Цей шкідник із доволі гарною назвою та неприємним запахом здатен створювати загрозу практично всім плодовим, баштанним та ягідним культурам, посівам квасолі, сої та кукурудзи, а також лісовим і декоративним рослинам.

Початково мармуровий клоп із Південно­східної Азії проник у США, згодом в Канаду, а 2007 року був виявлений у Європі (Швейцарія) та Новій Зеландії. 2014­го його вперше побачили в Сочі, незабаром він спричинив великі втрати врожаю плодових і субтропічних культур в Абхазії та поширився у Краснодарському краї. 2017 року він нашкодив у Грузії.

Вчені прогнозують поширення шкідника у Воронезькій і Білгородській областях, що неподалік території України. Небезпечного шкідника­поліфага жовто­бурого мармурового клопа (Halyomorpha halys Stal.) включено до оновленого Переліку регульованих шкідливих організмів.

Особливі прикмети

Дорослі комахи (жуки) завдовжки 12-17 мм, коричневого кольору, але голова, передньоспинка та надкрила мають світлі вкраплення, що візуально створює мармуровий відтінок. Тіло грушоподібної форми, злегка сплющене, ширина за розмірами наближається до його довжини. H. halys відрізняється від близькоспоріднених видів світлими зонами на антенах і чорно-білими смужками по краю черевця. На голові та передньоспинці є невеликі округлі заглиблення мідного чи блакитного кольору з металевим відтінком. Перед кожною залозою на черевці є опуклість. Ноги – сірі або коричневі, з білими смугами та численними темними дрібними вкрапленнями. Шипи є на стегнах і перед кожним оком, декілька шипів розміщені на бічній стороні грудей.

Цикли розвитку H. halys

Жовто-бурий мармуровий клоп – теплолюбна комаха, розвивається в межах температур від +15°С до +33°С. Оптимальною для шкідника є температура повітря від +18°С до +25°С, за якої нормально розвивається повне покоління. Cамка відкладає яйця по­етапно, по 15-40 яєць за раз з інтервалом 5-14 днів, при цьому яйцекладка розтягується на 2-3 місяці. Загальна плодючість самок 250-300 яєць, за сприятливого вегетаційного періоду – до 400 яєць. Зазвичай H. halys здатні відкладати яйця впродовж усього свого життя (переважно – з травня до кінця серпня). Дозрівання яєць триває 5-7 днів. Тривалість розвитку личинкових стадій від 11 до 16 днів. Загалом, одне покоління H. halys розвивається від 35 до 40-50 днів. За відсутності природних ворогів і в умовах теплого клімату H. halys розвивається в трьох, а за деякими даними, навіть у шести поколіннях за сезон. З настанням несприятливих умов (переважно у вересні) імаго збираються у великі групи в пошуках місць зимівлі. Це можуть бути будь-які будівлі, горища, гаражі, складські приміщення, автомобілі та транспортні засоби, що довго не переміщалися, сільськогосподарське та інше обладнання тощо. Відтак ознаками появи мармурового клопа в новому регіоні є його масове виявлення у помешканнях людини та раннє опадання великої кількості недорозвинених плодів у садах. Зимує імаго зазвичай масово, в сухих приміщеннях, а в природних умовах – усередині великих пеньків або трухлявих стовбурів. Вони не здатні виживати на відкритому повітрі взимку за низьких температур. Після переходу в зимову діапаузу H. halys залишається неактивним до кінця травня. Така стратегія виживання дає змогу шкіднику пережити несприятливі умови навколишнього середовища та поширюватися на значні відстані. Через два тижні після виходу імаго з місць зимівлі починається спарювання.

