Вперше соснова стовбурова нематода була виявлена в 20-х роках двадцятого століття в Нагасакі (Японія). У 90-ті роки вперше у Європі була виявлена у припортовій зоні Португалії. Поширення: Європа (Португалія), Азія (Китай, Японія, Корея, ов. Тайвань), Америка (Канада, США, Мексика).

Хвойні ліси в Україні займають 3,96 млн га, або 40% покритих лісами площ. Частина з них розташована в зоні, сприйнятливій за кліматичними умовами для появи та заселення сосен сосновоюстовбуровою нематодою. Лінія літньої ізотерми +20°C проходить по кордону Українського Полісся, а отже Крим, Закарпаття, Південне Полісся входять до зони фітосанітарного ризику стосовно цього карантинного організму. Bursaphelenchus xylophilus (соснова стовбурова нематода) уражує тільки хвойні породи, а саме сосни. Інвазивні личинки потрапляють на молоді пагони хвойних порід за допомогою переносників — усачів роду Мопоchamus. Нематоди швидко розмножуються в смоляних каналах, уражуючи їхні епітеліальні клітини. У результаті зменшується виділення смоли, знижується й припиняється транспірація. Зовні це виявляється в пожовтінні й зів’яненні хвої.

Нематодоз сосен викликаний Bursaphelenchus xylophilus

Зовнішні ознаки ураження рослин спостерігаються через 10 – 20 днів після заселення дорослих дерев і через 6-7 днів у садженців. Редукується і повністю припиняється виділення живиці, зменшується і повністю припиняється транспірация, в’яне і буріє хвоя. Все це призводить до повної загибелі дерева

Захворюванність сосен, спричинювана нематодою B.xylophilus, інтенсивно проявляються у районах із середньомісячними температурами повітря липня і серпня +25С. За таких умов дерева гинуть протягом одного вегетаційного сезону. Зниження середньомісячних температур до 20-25 С затягує розвиток хвороби на два роки. Захворювання не розвивається за середньодобових температур нижче 20 С.Дефіцит вологи посилює в’янення.

Життєвий цикл нематоди  B. xylophilus тісно пов’язаний з жуками роду Монохамус (Monochamus), що переносять нематод. У своєму розвитку дана нематода проходить 4 стадії. Розвиток здійснюється 2-мя шляхами, істотно відрізняються один від одного. Перший за участю комах – дисперсійний, і другий без них – генеративний. Генеративний і дисперсійні шляхи розвитку починаються навесні і тривають протягом усього періоду вегетації паралельно.

Зимує нематода в стадії дисперсійної личинки (3-го віку). До кінця зими вона перетвориться в трансмісійну личинку (4-я стадія). Час утворення цієї личинки пов’язане з появою в лялечці комахи молодого імаго. Трансмісійні личинки адаптовані фізіологічно до жука-переносника і розселяються по всьому тілу.

На початку літа молоді імаго вусача, які несуть в собі нематод, виходять з деревини мертвого дерева і заселяють здорові дерева. Через рани, нанесені гілочкам жуками, нематоди проникають в деревину здорового дерева, швидко розмножуються і розселяються по всьому дереву.

Після додаткового живлення самки жуків відкладають яйця на ослаблені або загиблі дерева, де також відбувається з них вихід нематод. Уражені нематодами гілки всихають

Проведення моніторингу ґрунтується на основі дедуктивного методу, який починається з нагляду за загальними характеристиками і закінчується аналізом конкретних параметрів. Весь процес моніторингу включає шість послідовних етапів. Основними етапами моніторингу соснової деревинної нематоди В. хylophilus є: візуальне виявлення вогнищ уражених рослин; відбір зразків деревини та збір комах-переносників у вогнищах; виділення нематод та їх підрахунок; виготовлення мікропрепаратів та визначення видового складу; аналіз предикторів, необхідних для розвитку патологічного процесу; контроль шкідників лісу зокрема вусачів роду Monochamus .