Globodera pallida (Stone) Behrens

Рослини-господарі: картопля, томати, а також численні дикі й примітивні види і різновиди родини пасльонових.

Географічне розповсюдження:

1. Європа: Албанія, Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцоговина, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Ліхтенштейн, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Фарерські о-ви.
2. Азія: Індія, Індонезія, Іран, Японія, Ліван, Оман, Пакистан, Філіппіни, Шрі-Ланка, Таджикистан, Вірменія, Кіпр, Туреччина.
3. Африка: Алжир, Лівія, Сьєрра-Леоне, Південна Африк, Туніс.
4. Північна Америка: Канада, Мексика, США.
5. Центральна Америка і країни Карибського басейну: Панама, Коста-Ріка.
6. Південна Америка: Болівія, Чилі, Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела,Аргентина, Фолклендські о-ви.
7. Океанія: Австралія, о. Норфолк, Нова Зеландія.

Шкодочинність. Втрати врожаю, спричинені картопляною нематодою, залежать від заселення ґрунту цистами і варіюють у межах від 50 до 90%. Окремими роками спостерігається цілковита загибель урожаю.

Широке розповсюдження блідої картопляної нематоди засвідчує, що кліматичні умови не відіграють вирішальної ролі в її поширенні.

Біологія. Цисти блідої картопляної нематоди містять яйця і личинки, що зимують у ґрунті. Навесні під впливом кореневих дифузатів рослин-господарів личинки залишають цисти і проникають у корені.

Живлячись за рахунок рослини, вони линяють і перетворюються на дорослих особин. Самиці роздуваються під тиском яєць, що утворюються всередині, і стають круглими, а самці залишаються червоподібними. Самиці проривають епідерміс і їх задній кінець з’являється на поверхні кореня. Переднім кінцем вони міцно прикріплюються до кореня.

Самці мігрують у грунт і запліднюють самиць. Після запліднення самиці ще більше збільшуються у розмірах, наповнюються яйцями і відмираючи перетворюються на цисти. Цисти відпадають  від корінців і залишаються у ґрунті. Життєздатність яєць у цистах зберігається більше 10 років.

Личинки першої стадії розвиваються у яйці. Після линьки з яйця виходять інвазійні личинки другого віку, які мігрують до коренів рослин.

Третій вік личинок характеризується їх потовщенням, вони набувають пляшкоподібної форми. Згодом частина личинок перетворюється на самиць, вони округлюються і роздуваються, змінюють колір покривів – з білих або кремових відразу стають бурими, минаючи золотисто-жовту стадію, яку проходить золотиста картопляна нематода.

Симптоми хвороби. Хворі рослини утворюють малочисельні слабкі стебла, які починають передчасно жовтіти. Хлороз починається з нижніх листків, потім розповсюджується на верхні і поступово охоплює увесь кущ.

Уражені рослини мають всього 1-3 стебла, число бульб різко зменшується, вони дрібні (15-45 г), або зовсім не утворюються.

Морфологія. У картопляної нематоди чітко виражений статевий диморфізм. Самиці нерухомі, передній кінець тіла кулястої форми, іноді грушоподібної форми, з більш або менш витягнутим головним кінцем.

Самці безбарвні, рухливі, червоподібної форми, завдовжки 0,9-1,2 мм і завширшки 0,031-0,046 мм, мають міцний стилет завдовжки 25-27 мкм.

Цистоутворюючі нематоди отримали свою назву через здатність кутикули (оболонки) самок перетворюватися на цисту – жорстку і стійку до зовнішніх впливів коричневу оболонку.

Характер забарвлення самок в період перетворення їх на цисти є однією з відмінних рис при ідентифікації картопляних нематод. У Globodera rostochiensis стадія білої цисти триває 6-8 днів, а золотистої – до 4-х тижнів, після чого вони стають коричневими. У Globodera palliada цисти залишаються білими впродовж 4-5 тижнів, потім їх колір змінюється на кремовий (2-3 дні) і коричневий, а стадія золотистої цисти відсутня.

Методи обстеження і діагностика. Виявлення G.palliada, так як і G.rostochiensis, здійснюють за масового цвітіння картоплі за обстеження кореневої системи рослин. При зараженні ґрунту цистами блідої картопляної нематоди на коренях нематодостійких сортів картоплі можна виявити велику кількість цист – більше 50. При зараженні ґрунту G.rostochiensis розвиваються лише поодинокі цисти.

Способи перенесення і розповсюдження. Розповсюджуються захворювання з бульбами картоплі, зараженим ґрунтом, що пристав до бульб, коренеплодами, цибулинами, укоріненим посадковим матеріалом, декоративними і іншими рослинами, а також тарою, інвентарем, ногами людей і тварин.

Цисти можуть переноситися дощовими водами, вітром.

Карантинні заходи та засоби боротьби:

1. Забороняється ввезення зараженого посадкового матеріалу і ґрунту з країн розповсюдження захворювання.
2. Карантинний догляд, лабораторна експертиза.
3. Для своєчасного виявлення захворювання проводити обстеження посадок в період вегетації. Виявлення вогнищ захворювання проводять шляхом наземно-візуального обстеження посадок картоплі.