За 2019 рік спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було встановлено 107 випадків порушення Міжнародного стандарту із фітосанітарних заходів (МСФЗ/ISPM) № 15 «Керівні принципи регулювання дерев’яного пакувального матеріалу, що використовується у міжнародній торгівлі» (далі — МСФЗ № 15) та наказу Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 №731 «Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев’яного пакувального матеріалу». В усіх випадках направлялись нотифікаційні повідомлення до таких країн: Росія, Німеччина, Італія, Польща, Китай, Чехія, Бельгія, США, Болгарія, Ірландія, Литва, Республіка Білорусь, Латвія, Туреччина, Франція, Естонія, Греція, Ізраїль, Фінляндія, Румунія, Іспанія, Вірменія.

Нагадуємо, що дерев’яний пакувальний матеріал який ввозиться в Україну, перевозиться територією країни та експортується як супровідний матеріал із різними вантажами, має бути очищеним від кори (окорованим), термічно обробленим чи знезараженим і якщо дерев’яний пакувальний матеріал було піддано затвердженій фітосанітарній обробці відповідно до МСФЗ № 15, на нього наносять відповідне маркування (штамп). Вимоги до маркування дерев’яної тари: воно має легко читатись, надійно триматись на поверхні тари (не відбиватись і не переноситись на інші предмети). Наносять маркування у місцях, які добре помітні під час використання дерев’яної упаковки, переважно як мінімум на двох протилежних сторонах одиниці дерев’яного пакувального матеріалу.

Види маркування дерев’яного пакувального матеріалу

де UA – код країни;

00000 – індивідуальний код особи, яка здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу;

YY- код обробки НТ або МВ.

Відповідно до Фітосанітарних правил та МСФЗ № 15 до дерев’яних пакувальних матеріалів належать такі матеріали, як пакувальні блоки, коробки, дерев’яні пакувальні ящики, кріпильна деревина, дерев’яні піддони, кабельні барабани і котушки, які можуть застосовувати для транспортування практично будь-яких імпортованих вантажів, та будь який інший пакувальний матеріал товщиною більше 6 мм.

Вимоги не стосуються дерев’яного пакувального матеріалу, товщина якого менше 6 мм; фанери  і деревостружкових плит; структурно-орієнтованих дошок, виготовлених із використанням клею, тепла і тиску; бочок для алкоголь­них напоїв, які нагрівалися у процесі виготовлення; подарункових коробок, ви­готовлених із деревини, яка пройшла переробку методом, що унеможливлює за­раження шкідливими організмами; тирси і деревної стружки.

Виробництво та маркування пакувальної тари на території України дозволяється здійснювати особам, що включені до загальнодержавного Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність із виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу. В цьому Реєстрі вказано назви та юри­дичні адреси підприємств, адреси, за якими розміщені потужності підприємств, методи обробок, які там застосовують, ідентифікаційні коди та коди підприємств для маркування. З реєстром можна ознайомитись за посиланням: http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Reestri/38/.

Слід зазначити, що, дотримуючись вимог міжнародного законодавства, вантажовласники і перевізники убезпечують себе від невиправданих затримань і простоїв вантажів, додаткових витрат на проведення фітосанітарного контролю до дерев’яної тари чи вимушених витрат на зберігання вантажів.

Крім цього, перевозячи вантажі у супроводі обробленої і відповідно маркованої дерев’яної тари, можна гарантувати неможливість випадкового завезення в Україну карантинних та інших небезпечних  шкідливих організмів, які можуть нести загрозу нашим рослинним багатствам, а саме завдати значних збитків державі та вплинути на біологічну різноманітність на теренах України. Адже набагато краще та дешевше запобігти проникненню карантинних організмів, аніж потім витрачати величезні кошти і докладати чималих зусиль на боротьбу з ними.