Синоніми: Centaurea repens L., C. picris Pall., Acroptilon picris C., A. obtusifolium Cass., Serratula picris MB.

Систематичне положення: Asteraceae.

Acroptilon repens – засмічує посіви всіх сільськогосподарських культур, а також сади, виноградники, луки й пасовища. Росте вздовж ґрунтових і шосейних доріг, на узбіччях залізниць, на необроблюваних землях.

Гірчак повзучий (степовий) – багаторічна рослина сімейства айстрових, що має репутацію вкрай небезпечного бур’яну. Поступово захоплюючи територію, на якій оселився, гірчак витісняє своїх культурних сусідів, істотно знижує їх врожайність, а також якість грунту. Це справжня гроза сільськогосподарських угідь і садів, з появою якої борються в багатьох країнах. В Україні гірчак відноситься до обмежено-поширених карантинних організмів та входить до списку А2 регульованих шкідливих організмів.

В англомовних джерелах цей бур’ян досить часто зустрічається під ім’ям «російська волошка» (russian knapweed). І дійсно, зовні гірчак повзучий вельми схожий на окремі види волошок. Зазвичай рослина досягає у висоту до 75 см. Його гіллясті стебла з численними довгастими листям вінчають темно-рожеві квіткові кошики, що розпускаються в липні і квітучі до серпня.

Гірчак повзучий – рослина досить невибаглива. Вона любить тепло і світло, дуже стійка до посухи. Його коріння можуть проростати на глибину понад 10 метрів і живитися вологою, яка іншим рослинам недоступна. Крім того, цей бур’ян прекрасно переносить ущільнення грунту і накопичення в ньому шкідливих солей: карбонатів, хлоридів, сульфатів. Єдине, чого не любить гірчак, – це затоки грунту, тому не росте на рисових полях.

Батьківщиною гірчака вважається Центральна Азія. Звідти він потрапив на Північноамериканський континент, поступово поширившись на території Канади і Сполучених Штатів Америки. Рослина було занесено і в Європу – осередки його зростання є на території Росії, України, Казахстану, Грузії, Азербайджану, Польщі, Німеччини та інших країн. Підступний бур’ян добрався навіть до Австралії! Єдиний материк, де на сьогоднішній день гірчак не виявлений, – Африка. Він росте на культивованих і на землях, які не обробляються, на луках, у садах, на пасовищах і в населених пунктах.

Бур’ян має потужний корінь, що представляє собою горизонтальні кореневища, від яких відростають вертикальні пагони. Розмножується він як насінням, так і вегетативно – за допомогою розвитку кореневищ і кореневої порослі. За рік одна рослина може поширитися на територію до шести квадратних метрів. Зростає гірчак повзучий куртинами, тобто щільними заростями – від декількох десятків до сотні стебел на 1 квадратний метр.

Завдяки своїй кореневій системі гірчак має властивість вбирати з грунту в кілька (від двох до п’яти) разів більше поживних речовин, ніж інші рослини. Багатьом культурам важко протистояти натиску ненажерливого сусіда – грунт висушується і стає непридатним для зростання. Тому, розвиваючись, гірчак займає від 50 до 80% території, витісняючи інші види.

Крім того, рослина отруйна! Його коріння виділяють похідні фенолу, які накопичуються в грунті і сприяють погіршенню зростання культур. Надземні частини гірчака виділяють органічні речовини, що пригнічують розвиток сусідніх рослин. Навіть якщо культурам вдається плодоносити поруч з цим бур’яном, якість отриманої продукції різко погіршується. Наприклад, якщо в урожаї зернових трапляються насіння гірчака в кількості 0,01% за вагою, то борошно, вироблене із сировини, вийде низької якості через гіркоту.

Вміщені в бур’яні токсини роблять його непридатним і небезпечним для харчування тварин. Молоко корів, в їжу яких потрапив гірчак, набуває гіркого присмаку. А для життя коней гірчак повзучий може і зовсім становити загрозу!

Насіння гірчаку повзучого може бути занесене у регіони, вільні від нього, з насінням люцерни й конюшини, з вітчизняним та імпортним насінням і продовольчим зерном, із сіном, соломою, у тому числі й з підстилкою у вантажних автомашинах (особливо з держав Середньої Азії та півдня України) та іншими матеріалами. Крім того, плавучі кошики гірчаку переносяться на значні відстані талими, повеневими й зрошувальними водами.

Фітосанітарні заходи:

Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене бур’яном. Об’єкти регулювання (вантажі, матеріали, транспортні засоби тощо) підлягають обов’язковому контролю. Умови використання засміченої продовольчої, фуражної й технічної продукції визначаються в кожному випадку окремо. Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь:

– узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;

– пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км).

При проведенні обстежень варто мати на увазі, що у фазу розетки гірчак повзучий схожий з осотами (Cirsium sp.). Головні відмінні ознаки: наявність м’якого опушення на листках (в осотів його немає) і сірувато – зеленуватий колір пагонів.

У системі попереджувальних заходів щодо засмічення нових земель гірчаком, велике значення має використання для посіву вільного від бур’яну насіннєвого матеріалу та внесення на поля перепрілого гною, так як при згодовуванні тваринам корму, у якому міститься насіння гірчаку, воно потрапляє в гній. Проходячи через шлунково-кишковий тракт тварин цілі сім’янки, не втрачають життєздатності. І тільки за умов правильного компостування гною впродовж 2-х років, коли відбувається перепрівання складових його компонентів, повністю втрачається схожість насіння гірчаку. Агротехнічними заходами боротьби з A. repens в першу чергу є багаторазове підрізання кореневої системи. На дуже засмічених гірчаком повзучим ґрунтах досить ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного посіву (монокультури) – жита, вівса, ячменю, кукурудзи, люцерни, які пригнічують бур’ян масивно розвиненою зеленою масою. Особливе значення на засмічених площах має лущення стерні, відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як буде в майбутньому використовуватись поле. Значного пригнічення гірчаку повзучого в найкоротші терміни можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів із застосуванням сучасних гербіцидів.