Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту

основних сільськогосподарських рослин у господарствах

Київської області в травні 2018 року

За прогнозами Гідрометеоцентру, в травні поточного року прогнозується тепла з невеликими опадами погода. В  денні години повітря прогріватиметься  до +25-29⁰С, вночі – до +10-15⁰С. Помірні опади спостерігатимуться переважно в другій декаді травня, а їх кількість прогнозується близько до норми, або трохи вище норми.

Фітосанітарна ситуація в агроценозах області визначатиметься, головним чином, комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні бобові трави

Хлібні клопи, насамперед, шкідлива черепашка та гостроголовий клоп, 77-90% яких зберіглося  після перезимівлі, масово перелітатимуть із місць зимівлі у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Спочатку комахи зосереджуватимуться у крайових смугах полів та поступово розселятимуться по всьому посіву. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходиться в межах 1:1. За прохолодної погоди імаго перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів. В теплі сонячні дні за температури повітря +20⁰С клопи інтенсивно живитимуться клітинним соком стебел рослин, а через 7-15 днів самиці відкладатимуть яйця. В залежності від погодних умов, якості корму і біологічного потенціалу комах, середня плодючість однієї самиці може коливатися від 14-28 до 300 яєць. Яйцекладка триватиме 15-20 днів.

Пошкодження рослин дорослими клопами негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності зернових колосових культур.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше екз. на кв.м) під час виходу озимин

и в трубку посіви захищають через обприскування інсектицидами:

Імаго шкідливої  черепашки     

Яйцекладка шкідливої черепашки

Актара WG, ВГ- 0,10-0,14 л/га; Бі-58 новий, к.е. – 1,5 л/га; Карате зеон 050 СS мк.с. – 0,15 л/га; Фастак, КЕ – 1,0-1,5 л/га; Моспілан, ВП – 0,10-0,12 кг/га; Децис ф-Люкс, 25 ЕС, КЕ – 0,3-0,4 л/га; Ф’юрі, в.е.- 0,07-0,10 л/га. Обробки проти клопа черепашки будуть ефективні й проти інших супутних шкідників зернових культур.

Личинки хлібного туруна (жужелиці), у допороговій чисельності продовжать живлення у посівах озимини, висіяної по стерньовим попередникам. Закінчивши харчування, фітофаги заляльковуватимуться, а через 12-14 днів на поверхню грунту вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, поширюватимуться у всіх зернових колосових культурах, але шкідливішими вони будуть в ярині, зокрема під час сонячної посушливої погоди. За виявлення в ярих посівах 30-50 блішок. на кв.м обробляють крайові смуги або всуціль полів рекомендованими препаратами.

Хлібні п’явиці в зернових колосових будуть розвиватись у чисельності, що не перевищує ЕПШ. Фітофаги продовжать відкладати яйця, розпочнеться відродження личинок, шкідливість яких більш помітною буде в посівах ярих зернових культур. У разі утворення вогнищ підвищеної чисельності п’явиці захисні заходи у посівах ярих колосових проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідників (у фази сходи – 3 листка ЕПШ 10-30 жуків, кущіння – 150-200 і більше личинок на кв.м).

П’явиця червоногруда 

Пошкодження личинками п’явиці

В ярині та кукурудзі розвиватиметься весняне покоління шведських мух. Найнебезпечніші личинки шкідника до кущіння, коли уражують основне стебло рослин. Триватиме розвиток та живлення личинок мухи опомізи. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву і призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Злакові попелиці, пшеничний трипс, цикадки за теплої посушливої погоди розвиватимуться повсюди в озимих та ярих зернових колосових культурах. Проти вищевказаних шкідливих організмів будуть ефективні інсектициди, рекомендовані для використання в посівах зернових.

Наприкінці травня розпочнеться заселення озимої пшениці хлібними жуками. Фітофаги виходитимуть на колос та живитимуться молодим зерном. ЕПШ цих шкідників – 3-8 екз. на кв.м.

