Шкідники і хвороби зернових,

зернобобових культур та багаторічних трав

В травні відбуватиметься переліт із місць зимівлі у посіви озимої пшениці головних шкідників хлібних нив – хлібних клопів: шкідливої черепашки та гостроголового клопа. Дорослі клопи, яких взимку загинуло в середньому 18%, спочатку зосереджуватимуться у крайових смугах полів, на зріджених посівах, які добре прогіваються, де живитимуться клітинним соком рослин. Поступово імаго розселятимуться на весь посів. Переліт клопів вважається завершеним коли співвідношення самці : самиці = 1:1. Пізніше фітофаги заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь.

Пошкодження рослин дорослими клопами негативно впливатиме на кількісні показники врожайності зернових колосових культур. Після повного переселення перезимувалих імаго у посіви за порогової чисельності (2 і більше екз. на м²) шкідників під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки посівів, передусім, в осередках накопичення фітофагів рекомендованими інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,15 л/га, Арріво 25%, КЕ – 0,2 л/га, Бі-58 новий , к.е.-1,5 л/га, Карате Зеон 050 СS, СК-0,15 л/га, Сумітіон, КЕ – 1,0 л/га, Фастак, КЕ- 0,1-0,15 л/га, Моспілан ВП-0,10-0,12 кг/га, Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га, Ф’юрі.в.е.-0,07-0,10 л/га та інші.  Дані обробки будуть ефективними також проти інших супутніх фітофагів зернових культур.

При проведенні фітосанітарного моніторингу на заселення клопом-черепашкою посівів зернових колосових культур слід враховувати, що за прохолодної погоди комахи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту.

В теплі сонячні дні за температури повітря +20⁰С клопи інтенсивно живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці відкладатимуть яйця. В залежності від погодних умов, якості корму і біологічного потенціалу комах, середня плодючість однієї самиці може коливатися від 14-28 до 300 яєць. Яйцекладка триватиме 15-20 днів.

          Хлібні блішки, п’явиці найбільш шкідливими будуть у посівах ярих зернових колосових культур, особливо за умов сонячної посушливої погоди. Жуки хлібної п’явиці відкладатимуть яйця, відбуватиметься відродження личинок. Проти вищезазначених шкідників за ЕПШ хлібної блішки – 30-50 екз. на м², п’явиці – 10-30 жуків на м² – у фази сходи -3 листка, 150-200 і більше личинок на м² – у фазу кущіння посіви ярих ячменю, вівса обробляють в крайових смугах, а за необхідності – всуціль полів Актарою 240 SC к.с.-0,15 л/га, Арріво 25, КЕ – 0,2 л/га, Альфагардом 100, к.е. – 0,10-0,15 л/га, Біммером, к..е. – 1,0-1,5 л/га, Карате Зеоном 050 СS мк.с.- 0,15-0,3 л/га, Сумі-альфа, КЕ – 0,25-0,3 л/га, Фастаком, КЕ 0,1-0,15 л/га, Моспіланом, ВП – 0,1-0,15 кг/га, Децисом ф-Люкс, 25 EC, KE – 0,20-0,25 л/га або іншими рекомендованими препаратами.

У озимих та ярих посівах проявлятиметься шкодочинність злакових мух. Шведські мухи будуть заселяти посіви ярих колосових культур та кукурудзи, комахи відкладатимуть яйця, проходитиме відродження личинок весняного покоління, які будуть найнебезпечнішими до кущення рослин, коли уражується основне стебло. У озимих посівах триватиме живлення і розвиток личинок опомізи пшеничної та озимої мухи. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву і призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

За допорогової чисельності сисні фітофаги: злакові попелиці, цикадки розвиватимуться повсюди в озимих та ярих зернових колосових. Ці шкідники небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. У фазу виходу в трубку-початок колосіння озимини посіви будуть заселяти імаго пшеничного трипса. Інсектициди, рекомендовані для використання в посівах зернових, будуть ефективними і проти вищезазначених шкідливих організмів.

Наприкінці травня розпочнеться заселення озимої пшениці хлібними жуками (кузька, красун), які масово заселятимуть передусім крайові смуги полів. Комахи виходитимуть на колос та живитимуться молодим зерном. ЕПШ цих шкідників – 3-8 екз. на м².

