Посіви ріпаку після відновлення весняної вегетації потребують низки заходів з метою створення всіх умов для подальшого інтенсивного росту рослин та утворення вегетативної маси.Важливу роль у цьому відіграє захист ріпаку від шкідників, хвороб і бур’янів, втрати від яких можуть становити 30-50 % і навіть більше.

Навесні, під час відновлення весняної вегетації озимого ріпаку ефективно себе зарекомендувало боронування посівів. Ранньовесняне підживлення повинно бути проведено вчасно і якісно.

Засміченість посівів сільськогосподарських культур бур’янами негативно впливає на їхню продуктивність. У весняний період найбільше шкодять ріпаку бур’яни з родини ромашкових, підмаренник чіпкий, злакові тощо. Отже, якщо навесні спостерігається відростання осотів, різних видів ромашки, полину, волошки, болиголову та інших культур, застосовують Лонтрел 300 (0,3-0,5 л / га) ,Лонтрел Гранд (0,12-0,2 кг / га), та інші  які ефективно контролюють ці бур’яни в посівах озимого ріпаку. Також можна застосовувати галерасупер (0,2-0,3л/га), галеон, РК(0,3-0,35л/га), штефклорам,РК(0,3-0,35 л/га) та інші гербіциди дозволені в «Переліку на 2021 рік. Крім згаданих видів бур‘янів ці гербіциди  контролюють низку інших проблемних бур’янів, як-от підмаренник чіпкий, мак дикий тощо. Навесні гербіциди можна застосовувати до фази появи квіткових бутонів у культури. Крім дводольних бур’янів, посіви ріпаку протягом вегетації можуть засмічувати однорічні й багаторічні злакові бур’яни, для контролю яких використовують  антипирій ,КЕ (1-2 л/га),  арамо 45,КЕ (1,2-2,3 л/га), селект 120, КЕ(1,4-1,8 -л/га), фюзілад форте(0,5-2,0 л / га) незалежно від фази розвитку культури. Найбільша ефективність проти пирію повзучого досягається у фазі його кущіння (за висоти 10-15 см) при нормі витрати препарату 1,5-2,0 л / га, проти однорічних злакових бур’янів достатньо 0,75-1,0 л / га препарату у фазі їх сходів (2-3 листки) у бур’янів.

Навесні, особливо при великих дозах азоту, слід обов’язково використовувати регулятори росту  рослин відповідно до «Переліку дозволених … на2021 рік Весняне застосування  регуляторів росту  припиняє активний ріст вегетативних органів, не порушуючи процес накопичення поживних речовин. Це сприяє одночасному цвітінню ріпаку та відповідно рівномірнішим термінам дозрівання культури.

За висоти рослин ріпаку 15-20 см (початок росту стебла) застосовуємо фунгіциди з ріст регулюючою дією карамба, фолікур 250, штефікур,КС 0,75-1,0 л/га та інші.  Норму застосування цих препаратів також збільшують залежно від наявності хвороб. Максимальні норми препаратів також застосовують на слабких після перезимівлі рослинах (додаткове вкорінення) та на загущених посівах (густота вище 40 шт/кВ.м) – профілактика вилягання.

У разі потреби можна застосовувати в баковій суміші з інсектицидами.

У період весняного росту ріпаку важливу роль відіграє сірка, яку в цей час інтенсивно засвоює культура. Сірка вкрай потрібна для синтезу амінокислот для утворення білків. У рослині сірка – компонент низки ферментів, які підтримують утворення глюкозидів, що мають фітосанітарну дію. Сірка сприяє підвищенню використання азоту і стабілізує вміст олії в насінні. Поява між жилками на листках жовтих плям, бліде забарвлення рослин, сповільнений ріст і слабке цвітіння, формування дрібних стручків з невеликою кількістю насіння свідчить про дефіцит саме сірки. Для росту й розвитку ріпак потребує 30-40 кг / га сірки. Поповнювати її вміст у ґрунті можна, вносячи гіпс, вапняне борошно. Ще один доступний, дієвий і економічно вигідний захід – листкове підживлення сіркою у вигляді елементарної сірки.

Особливу увагу у весняний період слід приділити захисту ріпаку від шкідників. Це одне з найважливіших питань у технології вирощування озимого ріпаку.

До найнебезпечніших шкідників культури належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. У роки з оптимальними температурами або температурами, вищими за багаторічні показники, шкідники розвиваються дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівається на глибині 2-4 см до +6 °С, набирають активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Трохи пізніше з’являються капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.). Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування.  З екологічного погляду, має значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакового квіткоїда на початку і в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію( моспілан ВП-0,1-0,12 кг/га, каліпсо 480 -0,2 л/га, карате зеон-0,15 л/га та інші з «Переліку дозволених… на 2021 рік).

На озимому ріпаку суттєво зменшують урожайність і погіршують його якість хвороби. які з’являються за сприятливих умов у фазу утворення розетки – початку бутонізації. Під їхнім впливом у листках рослин зростає вміст каротину, сухої речовини, клітковини, знижується вміст вітаміну С, жиру, протеїну, цукру. На озимому ріпаку найпоширеніші хвороби альтернаріоз (Alternaria brassicicola Wilts та Alternaria brassicae Sacc.), фомоз (Phoma lingam Desm.), несправжня борошниста роса, або пероноспороз (Peronospora brassicae Gaeum.), циліндроспоріоз (Cylindrosporium concentrium Grev.), борошниста роса (Erysiphe communis Grev. J, brassicae Hamm.). Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидом Амістар екстра 280,КС (0,75-1 кг / га). фитал,РК (2-3л/га), піктор,КС (0,5 л/га) та інші.

Для обробки полів  асортимент пестицидів,  сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні», доповненням до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та іншими організаціями.

Для попередження отруєння бджіл пестицидами сільськогосподарські підприємства, які планують проводити внесення пестицидів повинні:

•  за 3 доби до запланованих обробок сповістити пасічників про це, вказавши що, де, як та чим буде оброблятися, а також рекомендований термін ізоляції бджіл;
•  обробки мають проводитися у період відсутності льоту бджіл: у ранкові або вечірні години;
• не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Хороших Вам урожаїв!