелицею, подекуди в осередках трипсами.

Розвиток бактеріозу на огірках, що розпочався на початку липня набуде інтенсивності, а за умов достатнього зволоження почнеться розвиток пероноспорозу і антракнозу.

Захист овочевих культур від шкідників і хвороб слід проводити з урахуванням строків збирання врожаю та цільового призначення продукції використовуючи рекомендовані препарати і суворо дотримуючись регламентів їх застосування.

Шкідники і хвороби плодових культур

         В яблуневих садах протягом липня дохарчовуватимуться гусениці яблуневої плодожерки I покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, більша частина гусениць залялькується. В липні почнеться розвиток другого покоління плодожерки, значної шкодити гусениці завдаватимуть незахищеним садам. Також можливе наростання в садах чисельності сисних шкідників, перш за все попелиць, кліщів. Посушлива і жарка погода в липні сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. Проти другого покоління яблуневої плодожерки та сисних шкідників проводять обприскування діміліном або іншими інсектицидами з додаванням проти борошнистої роси тіовіту Джет або кумулюсу.

Багатоїдні шкідники

Повсюди в посівах кукурудзи, проса, подекуди соняшника інших товстостеблих культур триватиме літ стеблового кукурудзяного метелика, бавовникової совки.  Самки стеблового кукурудзяного метелика мають в порожнині тіла по 46-48 дозріваючих та зрілих яєць, бавовникової совки — 124 яйця.

Оптимальні показники вологості та температури повітря в цей період (температура 17-30⁰С та вологість повітря 80%), сприятимуть нормальній життєдіяльності всіх стадій фітофагів та формуванню осередків підвищеної чисельності та шкідливості стеблового кукурудзяного метелика та бавовниковї совки.

     

Підвищений температурний режим і низька вологість повітря викликатиме часткову або повну загибель яйцекладок та гусениць молодших віків. Оскільки період відкладання яєць самицями кукурудзяного метелика залежно від температур триває 12-20 діб, а тивалість життя трихограми 4-5 діб, яйцеїда слід випускати 2-3 рази з інтервалом 5-7 днів. Застосування хімічних заходів захисту доцільно за заселення гусеницями I-II віків, 6-8% рослин інсектицидами: ампліго, кайзо, карате Зеон, ламдекс, та ін.

В першій половині липня гусениці підгризаючих і листогризучих совок скінчать розвиток і заляльковуватимуться, що за помірної зволоженості повітря триватиме 11-14 днів. В кінці місяця можна очікувати початок льоту метеликів другої генерації.

В місцях втрат врожаю зернових можна очікувати зростання чисельності і посилення життєдіяльності мишоподібних гризунів. А зважаючи на те, що у більшості районів відмічено резервації шкідника в лісосмугах та на багаторічних травах, за сприятливих погодних умов при задовільній кормовій базі на осінь можна очікувати зростання чисельності гризунів відносно наявної допорогової кількості.