Всюди у зернових колосових культурах відбуватиметься подальший розвиток та розповсюдження хвороб: борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозних плямистостей, кореневих гнилей. Випадіння дощів та наявність рясних рос сприятимуть поширенню захворювань. За інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом 1%, септоріозом листя 3-5%, церкоспорельозом під час виходу в трубку хворі рослини оздоровлюють Аканто плюс 28, КС – 0,5-0,75 л/га, Амістар Екстра 280 SC, КС – 0,5-0,75 л/га, Бампером Супер, КЕ – 0,8-1,2 л/га, Імпактом К, КС -0,6-0,8 л/га, Рексом Дуо, КС -0,4-0,6 л/га, Топсіном-М 500, КС -1,2-1,4 л/га, Тілтом 250 ЕС, КЕ – 0,5 л/га, Фолікуром 250 ЕW, ЕВ – 1,0 л/га або іншими.

За підвищеної вологості та низької температури повітря в кінці фази виходу в трубку-початок формування зернівки озимої пшениці за ймовірності розвитку фузаріозу та септоріозу колоса проводять обробки фунгіцидами: Абакус, мк.е.-1,25-1,75л/га, Альто Супер 330 ЕС, КЕ – 0,4-0,5 л/га, Імпакт, Т, КС – 1,0 л/га, Рекс Дуо, КС – 0,4-0,6 л/га, Фолікур 250 EW, ЕВ – 1,0 л/га та інші.

В фазу бутонізація-початок цвітіння рослинам гороху завдаватимуть шкоди попелиці, гороховий зерноїд, трипси, горохова плодожерка, в окремих регіонах – гороховий комарик. У всіх посівах триватиме шкідливість бульбочкових довгоносиків (смугастого, щетинистого). За дощової погоди у травні спостерігатиметься розвиток на горосі аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей. В період бутонізації-початку цвітіння за чисельності комах, що перевищують ЕПШ: гороховий зерноїд (2-3 жука на 10 помахів сачком), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), гороховий трипс (2 екз. на квітку), горохова плодожерка, акацієва вогнівка (25-30 яєць на м²), рекомендовані обробки посівів гороху інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,11 л/га, Акцент, КЕ-0,5-1,0 л/га, Альтекс, КЕ – 0,15-0,25 л/га, Децис Профі 25 WG, ВГ – 0,04-0,07кг/га, Дуглас, КЕ-1 л/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18 л/га, Том, к.е.-0,15-025 л/га, Сумі-альфа, к.е.-0,3 л/га (крім зеленого горошку), Біммер, к.е-0,5-1,0 л/га, Фаскорд, к.е.-0,1 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок Ф’юрі, в.е.- 0,07-0,1 л/га.

Проростаюче насіння і сходи сої будуть пошкоджувати личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. З появою сходів рослинам будуть шкодити бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці.

За низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть на кореневі гнилі, на сходах розвиватиметься бактеріоз, пероноспороз. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу.

Повсюди у посівах багаторічних бобових трав відмічатиметься шкідливість бульбочкових та листкових люцернових довгоносиків, попелиць, трипсів, клопів, насіннєїдів, інших фітофагів, а також гусениць підгризаючих та листогризучих совок.

Шкідники і хвороби технічних культур

Звичайний та сірий бурякові довгоносики в травні масово заселятимуть сходи цукрових буряків. За результатами попереднього обстеження у крайових смугах з’явившихся сходів щільність звичайного бурякового довгоносика складає 2-3, в середині поля – 0,5 екз. на м². Сірий буряковий довгоносик розвиватиметься та шкодитиме, насамперед, у полях засмічених осотом, берізкою, гірчаком та іншими бур’янами, якими він живиться. За високої активності комах та послаблення токсикації сходів виникатиме потреба застосування комплексу захисних заходів. Тому у господарствах необхідно контролювати поведінку та чисельність бурякових довгоносиків.