У разі випадіння дощів та наявності рясних рос матимуть подальший розвиток та розповсюдження хвороби листя: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріозні плямистості, інші. За надмірного зволоження та перепадах температур розвиватимуться кореневі гнилі. За інтенсивності ураження 1% борошнистою росою, гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом, 3-5% септоріозом листя, церкоспорельозу під час виходу в трубку хворі рослини оздоровлюють Бампером Супер, к.е.- 0,8-1,2 л/га; Імпактом 25 SC, к.с.-0,5 л/га; Рексом Дуо, к.с.-0,4-0,6 л/га; Топсіном-М 500, КС -1,2-1,4 л/га; Тілтом 250 ЕС, к.е.- 0,5 л/га; Фолікуром 250 ЕW, ЕВ- 0,5-1,0 л/га або іншими аналогами.

У фазу колосіння-цвітіння озимої пшениці за ймовірності розвитку фузаріозу та септоріозу колоса проводять обробки фунгіцидами: Абакус, мк.е.-1,25-1,75л/га; Альто Супер 330 ЕС, к.е.- 0,4-0,5 л/га; Імпакт, 25 SС, к.е.-0,5 л/га; Рекс Дуо, к.с.-0,4-0,6 л/га; Фолікур 250 EW, ЕВ-0,5-1,0 л/га

          Борошниста роса

В посівах гороху триватиме шкідливість бульбочкових довгоносиків. За посушливої жаркої погоди шкідливість від жуків буде найбільшою. В період бутонізації – на початку цвітіння рослинам гороху завдаватимуть шкоди попелиці, гороховий зерноїд, трипси, горохова плодожерка, в окремих районах – гороховий комарик. За дощової погоди у травні спостерігатиметься розвиток на горосі аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей. За чисельності комах, що перевищують ЕПШ: гороховий зерноїд (2-3 жука на 10 помахів сачком), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), гороховий трипс (2 екз. на квітку), горохова плодожерка (25-30 яєць на кв.м), рекомендовані обробки посівів гороху інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,11 л/га; Акцент, КЕ-0,5-1,0 л/га, Децис Профі 25 WG, в.г.-0,04-0,07кг/га; Дуглас, КЕ -1 л/га; Енжіо 247 SC – к.с.-0,18 л/га; Данадим стабільний, к.е.-0,5-1 л/га; Том, к.е.-0,15-025 л/га; Сумі-альфа; к.е.-0,3 л/га (крім зеленого горошку); Біммер, к.е-0,5-1,0 л/га; Фаскорд, к.е.-0,1 л/га; а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок Ф’юрі, в.е.- 0,07-0,1 л/га.

Проростаюче насіння і сходи сої будуть пошкоджувати личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків будуть завдавати шкоди бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. У фазу 2-6 листочків культури проти бульбочкових довгоносиків (8-15 екз. на кв.м.), клопів (2-5 екз./рослину), попелиць (250 екз./10п.с.) посіви сої обприскують рекомендованими інсектицидами.

Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть на кореневі гнилі, на сходах розвиватиметься бактеріоз, пероноспороз. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу.

В посівах багаторічних бобових трав проявлятиметься шкідливість комплексу фітофагів: бульбочкових та листкових довгоносиків, попелиць, трипсів, клопів, насіннєїдів та інших, а також гусениць підгризаючих та листогризучих совок. За надпорогової чисельності шкідливих організмів в насіннєвих ділянках застосову.ють дозволені до використання інсектициди: Актеллік 500 ЕС, КЕ – 1,0 -1,5 л/га; Карате 050 ЕС, к.е. – 0,15 л/га; Золон 35 к.е. – 1,4-2,8 л/га та інші. ЕПШ: фітономуса (жуків 5-8 екз. на кв.м, личинок 20-30 екз. на 100 помахів сачком), гусениць совок – 8-10 екз. на кв.м, клопів-сліпняків 15-20, попелиць 500-600 екз. на 100 помахів сачком.

Шкідники і хвороби технічних культур

В травні з появою сходів цукрових буряків  відбуватиметься заселення їх звичайним та сірим буряковими довгоносиками. За результатом попереднього обстеження у крайових смугах з’явившихся сходів щільність звичайного бурякового довгоносика  складає 1,5, в середині поля – 0,5 екз. на кв.м. Сірий буряковий довгоносик розвиватиметься та шкодитиме, насамперед, у полях, засмічених осотом, берізкою, гірчаком та іншими бур’янами, якими він живиться.

