За умов аномально теплої погоди зимового періоду 2019-2020 р.р. перезимівля рослин озимих культур і шкідливих комах та збудників хвороб пройшла добре. За результами весняних контрольних обстежень, проведених спеціалістами управління фітосанітарної безпеки на визначення стану шкідників після зимівлі, заселення ними полів, садів, інших сільськогосподарських угідь, установлено, що загинуло 0-25% шкідливих комах. Вже з другої декади березня розпочався вихід із місць зимівлі окремих шкідників та заселення ними посівів. Протягом квітня повсюди продовжиться вихід фітофагів, заселення ними рослин та подальший розвиток їх. Опади та підвищення вологості повітря сприятимуть поширенню хвороб у посівах.

Шкідники і хвороби зернових культур

зернобобових культур та багаторічних трав

    Клоп шкідлива черепашка буде домінуючим видом серед хлібних клопів зернових агроценозів Київщини. Повсюди, окрім черепашки, під час вегетації в полях виявлятиметься елія гостроголова.

Шкідники перезимували добре, навесні в місцях зимівлі (ліси та лісосмуги) залишилося 90-100% зимуючого запасу. За прогрівання листкової підстилки до 12-14ºС розпочнеться пробудження перезимувалих клопів, за настання стійкої денної температури повітря не нижче 18-19ºС фітофаги почнуть міграцію до посівів озимої пшениці.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви проводять обстеження полів та за ЕПШ 2-4 екз. на кв. м під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофагів, рекомендованими інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,15 л/га; Енжіо 247  SC, КС – 0,18-0,22 л/га; Бі-58 новий , к.е.-1,5 л/га; Карате 050 ЕС, к.е – 0,15 л/га; Фастак, КЕ- 0,1-0,15 л/га; Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га; Сумітіон, КЕ – 1,0 л/га, Ф’юрі, в.е.-0,07-0,10 л/га, ін.

Клоп шкідлива черепашка                              Елія гостроголова

Під час проведення фітосанітарного моніторингу зернових колосових культур на заселення клопами та визначення ЕПШ слід враховувати, що за прохолодної погоди комахи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту.

    Злакові мухи за рахунок впровадження інтегрованого захисту знизили чисельність та шкідливість у зернових агроценозах області до незначних, або навіть до повної їх відсутності. В квітні розпочалося відродження личинок озимої мухи та опомізи, якими за чисельності 8 екз. на кв.м заселено 2% рослин. Личинки шведських мух (вівсяної та ячмінної) будуть лялькуватися у стеблах 1-2% озимих рослин. Розвиток весняної генерації очікується слабким, мухи відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих колосових культур, також і на кукурудзу.

За зиму збереглося 85-100% зимового запасу хлібнх блішок, п’явиці, цикадок, злакових попелиць. Шкідники заселяли поля озимої пшениці з другої половини березня. У посівах на 100 п.с. обліковується 6-12 хлібних блішок, 3-9 п’явиц, 9-12 цикадок, 3-6 попелиць, якими слабко пошкоджено 1-5% рослин. В квітні фітофаги, переважно у чисельності, що не перевищує ЕПШ, продовжать заселяти озимі зернові культури.

Хлібна смугаста блішка

За появи сходів ярих зернових, шкідники мігруватимуть до них. За умов теплої сухої погоди вони можуть нанести пошкодження ярині у слабкому та середньому ступені, передусім в крайових смугах полів. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищезазначених шкідників за ЕПШ хлібної блішки – 30-50 екз. на кв.м, шведської мухи – 40-50 екз. на 100 помахів сачком, п’явиці – 10-30 жуків на кв.м посіви обробляють в крайових смугах або всуціль полів Актарою 240 SC к.с.-0,15 л/га, Альтексом, КЕ – 0,1-0,15 л/га, Арріво 25%, КЕ – 0,2 л/га, Альфагардом 100, КЕ – 0,10-0,15 л/га, Децисом ф-Люкс, 25 EC, KE – 0,20-0,25 л/га Карате Зеоном 050 СS, СК-0,15-0,3 л/га, , Моспіланом, ВП – 0,1-0,15 кг/га, Сумі-альфа, КЕ – 0,25-0,3 л/га, Фастаком, КЕ 0,1-0,15 л/га або іншими рекомендованими препаратами.

