Одними з найбільш небезпечних захворювань картоплі є  кільцева гниль, збудниками яких є патогенні бактерії. Кільцева гниль, внесена до списку регульованих не карантинних шкідливих організмів України, збудником якої є Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff). Розвитку хвороби сприяють підвищена температура (оптимальна температура 21-23°C) та висока вологість ґрунту.

Основним джерелом поширення інфекції є уражені бульби картоплі, додатковими – неперегнилі рештки та інфіковане бадилля. У полі між рослинами хвороба не передається, не нагромаджується і не зберігається у ґрунті, оскільки збудник гине від впливу бактерій-антагоністів.

Перші ознаки хвороби виявляють наприкінці цвітіння картоплі із в’яненням одного або кількох стебел у кущі. Листки уражених рослин поступово жовтіють, пластинки скручуються вздовж головної жилки, а стебла поникають і засихають. При зрізі ураженого стебла в кількох сантиметрах від поверхні ґрунту, під час надавлювання, з провідних пучків виділяється молокоподібний ексудат.

Під час вегетації рослин у разі раннього бульбоутворення збудник хвороби проникає у молоді бульби картоплі через столони. На початку захворювання уражена бульба зовні не відрізняється від здорової, і тільки за подальшого розвитку хвороба уражує серцевину. Найтиповішим проявом Clavibacter michiganensis є ураження судинної системи бульб, звідки хвороба отримала назву кільцева гниль картоплі. На розрізі хворої бульби ділянка судинної системи стає м’якою, має лимонно-жовтий колір й однорідну маслянисту структуру. За надавлювання з ураженого місця виділяється світло-жовта маса зруйнованих клітин рослини разом з бактеріями. Згодом інфекція може поширюватися на сусідні тканини, включаючи і серцевину. Вся внутрішня частина бульби загниває і перетворюється у тягучу масу, яка має неприємний запах.

Поверхневе зараження бульб бактеріальною інфекцією відбувається восени в період збирання картоплі при контакті здорових бульб з ураженим картоплинням і хворими бульбами, а також через заражену бактеріями тару. Перші ознаки хвороби на таких бульбах виявляються лише через 2-3 місяці їхнього зберігання у сховищах у вигляді ямчастої гнилі. Її можна виявити лише після очищення бульб від шкірки. На поверхні очищеної бульби помітні округлі плями напівгнилої м’якоті, завбільшки 2-3 мм. жовтого або кремового забарвлення. Пізніше ямки розростаються, розширюючись у діаметрі до 1,0-1,5 см, поглиблюються і досягають судинного кільця. В судинах відбувається інтенсивне розмноження бактерій. У цей період шкірочка бульби над ураженою тканиною лопається, і на її поверхні з’являється вдавлена ямка.

Шкідливість кільцевої гнилі проявляється у зрідженні посівів у результаті відмирання уражених рослин, зниженні бульбоутворення, загниванні сформованих бульб у полі та в сховищах. Чим вищим є відсоток уражених насіннєвих бульб картоплі, тим більшою буде втрата бульб нового врожаю

Профілактика бактеріального зараження:

1. Використання для посіву та посадок незараженого матеріалу (насіння, живців, бульби).
2. Дезінфекція сільськогосподарського інвентарю.
3. Прополювання бур’янів
4. Знищення бадилля перед збиранням урожаю
5. Дотримання сівозміни.

Фітосанітарні заходи:

• Забороняється ввезення насіннєвого матеріалу, товарних партій картоплі і ґрунту із заражених зон країн розповсюдження хвороби.
• Дозволяється завезення сортозразків для науково-дослідних установ з обов’язковим розміщенням їх в інтродукційно-карантинних розсадниках.
• При ввезенні картопля підлягає огляду з обов’язковим відбором зразків для лабораторної експертизи.
• Для вчасного виявлення захворювання необхідні обстеження посівів.
• При виявленні вогнищ зараження вживаються заходи по локалізації та ліквідації хвороби згідно з існуючими інструкціями.
• Просторова ізоляція насінницьких посівів від виробничих – не менше 1 км.
• Дезінфекція сховищ.