У суху та сонячну погоду повсюду сходам буряків будуть завдавати шкоди бурякові блішки, крихітка, щитоноски, мінуючи муха. За настання середньодобової температури повітря 14-17⁰С посіви цукрових буряків заселятиме листкова бурякова попелиця. Молоді рослини переважно в південних, осередково центральних районах, пошкоджуватиме піщаний мідляк. Тому площі посівів цукрових буряків повинні бути під постійним наглядом. Для збереження сходів цукрових буряків за надпорогової чисельності шкідників: звичайного бурякового довгоносика – 0,2-0,3; сірого – 0,2-0,5; мідляка – 0,3-0,5; блішок – 3-7; щитоносок 0,7-1,2 екз. на м² посіви захищають Актелліком, 500 ЕС, КЕ – 2 л/га, Актарою 25WG, ВГ – 0,08 кг/га, Дурсбаном 480, к.е. 2,0-2,5 л/га, Вантексом, Мк.с. – 0,06-0,07 л/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18 л/га, Нурелом Д, к.е. – 0,8 л/га, Фастаком, КЕ – 0,1-0,25 л/га, Ф’юрі, в.е. – 0,15 л/га, ХАНТЕРОМ, КЕ – 1,0 л/га., або іншими. Захисні обробки буряків проти листкової попелиці проводять за заселення шкідником 5% рослин.

За теплої погоди та достатньої зволоженості грунту на буряках триватиме осередкова шкідливість грунтових фітофагів – дротяників і несправжніх дротяників, переважно у слабкому ступені.

За недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження грунту та утворення поверхневої кірки уможливлюється ураження сходів цукрових буряків коренеїдом. Післясходові боронування знищують поверхневу кірку, проростки бур`янів, покращують фізіологічний стан рослин та оздоровлюють їх.

Починають з’являтися сходи соняшнику. Передусім нетоксиковані посіви пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження посівів. На соняшнику  від фази сходів до другої пари справжніх листків можливі пошкодження рослин південним і сірим буряковим довгоносиками, піщаним мідляком, що може призвести до зрідженості посівів. За ЕПШ понад 2 екз. на м² жуків фітофагів, застосовують ДиХлор БТ, КЕ – 0,8-1,5 л/га, Суфрон, КЕ – 0,8-1,5 л/га, ХАНТЕР, КЕ – 0,8-1,5 л/га, Хлорпірівіт-агро, КЕ – 0,8-1,5 л/га, ін.. Ефективні будуть суміші фосфорорганічних та піреторїдних препаратів у половинних нормах.

На озимому ріпаку триватиме шкідливість ріпакового квіткоїда, оленки волохатої, прихованохоботників, блішок, розпочнеться живлення капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів.

Заздалегідь, перед початком хімобробок слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!

За чисельності прихованохоботників -1, квіткоїда -5-6 жуків на рослину, попелиць-5-6 особин/рослину застосовують: Альтекс, КЕ – 0,10-0,15 л/га, Альфагард 100, к.е. – 0,10-0,15 л/га, Альфа Супер, КЕ – 0,15 л/га, Ламдекс, СК- 0,15 л/га, Каліпсо 480 SC,КС- 0,15-0,2 л/га, Маврік, ЕВ-0,35 л/га, Моспілан, ВП – 0,1-0,12 кг/га, Пірінекс Супер 420, к.е. – 0,4-0,75 л/га, Фуфанон 570, КЕ -0,6-0,8 л/га та інші рекомендовані препарати.

Проти фомозу, пероноспорозу, інших хвороб (за появи ознак захворювання) рослини ріпаків оздоровлюють фунгіцидами: Амістар Екстра 280 SC, КС – 0,75-1л/га, Піктор, КС – 0,5 л/га, Фитал, РК – 2,0-3,0 л/га, Форсаж, КС – 0,6 л/га.

Колорадський жук, загибель якого за зимовий період склала 24%, в травні масово виходитиме із грунту картоплянищ, повсюди заселятиме сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в другій половині місяця за оптимальних температур в межах 22-25⁰С і відносної вологості повітря 70-75%, відбуватиметься відродження личинок. Ранні сходи картоплі захищають в разі заселення колорадським жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні 5% рослин.

Хрестоцвіті блішки, клопи за умов сонячної та посушливої погоди скрізь завдаватимуть шкоди хрестоцвітим культурам (капуста, редиска). Повсюди відбуватиметься літ весняної капустяної мухи, будуть відроджуватися личинки фітофага. Триватиме літ та розмноження ріпакового і капустяного біланів, капустяної молі. Захищають капусту в разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину через крайові або суцільні обприскування посівів рекомендованими інсектицидами.