Погодні умови зимового періоду сприяли збереженню та накопиченню інфекції патогенів-збудників хвороб в ґрунті і на рослинних рештках. За відновлення вегетації ознаки борошнистої роси виявляються на минулорічному листі нижнього ярусу на 1-16% рослин озимини. Септоріозом уражено 4-16% рослин на 30%обстежених площ. На кореневі гнилі хворіє 1-6% рослин озимої пшениці. Відмічено ураження гельмінтоспоріозом 2-10, макс. 38% (П-Хмельницький р-н) рослин озимого ячменю. Розвиток хвороб проявляється у слабкому ступені. Подальшому розвитку хвороб сприятиме тепла (16-23ºС) та волога, дощова  погода. З появою сходів ярих зернових культур відбуватиметься ураження посівів комплексом хвороб.

Борошниста роса                           Кореневі гнилі

Під час виходу в трубку за інтенсивності ураження 1% борошнистою росою, гельмінтоспоріозними плямистостями, ринхоспоріозом, 3-5% септоріозом листя та у разі появи церкоспорельозу рослини оздоровлюють одним із рекомендованих фунгіцидів: Абакус, мк.е. 1,25-1,75 л/га, Альто Супер 330 ЕС, КЕ-0,4-0,5 л/га, Альфа-Стандарт, КС – 0,5 л/га, Бампер Супер, КЕ – 0,8-1,2 л/га, Імпакт К, КС-0,6-0,8 л/га, Рекс Плюс, СЕ – 0,8-1,2 л/га, Топсін-М 500, КС -1,2-1,4 л/га, Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ-0,8-1,0 л/га, Фолікур 250 ЕW, ЕВ- 0,5-1,0 л/га або інші.

Проти бур’янів у фазу весняного кущіння озимої пшениці використовують рекомендовані «Преліком…) гербіциди, надаючи перевагу препаратам широкого спектру дії, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка. Боротьбу з бур’янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати із захистом рослин проти хвороб і шкідників.

Шкідники і хвороби зернобобових культур та багаторічних трав

    Бульбочкові довгоносики в квітні продовжать заселення та живлення багаторічними бобовими травами. Листкові, інші довгоносики та клопи повсюди заселятимуть посіви. Перезимівля комах пройшла добре, розвиток цих шкідників очікується на рівні минулого року.

Смугастий  та сірий бульбочкові довгоносики

За виявлення у сходах насіннєвої люцерни у рік сівби 5-8 довгоносиків на кв. м застосовують Актеллік 500 ЕС, КЕ -1 л/га, Арріво 25%, КЕ – 0,24 л/га, Карате 050 ЕС, к.е. – 0,15 л/га  та ін.

Насіння гороху перед посівом для запобігання розвитку комплексу хвороб (кореневі гнилі, аскохітоз, пероноспороз та інші) необхідно обробити Вітаваксом 200 ФФ, ВСК – 2,5 л/т, Максимом 025 FS, ТН -1 л/т, Максимом XL 035 FS, т.к.с. – 1 л/т, Вінцитом, 050 СS, к.с.-2 л/т з додаванням плівкоутворювачів (10 л води/т насіння). Горох з появою сходів заселятимуть бульбочкові довгоносики. За чисельності 10-15 жуків на кв. м сходи захищають Блискавкою, КЕ – 0,15-0,165 л/га, Коннектом 112,5 SC, КС – 0,4-0,5 л/га Фаскордом, КЕ -0,1 л/га та іншими препаратами в рекомендованих нормах.