Бурякова блішка

Звичайний буряковий довгоносик

У суху та сонячну погоду повсюду сходам буряків будуть завдавти шкоди бурякові блішки, південний сірий буряковий довгоносик, щитоноска, листкова бурякова попелиця. Молоді рослини, переважно в південних, осередково центральних районах, пошкоджуватиме піщаний мідляк. Тому площі посівів цукрових буряків повинні бути під постійним наглядом. Для збереження захисту сходів цукрових буряків за надпорогової чисельності шкідників: звичайного бурякового довгоносика – 0,2-0,3; сірого – 0,2-0,5; мідляка – 0,3-0,5; блішок – 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м, посіви захищають Актелліком, 500 ЕС, к.е.- 2 л/га; Актарою 25WG, в.г. – 0,08 кг/га; Дурсбаном 480, к.е. 2,0-2,5 л/га; Енжіо 247 SC, к.с. – 0,18 л/га; Золоном 35, к.е. – 2-3,5 л/га; Нурелом Д, к.е. – 0,8 л/га; Фастаком, к.е. – 0,1-0,25 л/га; Ф’юрі, в.е. – 0,15 л/га; Хантером, КЕ – 1,0 л/га. Захисні обробки буряків проти листкової попелиці проводять за заселення шкідником 5% рослин.

За теплої погоди та достатньої зволоженості грунту на буряках триватиме осередкова шкідливість грунтових фітофагів – дротяників і несправжніх дротяників, переважно у слабкому ступені.

За недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження грунту та утворення поверхневої кірки, уможливлюється ураження сходів цукрових буряків коренеїдом. Післясходові боронування знищують поверхневу кірку, проростки бур`янів, покращують фізіологічний стан рослин та оздоровлюють їх.

Дротяник – грунтовий шкідник

Починають з’являтися сходи соняшнику. Передусім нетоксиковані посіви пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження посівів. Загрозу рослинам соняшнику становитимуть також довгоносики бурякові: сірий та південний сірий, їх шкідливість буде найбільш помітною в крайових смугах посівів. За чисельності понад 2 екз. довгоносиків на кв.м їх знешкоджують сумішами фосфорорганічних та піреторїдних препаратів у половинних нормах.

На озимому ріпаку триватиме шкідливість ріпакового квіткоїда, розпочнеться живлення насіннєвого прихованохоботника, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів. За чисельності квіткоїда-5-6 жуків/рослину, прихованохоботників -1 жук/рослину, попелиці-5-6 особин/рослину посіви захищають: Вантексом, мк.с.-0,04-0,06 л/га; Каліпсо 480 SC,КС- 0,15-0,2 л/га; Мавріком, ЕВ-0,35 л/га; Нурелом-Д, к.е.-0,5-0,6 л/га; Пірінексом Супер 420, к.е. – 0,4-0,75 л/га; Фуфаноном, к.е.-0,6-0,8 л/га та іншими рекомендованими препаратами.

Картопля та овочеві культури

 Повсюди в травні колорадський жук, якого за зимовий період загинуло 19% популяції, на картоплянищах масово виходитиме з грунту та заселятиме сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в другій половині місяця відбуватиметься відродження личинок. Ранні сходи картоплі захищають в разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні 5% рослин.

Хрестоцвіті блішки, клопи скрізь масово заселятимуть хрестоцвіті культури (капуста, редиска). За умов сонячної та посушливої погоди їх чисельність та шкідливість зростатимуть.

Хрестоцвіті блішки на капусті   

Хрестоцвіта блішка       

Раннім сортам білокачанної та цвітної капусти завдаватимуть шкоди личинки капустяної (весняної) мухи, гусениці першого покоління біланів, капустяної молі. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами.

Шкідники і хвороби плодових культур

Скрізь у плодових насадженнях протягом травня продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд. В квітні шкідниками за чисельності 1-5 екз.на дерево було пошкоджено 5-10% бруньок на 12-30% дерев. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, відроджуватимуться їх личинки. Під час опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда.

