Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості, визначено статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон).

Згідно з вимогами частини першої статті 8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з Законом правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам.

Порядок комісійної торгівлі непродовольчими товарами регламентують Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 13.03.1995 № 37 (далі – Правила). Правила поширюються на відносини, що виникають між суб’єктами господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності (комісіонер), які укладають з фізичними особами (комітент) договори комісії та здійснюють продаж прийнятих від них нових та вживаних товарів, і споживачами.

Відповідно до Правил товари, на комісію приймаються непродовольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що були в користуванні, але не потребують ремонту або реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні і унікальні речі та твори мистецтва.

Приймання на комісію нових товарів вітчизняного та іноземного виробництва здійснюється за наявності в комітента (крім фізичної особи, яка не має статусу підприємця) документів, що засвідчують їх якість та безпеку.

Приймання на комісію та реалізація завезених із-за кордону партій уживаних товарів, за відсутності даних щодо їх безпечності для здоров’я населення, дозволяються лише в разі наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо ввезення, реалізації та використання сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) іноземного виробництва.

Гарантійні строки на нові товари встановлюються нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором та зазначаються в паспорті на товар або в будь-якому іншому документі, що додається до товару.

Технічно складні побутові товари, на які гарантійні строки не закінчилися, приймаються на комісію разом з технічним паспортом або іншим документом, що його замінює, з позначкою про дату продажу та розрахунковим документом, передбаченим Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що під час продажу передаються споживачу. У цьому разі гарантійний строк не продовжується.

Розрахунки за продані товари можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачу в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару, з позначкою про дату продажу.

Товари що були у користуванні (вживані товари), придбані у комісіонера, можуть бути повернені назад лише за згодою комісіонера. Щодо товарів, на які закінчився гарантійний строк, то на них поширюється дія статті 8 Закону.

Враховуючи вище наведене, споживачі, які купують вживані товари, практично не захищені на законодавчому рівні. На сьогодні покупці вживаних товарів захищені мінімально. Можливість повернення такого товару в разі виявлення дефектів обмежена волею продавця. Таким чином, якщо продавець погодився при виявленні дефекту обміняти товар або повернути гроші, то покупцеві дуже пощастило, якщо такої згоди не було, то продавець не несе ніякої відповідальності. Важливо при купівлі товару стежити, щоб гарантія мала обов’язкові реквізити: інформацію про виробника товару, що ідентифікують ознаки товару. У разі якщо такі дані відсутні, то повернути товар практично неможливо.