Насіння сої перед посівом проти збудників грибних хвороб (кореневі гнилі, пероноспороз, церкоспороз, септоріоз) і бактеріозів протруюють одним із препаратів: Бенорад, ЗП- 3 кг/т, Віал Траст, КС – 0,4-0,5 л/т, Максим XL035 FS, т.к.с. -1,0 л/т, Металакс FS, ТН -2,0-2,5 л/т, Февер 300FS, ТН – 0,2-0,4 л/т. Проти комплексу наземних і ґрунтових шкідників сходів (дротяників, личинок хрущів, бульбочкових довгоносиків, озимої совки, паросткової мухи та ін.) застосовують інсектицидні протруювачі Табу, КС- 0,4 – 0,6 л/т; Команч WG, BГ -7,0л/т. В день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих бактерій Ризоактив марка Р.-1 л/т, Ризогумін, торфяна форма, п. – 120-200 г/гектарну дозу насіння, а також для підвищення врожайності та імунітету рослин до хвороб проводять обробки насіння Біоінокулянтом–БТУ-т, п.-1-4 кг/т.           Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням грунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями.

Технічні культури

     Озимий ріпак після перезимівлі знаходиться у доброму стані, який навесні у господарствах області покращували розпушуванням міжрядь, боронуванням, підживленням азотними добривами. Хрестоцвіті блішки у квітні заселятимуть поля, переважно крайові смуги, та живитимуться на розеткових листках озимого ріпаку. З появою сходів ярого ріпаку блішки активно будуть заселяти посіви. За досягнення у ярих посівах ЕПШ хрестоцвітих блішок – 3-5 екз. на кв.м рекомендовано застосування Альфа Супер, КЕ – 0,15 л/га, Протеусу 110 OD, МД – 0,5-0,75 л/га, Ф’юрі, в.е. – 0,1 л/га або інших.

     Стебловий прихованохоботник, капустяна попелиця продовжуть завдавати шкоди ріпакам повсюдно, а з фази бутонізації-початку цвітіння – ріпаковий листкоїд, квіткоїд, оленка волохата.

Імаго та личинка стеблового прихованохоботника

До початку бутонізації рослин ріпаку надпорогову чисельність ріпакових листкоїда та пильщика (понад 3 екз. на кв.м), капустяних білана і совок (2 гусениці на кв.м), інших шкідників регулюють обробками дозволеними до використання препаратами. Проти комплексу шкідників рекомендовано застосування інсектицидів: Альфагарду 100, КЕ – 0,10-0,15 л/га ,Альтексу, КЕ – 0,10-0,15 л/га, Ламдексу, СК- 0,15 л/га, Каліпсо 480 SC, КС – 0,15-0,2 л/га, Карате Зеону 050 CS, СК – 0,15 л/га, Моспілану, ВП – 0,1-0,12 кг/га, Штеф-альфа-ципу, КЕ – 0,12 л/га, ін. Проти фомозу, пероноспорозу, інших хвороб (за появи ознак захворювання) рослини ріпаків оздоровлюють фунгіцидами: Амістар Екстра 280 SC, КС – 0,75-1л/га, Піктор, КС – 0,5 л/га, Фитал, РК – 2,0-3,0 л/га, Форсаж, КС – 0,6 л/га.

Заздалегідь, перед початком хімобробок слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!

     Бурякові довгоносики, південний сірий довгоносик, бурякові блішки, щитоноски у посівах цукрових буряків повсюдно будуть шкідливими за появи сходів. Посівні площі культури повинні бути під постійним ретельним фітосанітарним контролем.

      Бурякові довгоносики (звичайний, сірий, ін.) у квітні за прогрівання грунту будуть переміщуватися у верхні шари грунту, за підвищення температури повітря до 15-20ºС і прогрівання грунту до 25-35ºС жуки масово виходитимуть із грунту, розпочнуть «піший хід» та поступове заселення сходів буряків. За високої ступені загрози сходам до та після сівби здійснюють обкопування буряковищ.