Ознаки пошкодження рослин. Шкодочинність та рослини-господарі

Личинки та дорослі комахи H. halys харчуються одними й тими самими видами рослин. Імаго надають перевагу незрілим плодам, тоді як німфи харчуються молодими пагонами, листям, стеблами та фруктами. Внаслідок живлення клопа на рослинах проявляються достатньо помітні симптоми пошкодження. На деревах утворюються некротичні ділянки на листі та плодах, пошкодження та/або спотворення (роздування) кори, спричинені потраплянням вологи. Іноді спостерігаються випадки всихання дерев цитрусових культур унаслідок пошкодження цим шкідником. На плодах може бути не­значний некроз, під шкіркою утворюється суха, по­дібна до вати тканина, смак плодів погіршується, поверхня стає горбистою. На плодових культурах спостерігається поява горбкуватості, знебарвлення і/або знебарвлені ділянки на зрілих плодах. На цитрусових і хурмі H. halys спричиняє недорозвиненість і передчасне опадання плодів. Подібні симптоми на винограді – ягоди не розвиваються та обпадають.

На фундуку (ліщині) H. halys пошкоджує горіхи в стадії молочно-воскової стиглості, приводячи до припинення розвитку ядра.

На овочах живлення клопа призводить до утворення білуватих голчастих або губчастих ділянок тканини під шкіркою. На помідорах пошкодження стиглих плодів проявляється у вигляді біло-жовтих плям діаметром до 13 мм з нечіткими межами. Плями часто з’єднуються в більші зони ураження. На перці пошкодження проявляється у вигляді світлих кругових областей, які зрештою утворюють невеликі некрози через відмирання тканин під поверхнею плоду. Шкірка на цих ділянках може розриватися та тріскатися. В місцях проколу розвивається гниль плодів.

На кукурудзі зернівки не розвиваються, змінюють колір, рослини відстають у рості.

На соєвих бобах спостерігаються невеликі коричневі або чорні ділянки у вигляді пунктиру, стручки і насіння деформуються. Значно знижується схожість та погіршується розвиток рослин.

Жовто­бурий мармуровий клоп Halyomorpha halys – широкий поліфаг, є шкідником понад 100 видів рослин. Більшість видів рослин-господарів масово вирощується в областях України. Це плодові, ягідні та декоративні рослини, а також польові культури.

З плодових: цитрусові, хурма, яблуня, абрикос, вишня, слива, персик, груша, черешня.

Ягідні культури: малина та виноград, шовковиця, шипшина.

Горіхоплідні: ліщина (фундук).

Сільськогосподарські культури: спаржа, соя, сорго, боби, кукурудза, пшениця, ячмінь, горох, нут, огірок, помідор, перець, квасоля та баклажан.

Може пошкоджувати багато видів лісових та декоративних дерев і чагарників, а також бур’янів (зокрема може живитися на лопухах (Actrium  spp.) та пасльоні (Solanum nigrum). Задля живлення комахи H. halys (жуки та личинки) проколюють хоботком шкірку плодів, молоду кору на пагонах або листовій поверхні. Потім вони впорскують спеціальні травні ферменти, які зріджують рослинні тканини, після чого висмоктують зріджені поживні речовини. Такий тип живлення шкідника призводить до виникнення некрозів на плодах і пошкодження листя, а отримані ушкодження роблять рослини чутливішими до вторинних інфекцій. У більшості випадків таке живлення імаго та личинок призводить до непридатності фруктів для продажу.

У перші роки поширення шкідника у США втрати врожаю яблук, персиків, бавовни, сої, кукурудзи та інших культур становили близько $27 млн. Масштабна шкодочинність H. halys у США спостерігалася 2010 року. Загальні втрати врожаю в 33 штатах перевищили $21 млрд. Тільки в штаті Нью-Йорк втрати врожаю яблук, винограду, персику, вишні, бобів, кукурудзи, огірків становили $878 млн. 2017 року H. halys завдали великої шкоди сільському господарству Грузії, знищивши на великих площах урожаї фундука (лісового горіха), кукурудзи та фруктів на заході країни й дісталися Тбілісі. Незважаючи на всі застосовані заходи, в результаті яких за допомогою спецтехніки, зокрема авіації, пестицидами було оброблено понад 100 тис. га сільгоспугідь, поширення популяції шкідника зупинити не вдалося.

