За оцінками експертів 2019 року в Україні промисловими насадженнями картоплі було зайнято 67 тис.га. Попит на українську картоплю у світі значно зріс. Проте , щоб скористатись своїм шансом і вийти на світовий ринок, має бути підтверджено вільні від карантинних організмів ділянки та місця виробництва зокрема і від блішок роду Epitrix, які зараховані ЄОКЗР до списку карантинних організмів А1.  Блішки широко розповсюджені в Північній Америці, а також можуть легко акліматизуватись і в регіоні ЄОКЗР. Так у 2004 році на півдні Португалії вперше виявили масове пошкодження блішкою Epitrix cucumeris, що призвело до скасування експорту картоплі в інші країни.

В Україні до списку А1(відсутніх на території України) входять чотири види блішок: E. cucumeris, E.papa, E.subcrinita, E.tuberis. Це дрібні комахи (1,5 – 2 мм), що здатні долати великі відстані (до 3-х км). Повний цикл розвитку блішок відбувається на рослинах родини пасльонових, проте картопля є основною рослиною-живитилем.

За рік шкідники мають 2-3 покоління. Гарбузова блішка (E. cucumeris) має одну генерацію на рік. Вихід дорослих особин відбувається в травні – на початку липня. Літ жуків триває близько 10 тижнів. Через тиждень самки починають відкладати яйця – дрібні, сферичні, білуваті. За сезон одна самка може відкласти до 200 яєць. Личинки – білі, тонкі, циліндричні від 5 до 12 мм, з коричневою головою. Зимують дорослі комахи і лялечки в рослинних рештках у грунті.

Дорослі комахи  живляться  листям картоплі та інших рослин, утворюючи в них отвори діаметром 1-1,5 мм. Личинки блішок живляться корінням картоплі, а найнебезпечніші E. cucumeris та E.tuberis пошкоджують бульби, поверхня яких вкривається дрібними субпідермічними борознами. Проте самих комах всередині бульб ніколи не виявляли. Внаслідок цього картопля втрачає товарний вигляд та якість, особливо насіннєва. До того ж доведено, що блішки є переносниками бактеріальних  хвороб та вірусу мозаїки томатів.

Шкідники поширюються в стадії лялечки, личинки чи діапаузуючого імаго як з насіннєвою так і з продовольчою картоплею, а також з рослинними рештками, грунтом та знаряддям для обробітку.  Складність контролю чисельності блішок полягає в тому, що рослини-живителі широко поширені на невиробничих площах. Та й клімат Європи є досить сприятливим для їх швидкої акліматизації. Живлення широким спектром рослин ускладнює  виявлення та знищення шкідників. Тому фітосанітарні заходи є першочерговими у захисті кордонів нашої держави від проникнення блішок. І основні серед них :

– заборона ввезення в Україну грунту та садивного матеріалу з грунтом;

– об’єкти регулювання повинні надходити у супроводі фітосанітарного сертифікату з обов’язковим  оглядом та відбором зразків;

– у випадку виявлення шкідника в партії товару остання повертається до країни-імпортера або знищується.