Звичайний буряковий довгоносик                              Бурякова блішка

У фази сходи- 2-3 пари справжніх листків за виявлення у посівах звичайного бурякового довгоносика – 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок – 3-7, мідляка – 0,3-0,5, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв. м сходи буряків захищають Актарою 25WG, ВГ-0,08 кг/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18 л/га, Нуріком, к..е. – 0,8 л/га, Фастаком, КЕ – 0,1-0,25 л/га, Ф’юрі, в.е. – 0,15 л/га та ін.

На первинних рослинах-господарях (калина, жасмин) продовжиться відродження та розвиток листкової попелиці.     Дротяники і несправжні дротяники за теплої погоди та достатньої зволоженості грунту на буряках будуть шкідливими осередково, переважно у слабкому ступеню.

Рослинам соняшнику від фази сходів до II пари справжніх листків будуть завдавати помірної шкоди південний сірий буряковий та інші довгоносики, личинки травневих хрущів, піщаний мідляк, дротяники та несправжні дротяники.

Південний сірий довгоносик                                            Піщаний мідляк

Для захисту проростків та сходів культури від грунтових та наземних шкідників насіння соняшнику перед посівом протруюють Гаучо 600 FS, ТН-6-9 л/т, Модесто Плюс 510 FS, ТН -8 л/т, Космосом 250, ТН -4 л/т, Круїзером 350 FS, т.к.с.-6-10 л/т, ін. Для знезараження насіння від збудників хвороб – Апроном ХL 350 ES, ТН -3л/т, Вінцитом 050 СS, КС -2л/т, Дерозалом 500 SC, КС -1,5 л/т, Колфуго Супер, в.с.-2 л/т, Максимом ХL 035 FS, т.к.с.- 6 л/т, Роялфло, ВСК -2,5-3 л/т. Обробки соняшнику інсектицидами доцільно здійснювати за ЕПШ сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка, тощо понад 2 екз.на кв.м. Ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів згідно «Переліку…» у половинних нормах витрат.

Шкідники і хвороби плодових культур

     Перезимівля шкідників плодового саду пройшла добре, навесні збереглося 85-100% зимуючих комах. Станом на 1 квітня зерняткові дерева перебувають у фазі зеленого конусу, у кісточкових – цвітіння, що є раніше звичайних багаторічних строків.

     Повсюди в яблуневих садах живляться бруньками плодові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд). В квітні будуть відроджуватися та завдавати шкоди брунькам та молодим листям личинки попелиць, медяниць, кліщів,  гусениць розанової листокрутки.

Яблуневий квіткоїд                                               Яблунева попелиця

Псевдогусениці яблуневого пильщика за прогрівання грунту до 12⁰С на глибині 10 см будуть заляльковуватися, а у фазу відокремлення бутонів розпочнеться виліт імаго. Гусениці яблуневої горностаєвої молі в другій половині квітня будуть виходити з-під щитків.

Проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, листокруток, личинок сисних шкідників на початку розпускання бруньок та у фазу відокремлення бутонів-«рожевий бутон» проводять обприскування плодових дерев інсектицидами: Актара, 240 SC, к.с.-0,14-0,15 л/га, Енжіо, 247 SC, КС- 0,18 л/га, Пірінекс Супер, КЕ -1,25-1,5 л/га.

Парша яблуні                                                 Борошниста роса яблуні

Проти парші та інших хвороб додають КОСАЙД 2000, ВГ-2-2,5 кг/га, Хорус, 75 WG, ВГ- 0,25 кг/га, Чемпіон, ЗП -1,5-2 кг/га. Під час обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають Алмаз 100, к.е.-0,3-0,4 л/га, Ікарус 250, ВЕ – 0,5-0,6 л/га.

Багатоїдні шкідники

    У квітні відновиться живлення грунтових шкідників: дротяників і     несправжніх дротяників, личинок хрущів, гусениць підгризаючих совок. За умов теплої погоди та достатнього зволоження грунту шкодочинність комах спостерігатиметься в окремих осередках і в цілому буде проявлятися на рівні минулого року, за чисельності, що не перевищує ЕПШ.