Географічне поширення

Мапа поширення H. halys у світі

Америка: Канада, США;

Азія: Китай, Японія, Корея (Північна, Південна), Тайвань;

Європа: Австрія, Хорватія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Ліхтенштейн, Румунія, Росія (південь), Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія.

У нашій країні офіційні обстеження на виявлення H. halys ще тривають. Вважається відсутнім організмом в Україні. На основі проведеного впродовж 2018-2019 рр. аналізу фітосанітарного ризику прогнозується, що регіонами, які є найвразливішими, ймовірно, можуть бути: Вінницька, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Житомирська, Рівненська області, а також частково Львівська, Закарпатська, Волинська, Київська, Кіровоградська, Черкаська та Одеська області. Однак інші місцевості в нашій країні також знаходяться під загрозою.

Методи виявлення

Залежно від сезону H. halys може бути виявлений або на кормових рослинах, або в місцях зимівлі. На терміни виходу клопів із діапаузи помітно впливають умови конкретного місця зимівлі (температура приміщення, освітленість тощо), через що початок активності завжди має розтягнутий характер, і загалом цей період становить до місяця й більше.

Вегетаційний період – найкращий час для виявлення шкідника. Огляд рослин потрібно проводити регулярно, щодекадно, зокрема – плодових, ягідних (плюс декоративні форми), овочевих і зернових культур. Жуки, які активно літають, можуть бути виявлені в природі не раніше середини квітня, масовий вихід із місць зимівлі відмічається в першій-другій декаді травня. Слід звертати особливу увагу на посадки дикоростучих і культурних рослин родини розоцвітих та на субтропічні культури. Навесні клопи найчастіше зустрічаються на лавровишні та шовковиці, надаючи перевагу затіненим ділянкам крон, нижній стороні листя, зав’язі плодів.

У період розвитку личинок шкідника при огляді кормових рослин можна використовувати метод струшування в «ентомологічну парасольку» (може бути звичайна парасолька або світла тканина, розстелена під рослинами). При низькій чисельності шкідника візуальний огляд кормових рослин доцільно доповнювати застосуванням феромонних пасток, а в посівах зернових культур – «косіння» ентомологічним сачком. Відомо 10 різних видів феромонних пасток і 7 видів пасток з приманками.

Стандарти розміщення (для моніторингу):

Стандарти розміщення (для моніторингу):

• у промислових садах та на полях – 1 пастка на 0,5-1 га у зонах підвищеного ризику; 1 пастка на 4 га в районах можливого виявлення шкідника;

• у приватних садах або приміських районах – 1 пастка для 1 садової ділянки.

Моніторинг рекомендується проводити з травня по жовтень. З другої декади вересня й до початку весняної активності жуків основний метод виявлення H. halys полягає в систематичному огляді можливих місць зимівлі – господарських будівель, горищ, підвалів, гаражів, місць складування будівельних і лісоматеріалів, штабелів дощок, дров, тваринницьких приміщень та інших подібних місць. Особливу увагу варто приділяти важкодоступним малопомітним місцям: щілинам, нішам тощо.

Шляхи проникнення та поширення

Оскільки шкідник H. halys на цей час офіційно не зареєстрований у нашій країні, основна загроза його занесення насамперед може бути з країн широкого його поширення – Японії, Кореї, Китаю та Тайваню, США і/та Європи. H. halys (під час активного льоту жуків) може знаходитися приховано в більшості товарів, які переміщуються при міжнародній торгівлі.

Найбільший ризик становлять:

1) автомобілі, транспортні засоби та обладнання;

2) контейнери для транспортування та упаковка (тара, ящики для збирання та пакування тощо);

3) садивний матеріал і зрізи квітів чи гілок з місць поширення H. halys;

4) свіжі овочі та фрукти з місць поширення H. halys;

5) морські судна та літаки;

6) ґрунт, лісова підстилка та уламки (тріски) деревини чи кора з місць поширення H. halys;

7) переміщення людей (подорожі, туризм, багаж, особисті речі);

8) меблі та інші предмети з країн, де поширений шкідливий організм.