Шкідники і хвороби плодових культур

Протягом травня у плодових насадженнях триватиме шкодочинність садових довгоносиків: сірого брунькового, яблуневого квіткоїда. В квітні шкідниками за чисельності 1-5 екз. на дерево було пошкоджено 5-10% бруньок на 10-30% дерев. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, відроджуватимуться їх личинки. Під час опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда.

У зерняткових садах заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої проходитиме за суми ефективних температур (вище 10⁰С)-110⁰С, масовий літ – за 150-170⁰С. Відкладання яєць фітофагом відбувається за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16^0С у вечірні години. За температури 18-25⁰С з достатньою вологістю повітря в садах будуть сприятливі умови для розвитку і поширення на яблуні борошнистої роси і парші, збудники яких добре перезимували.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти комплексу шкідників та хвороб обприскують Бі-58 новим, к.е.- 2 л/га, Біммером, к.е. – 0,8-2,0 л/га, Карате Зеоном 050 CS, СК – 0,4 л/га, Конфідором 200 SL, РК – 0,2-0,3 л/га або іншими з додаванням проти хвороб Стробі, в.г. – 0,2 кг/га, Скору 250 ЕС, КЕ – 0,15-0,2 л/га, Терселу, в.г. – 2,0-2,5 кг/га, ін.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають Аполло, КС – 0,4-0,6 л/га, Демітан 200, КС – 0,6 л/га, Ніссоран, ЗП – 0,3-0,6 кг/га, Ортус, КС,-0,5-0,75 л/га.

У кісточкових насадженнях під час утворення зав’язі у вишні і черешні розпочне літ вишнева муха. Самиці відкладатимуть яйця у починаючі дозрівати плоди, а личинки будуть живитися їх м’якіттю.

Прохолодна погода із значними опадами сприятиме поширенню інфекції кокомікозу, моніліозу, клястероспоріозу, інших хвороб. Під час масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку використовують інсектициди: Актеллік 500 ЕС, КЕ – 0,8-1,2 л/га, Золон 35, к.е. – 0,8-2,8 л/га, Каліпсо 480 SC, КС  – 0,2-0,3 л/га з додаванням Топсін-М, ЗП – 1,0 кг/га, Фитал РК – 2,0 л/га тощо.

Багатоїдні шкідники

Розпочався літ травневих хрущів, на світлопастку за ніч потрапляє до 10 екз. За зимовий період загибель личинок хрущів склала 18%, переважно від несприятливих умов. У першій половині травня проходитиме масовий літ фітофагів. З потеплінням інтенсивність льоту цих шкідників може посилитися, а шкідливість жуків на декоративних і плодових деревах та в лісосмугах зрости.

Стебловий (кукурудзяний) метелик перезимував задовільно, за зимовий період загинуло 16% його зимуючого запасу. У травні за температури понад 15-16⁰С гусениці метелика, що перезимували, заляльковуватимуться.

Лучний метелик, чисельність місцевої популяції якого в області невисока, у травні розпочне літ. Температура повітря 22-25⁰С, опади, роси, квітучі рослини – оптимальні умови для розвитку і шкідливості лучного метелика. При проведенні обстежень на виявлення шкідника необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, неорних землях, галявинах, посівах багаторічних трав.

Гусениці озимої, окличної та інших підгризаючих совок за чисельності 0,5-2 екз. на  м²  у травні завершать залялькування. Літ метеликів в сутінках та вночі відбуватиметься з середини травня. Вдень метелики неактивні. Тепла та помірно волога (70-90%) погода, наявність  квітучої рослинності, забезпечить додаткове живлення самиць нектаром. За таких умов проходитиме оптимальне дозрівання та відкладання яєць шкідниками.

Літ метеликів 1-го покоління капустяної, городньої інших листогризучих совок, совки-гамми відбуватиметься повсюди за температури 18-20⁰С, проходитиме яйцекладка фітофагів. Обмежує чисельність та шкідливість совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

Грунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих і червневих хрущів) активізуються у просапних та інших культурах. Шкодочинність південного сірого довгоносика проявлятиметься особливо на просапних культурах. Триватиме розселення піщаного мідляка на ярих зернових, горосі, соняшнику. Скрізь ймовірні осередкові пошкодження сільськогосподарських культур вищезгаданими шкідниками на ранніх етапах розвитку.

Літ та шкідливість оленки волохатої триватиме впродовж травня у посівах озимого ріпаку, на узбіччях на квітучих бур’янах, у садових та декоративних насадженнях.