У допороговій чисельності триватиме живлення соком молодого листя та пагонів сисних фітофагів: яблуневої попелиці, медяниці, плодових кліщів. Помірні температури та вологість повітря сприятимуть їх подальшому розвитку. Також в цей період в садах завдаватимуть шкоди гусениці листокрутки, яблуневої молі. Більш відчутною шкода комах буде у занедбаних та приватних садах, за відсутності вчасних захисних заходів.

Пошкодження квіток яблуні яблуневим квіткоїдом

У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10⁰С)-110⁰С, масовий літ – за 150-170⁰С. У разі відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16⁰ у вечірні години метелики відкладатимуть яйця. За теплої погоди відбуватиметься яйцекладка плодових пильщиків, личинки яких надалі пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. За t⁰18-25⁰С з достатньою вологістю повітря в садах створяться сприятливі умови для розвитку і поширення на яблуні борошнистої роси і парші.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти комплексу шкідників та хвороб обприскують Золоном, к.е.- 3 л/га; Бі-58 новим, к.е.- 2 л/га; Конфідором 200 SL, РК – 0,2-0,3 л/га з додаванням проти хвороб Стробі, в.г. – 0,2 кг/га; Скору, к.е. – 0,2 л/га; Терселу, в.г. – 2,0-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика, листокруток, а також парші та борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають Демітан, к.с.- 0,6 л/га; Ніссоран, з.п.- 0,3-0,6 кг/га; Ортус, к.с.,-0,5-0,75 л/га; Аполло, к.с. – 0,4-0,6 л/га.

У кісточкових насадженнях під час утворення зав’язі у вишні і черешні розпочне літ вишнева муха. Самиці відкладатимуть яйця у починаючі дозрівати плоди, а личинки будуть живитися їх м’якіттю. Прохолодна погода із значними опадами сприятиме поширенню інфекції кокомікозу, моніліозу, клястероспоріозу, інших хвороб. Під час масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку використовують інсектициди: Актеллік, к.е. – 0,8-1,2 л/га; Золон,к.е. – 0,8-2,8 л/га; Каліпсо, к.с. – 0,2-0,3 л/га з додаванням Топсіну-М, з.п. – 1,0 кг/га; Фиталу, РК – 2,0 л/га тощо.

Багатоїдні шкідники

У першій п’ятиденці травня літ травневих хрущів став масовим. За 10 хвилин у полі зору пролітало 10-14 комах. В окремих районах у лісосмугах заселено 30-45% дерев за чисельності 15-40 хрущів на дерево. З потеплінням інтенсивність льоту цих шкідників може посилитися а шкідливість жуків на декоративних і плодових деревах та в лісосмугах зрости.

Стебловий (кукурудзяний) метелик перезимував задовільно, загинуло взимку 22% його зимуючого запасу. Весняним обстеженням виявлено заселення фітофагом 2-5% рослинних решток на 52% обстежених площ. У травні гусениці метелика, що перезимували, заляльковуватимуться.

У травні відбуватиметься залялькування гусениць та розпочнеться літ лучного метелика. Чисельність місцевої популяції цього фітофага в області невисока, проте враховуючи його високу здатність до міграції на значні відстані за сильних поривчастих вітрів і теплої погоди, в травні можна очікувати з’явлення метеликів в східних і південних районах області.

Лучний метелик

Гусениці озимої, окличної та інших підгризаючих совок за чисельності 0,5-2 екз. на кв. м у травні завершать залялькування, розпочнеться літ метеликів. Тепла та помірно волога (70-90%) погода сприятиме інтенсивному виділенню нектару квітучою рослинністю, що забезпечить додаткове живлення самиць совок нектаром. За таких умов відбудеться оптимальне дозрівання та відкладання яєць шкідниками.

Упродовж місяця повсюди відбуватиметься літ метеликів 1-го покоління капустяної, городньої інших листогризучих совок, совки-гами. Обмежує чисельність та шкідливість совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

У просапних та інших культурах активізуються ґрунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих і червневих хрущів), південний сірий довгоносик. Триватиме розселення піщаного мідляка у ярих зернових, горосі, соняшнику. Скрізь ймовірні осередкові пошкодження сільськогосподарських культур вищезгаданими шкідниками на ранніх етапах розвитку.