Контроль шкідника

У нашій країні ще лише розробляються конкретні механізми для контролю H. halys, а подібних до них заходів дуже мало. Першочерговим завданням є недопущення проникнення H. halys у нашу країну внаслідок ретельного огляду вантажів із підвищеним ризиком.  Це насамперед вантажі з рослинами-господарями. Серед досить широкого кола рослин, які пошкоджує мармуровий клоп, слід виділити рослини, які широко культивуються в Україні. Це квітково-декоративні: хризантема, троянда, бузок; плодові: яблуня, слива, груша, виноград; ягідні: малина; зернові та зернобобові: горох, соя, квасоля, пшениця, кукурудза; овочеві: буряк, огірок, томат, баклажан, перець. У країнах, де цей клоп уже поширений, методи контролю спрямовані на зменшення кількості популяцій шкідника.

Механічний метод. У період зимівлі клопи різко знижують свою активність. У цей момент найефективнішим є збирання комах (згрібання, змітання) в місцях зимівлі з подальшим знищенням.

Біологічний метод. У місцях свого природного проживання H. halys не є критично небезпечним шкідником рослин природних екосистем. Еволюційні відносини в місцях проживання шкідника не дають йому змоги вийти з-під преса навколишнього середовища. H. halys може уражуватися хижаками, серед яких слід зазначити клопів родини Pentatomidae: подізуса (Podisus maculiventris) і періллюса (Perillus bioculatus). Поїдають клопа птахи, зокрема домовик кропив’яник (Troglodytes aedon), дятел (Colaptes auratus) та інші види. На чисельність клопа можуть впливати паразити з підряду Apocrita, богомоли Mantidae, мурахи (Formicidae), хижі клопи різних родів Reduviidae.

Хімічний метод контролю – єдиний ефективний спосіб боротьби зі шкідником. Ефективними в боротьбі з імаго клопа зарекомендували себе препарати піретроїдної (на основі біфентрину, ціперметрину, лямбда-цигалотрину, альфациперметрину тощо), фосфорорганічної (на основі диметоату, хлорпирифосу, малатіону) і неонікотиноїдної (на основі імідаклоприду, ацетаміприду, тіаклоприду, тіаметоксаму) груп. Ефективна обробка зимуючих імаго. Цю обробку потрібно проводити у вечірні години, коли різко знижується льотна активність клопів. Подальші обробки проводяться в разі високої чисельності наступних поколінь шкідника. Другу обробку слід проводити в період масового відродження з яєць личинок першої генерації клопа. Третя обробка (або також дві повторні обробки) за потреби – у період появи личинок другої генерації.

Фітосанітарні заходи з метою запобігання проникнення H. halys

Рослини-господарі, транспортні засоби, контейнери, упаковка та інші імпортні товари (вантажі) при завезенні з країн розповсюдження H. halys мають відповідати вимогам чинного Закону України «Про карантин рослин», ст. 36 «Вимоги до імпортних і транзитних вантажів» та бути вільними від шкідника.

Імпортний пакувальний матеріал має відповідати «Фітосанітарним правилам ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев’яного пакувального матеріалу» (затв. Наказом Мінагрополітики України №731 від 22.12.2005), а також МСФЗ №15. За умови виявлення H. halys у пункті ввезення весь вантаж підлягає знезараженню та/або поверненню. Проведення ретельного огляду, інспектування з відбором проб і фітосанітарною експертизою транспортних засобів з країн поширення Н. halys, особливо у період зимівлі імаго (вересень-березень).Щорічне обстеження прилеглої до пунктів ввезення імпортних вантажів 3-кілометрової зони. Обов’язкове пропагування загрози поширення H. halys серед імпортерів рослин-господарів.