Рослини роду Стрига (Striga spp.) представляють собою цілу групу рослин родини Orobanchaceae. Красивий вигляд рослин, однак відомий під назвою “трава відьом”(Witchweed). Чому? Тому що цей вид насправді є паразитом та напівпаразитом. Всього на планеті налічується близько 60 видів даного роду. Найбільшу шкідливість представляють собою такі різновиди рослин: Єгипетська стрига (Striga hermontyca), Заразихова стрига (Striga orobanchoides), Жовта стрига (Striga lutea) та Азіатська стрига (Striga asiatica).

Батьківщиною стриг вважається африканський континент, хоча вони розповсюджені і в країнах Азії і в Австралії (у цих країнах вони здатні знищувати від 40 до 100 % врожаю). Не так давно рослина була виявлена в Сполучених штатах Америки (в Північній і Південній Кароліні). Ці рослини можна спостерігати в основному в тропічних і субтропічних регіонах, тому в країнах з подібними кліматичними умовами вони, як правило, внесені в список небезпечних карантинних об’єктів. На території України рослини роду Стрига (Striga spp.) внесені в список А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» згідно Наказу МінАПК від  29.11.2006  № 716.

Стриги можуть зустрічатися як на культурних сільськогосподарських рослинах, так і на необроблюваних землях (луках, пасовищах, пустирях). Вражають вони в першу чергу злакові та зернові культури (пшеницю, жито, кукурудзу, просо, сорго, овес, рис), але можуть паразитувати на цукровій тростині і інших рослинах.  Вони є кореневими паразитами і різняться між собою ступенем паразитування: одні є абсолютними паразитами і у них немає листя, інші напівпаразити, у них розвивається листя. У напівпаразитних стриг рослинами господарями є рослини із класу однодольних, головним чином з родини злакових (кукурудза, сорго, просо, цукрова тростина та ін.), стриги, які є абсолютними паразитами паразитують на дводольних. Розмножуються стриги за допомогою насіння, яке розвивається у дві фази: для 1-ї фази необхідна певна вологість і температура, для 2-ї – кореневі виділення рослини-господаря, які абсорбуються насінням стриги. Якщо насіння пройшло першу фазу розвитку, але нема умов для проходження другої фази, воно висихає і може зберігатися у стані спокою десятки років – до настання сприятливих умов.  У перший період, найбільш інтенсивного розвитку підземних пагонів стриг, вони використовують готові пластичні речовини рослини-господаря, з виходом пагонів на поверхню грунту і з утворенням зелених листочків, стриги здатні самостійно синтезувати пластичні речовини, але продовжують використовувати мінеральні солі і воду заселеної рослини. Не всі рослини, кореневі виділення яких стимулюють проростання насіння стриг, в результаті можуть бути ними заселені (соняшник, арахіс). Можливі причини цього: ферменти паразита не можуть розчинити оболонку клітин тканин рослини-господаря, або ж вміст клітин рослини-господаря недостатньо поживний для живлення молодого проростка стриги. Завдяки цій особливості, деякі культурні рослини використовують для боротьби зі стригами.

Найбільшої шкоди ураженій рослині стрига завдає у перший місяць вегетації, коли, утворює численні м’ясисті підземні пагони. Їхня кількість може сягати 500 на одній рослині. Потім пагони виходять на поверхню ґрунту, розвиваються стебло, листки, і рослини стриги переходять на напівпаразитичний спосіб життя, синтезуючи частину органічних речовин самостійно. Дуже уражені стригами культурні рослини виглядають як під час сильної посухи, їхній стан не поліпшують навіть опади або поливи. Листки в’януть, жовтіють, затримується ріст рослини, згодом вона гине. Навіть після загибелі рослини-живителя стриги здатні цвісти й плодоносити. Шкідливість стриг проявляється у прямому зниженні врожайності сільськогосподарських культур. Часом угіддя, сильно уражені цим бур’яном, повністю виводять із землекористування.

Стриги бувають однорічні або багаторічні. Вони являють собою слаборозгалуджену трав’янисту рослину від 15 до 60 сантиметрів заввишки і, як правило, позбавлені власної кореневої системи. Розмножуються вони за допомогою насіння (різні види стриг можуть містити на одній рослині від 50 до 50000 зерен). Насіння стриг має мініатюрний розмір (в одному грамі їх може налічуватися більш 195000 штук). Зернятка мають темно-коричневе забарвлення і зморшкувату поверхню і здатні перебувати в стані спокою від 6 до 18 місяців.

Життєвий цикл Стриг займає близько трьох місяців, при цьому третина цього часу рослина проводить під землею, а з виходом на поверхню починає швидко формувати стебла, листя і незабаром зацвітає.

Квіти у Стриг мають невеликий розмір, яскраве забарвлення і відрізняються багатством колірних відтінків. Вони бувають білі, червоні, лілові, бордові, жовті, бузкові і так далі.

Поширення Стриг відбувається за допомогою насіння, яке розноситься вітром і птахами. Насіння також здатне прилипати до зерен злакових рослин (між зерновою і колосковою лусочкою), крім того воно переноситься разом з обладнанням, одягом, робочим інструментом та інвентарем.

Контролювати Стриги складно, тому що велика частина їхнього життєвого циклу проходить під землею. Якщо вони не виявлені до появи сходів, знижувати втрати врожаю вже пізно. Щоб запобігти поширенню Стриг, необхідно саджати незабруднене насіння і очищати обладнання, одяг, робочий інструмент та інвентар від залишків грунту і рослинних решток перед висіванням. Якщо чисельність популяції низька, можлива прополка вручну до появи насіння Стриг. Також необхідно систематично проводити обстеження земель: узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; територій станцій, якими перевозять сільськогосподарську продукцію; пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання імпортного насіннєвого матеріалу, а також прилеглих до них територій (у радіусі 3 км). Обстеження варто проводити наприкінці липня, у період цвітіння бур’яну. Особливу увагу під час обстеження території на виявлення рослин стриг слід приділяти дикорослим злаковим травам і посівам зернових культур. При виявленні вогнищ Стриги необхідно видалити уражені рослини разом з паразитом і спалити, грунт ретельно перекопати і вибрати все коріння. На великій площі вогнища обробляються хімікатами. У країнах, де поширені Стриги, крім механічної боротьби вдаються до фумігації грунту і провокації проростання насіння Стриг певними препаратами та висіванням насіння сортів культурних рослин, стійких до ураження Стригами. Повернення культур, що уражуються стригою, на засмічені насінням бур’яну поля можливе лише через 9 років. При імпорті насіннєвого й садивного матеріалу з країн поширення стриг, для попередження завезення їх на територію України, огляд необхідно робити особливо ретельно. За виявлення плодів (коробочок), насіння або вегетативних органів стриг усю партію слід повернути постачальникові.