У травні нинішнього року державними фітосанітарними інспекторами було попереджено ввезення 41,504 тонн кукурудзи для попкорну вагою, походженням зі США, зараженої  небезпечною хворобою – диплодіоз кукурудзи. Заражений вантаж затримано, до нього застосовані фітосанітарні заходи відповідно до чинного законодавства.

  Диплодіоз кукурудзи (Stenocarpella maydis (Berkeley) Sutton синонім Diplodia zeae Lev) є однією з найбільш небезпечних хвороб цієї культури, викликається мікроскопічним грибом Stenocarpella maydis, що вражає і стебла, і листя, але найбільше – зерна і качани. При зараженні на рослині з’являються коричневі плями, листя в’яне, стає сухим і набуває сірого відтінку. Стебла розм’якшуються і надломлюються. Ці симптоми нагадують ураження викликані заморозками. При потраплянні у грунт збудник може залишатися життєздатним 2-3 роки.

  Захворювання поширене на Африканському континенті, у США, Австралії, а також в Китаї, звідки до нас ввозиться велика кількість сільськогосподарської продукції. У Європі захворювання фіксувалося у Німеччині, Італії, Румунії, Грузії, Франції. Основним джерелом поширення збудника диплодіозу є заражене насіння.

  Втрати від хвороби спостерігаються під час вегетації на будь який стадії розвитку рослин, а особливо під час збирання врожаю та зберігання зерна. В разі висівання зараженого насіння вони становлять майже 50%. Різке зниження продуктивності (до 80%) було за ураження після початку цвітіння волоті кукурудзи. За пізнього ураження диплодіозом зниження маси качанів сягає 16 %.

  Найбільших економічних збитків диплодіоз завдає у кукурудзяному поясі США. Шкодочинність хвороби залежить від кліматичних умов. Так, наприклад, у вологому кліматі штату Індіана щорічні втрати зерна від диплодіозу сягають 15-25%, у штатах середнього зволоження – 3-15%, у посушливій зоні – близько відсотка.

  Шкодочинність хвороби полягає також у зниженні товарних якостей зерна (вмісту крохмалю та олії). Заражене зерно згодоване худобі спричиняє мікотоксикоз.

  У США виведено толерантні до диплодіозу лінії, однак жодна з них не є повністю імунною. Сприйнятливість вітчизняних сортів і ліній кукурудзи до диплодіозу не вивчено. Повністю стійкі до цієї хвороби сорти у виробництві відсутні.

  Основними обмежувальними заходами поширення цієї хвороби є карантинні. Брак в Україні сортів кукурудзи, стійких до диплодіозу, порушення строків ротації, висока вартість фунгіцидів та інші чинники ускладнюють боротьбу з хворобою. Слід також відзначити високу адаптивність збудників диплодіозу до різних факторів навколишнього середовища, що теж утруднює боротьбу з його поширенням.

  Згідно з міжнародними фітосанітарними стандартам ЄОКЗР, насіння кукурудзи із країн, в яких виявлено вогнища карантинних збудників, має бути отримано від культури, визнаної вільною від патогенів протягом сезону вегетації. Для своєчасного виявлення патогенів, посіви кукурудзи протягом вегетації треба тричі обстежити – у фазі сходів (3-4 листочки), у період викидання волоті, за два тижні до збирання врожаю. У разі виявлення вогнищ запроваджують особливий карантинний режим. На полях із сильним ступенем ураження всі рослини скошують і спалюють, грунт і техніку дезінфікують. За слабкого ураження рослини скошують і використовують у господарстві на силос і фураж.