Підвищення температури повітря кличе садівників у сад для проведення ранньовесняного захисту саду.

Період небезпечних морозів уже минув, але кісточкові дерева нерідко втрачають плодові бруньки здебільшого в березні, коли після частих відлиг бруньки пробуджуються, вступають у ріст, а потім настає різке зниження температури повітря, яке призводить до їх загибелі.

Перед розпусканням бруньок у саду слід провести комплекс робіт, які допоможуть зменшити чисельність шкідників та інфекційний запас збудників хвороб у період вегетації.

Більша частина шкідливих організмів, завдаючи шкоди плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні грунту — всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі грунту. Деякі види шкідників та збудників хвороб зимують під старою відсталою корою або в тріщинах на дереві.

У вологу погоду біля дерева простилають плівку чи тканину і зчищають із штамбів і скелетних гілок дерев стару кору, під якою діапаузують гусениці підкорової листовійки, сливової, східної та яблуневої плодожерок, глодова кружкова міль, глодовий і звичайний павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не поранити здорової тканини дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні мікроорганізми, що пошкоджують деревину. Зчищені рештки старої кори виносять за межі саду і спалюють або закопують у грунт на глибину 40 см.

Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осіннього вапнування) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини.

Із дерев знімають і закопують у землю чорні муміфіковані плоди, які є джерелом інфекції плодової гнилі та моніліального опіку . Останні 3–4 роки дерева вишні та абрикоса масово уражувалися моніліальним опіком під час квітування (весняна форма). Прохолодна та дощова погода сприяє розвитку хвороби.

Збудник борошнистої роси зберігається у вигляді міцелію на уражених пагонах у хворих бруньках, які різняться із здоровими сіруватим відтінком. Вирізання засохлих, уражених пагонів дасть змогу значно зменшити зимуючий запас інфекції та підвищити ефективність захисту рослин від борошнистої роси і моніліального опіку.

Для зниження щільності популяцій зимуючих стадій шкідників на зерняткових і кісточкових культурах проти щитівок, кліщів, листовійок, попелиць, медяниць, молей, несправжньощитівок насадження обприскують препаратом 30В, 76% к.е. Норма витрати інсектициду в промислових садах — 60 л/га, в умовах приватного сектору — 0,6 л/20 л води. Препарат 30В застосовують на кущових ягідниках (агрус, різні види смородини, в аналогічних нормах витрати. Обробку проводять до розпускання бруньок за температури повітря не нижче + 4°С. Інсектицид ефективний проти шкідників, що зимують у стадії яйця та гусениці. Механізм дії препарату 30В — асфіксія, яка настає внаслідок покриття особин тонкою маслянистою плівкою і порушення дихання через припинення доступу повітря. Під час обробки плодових дерев і кущів бордоську рідину та препарат 30В не змішують.

Для запобігання розвитку хвороб плодові дерева на початку появи зеленого конуса обприскують 3% бордоською рідиною (300 г мідного купоросу + 300–400 г свіжогашеного вапна/10 л води). Мідний купорос розчиняють у теплій воді в емальованій або дерев’яній ємності.

Подбайте про придбання засобів захисту, що пройшли всебічні випробування на присадибних ділянках і рекомендовані для захисту плодово-ягідних рослин від шкідливих організмів в умовах приватного сектору.  Щоб не вскочити в халепу, перш ніж зробити покупку, ознайомтеся з новинками в галузі контролю багаторічних насаджень від шкідників, хвороб і бур’янів. Купуйте препарати  лише в магазині.  Якщо ж засумнівалися у їх якості, вимагайте у продавця сертифікат.

Хороших Вам урожаїв!