1.) Бактеріальне в’янення (вілт) кукурудзи Pantoea stewartiisub sp. stewartii (Smith) Mergaert et al.

Основні ареали поширення: Країни Африки, Північної і Південної Америки, країни Азії, зокрема Індія і Республіка Корея.

Об’єкти ураження: Найбільш сприйнятлива до захворювання цукрова або овочева кукурудза, в меншій мірі – зубовидна, кремениста і попкорн, а також види, які вирощуються на фураж. Дикорослі види також можуть вражатися. Крім того, встановлено, що різні злакові бур’яни можуть бути безсимптомними переносниками бактерій.

 Симптоми ураження: Бактерія може бути виявлена на насінні кукурудзи без характерних видимих симптомів. Бактеріальний вілт кукурудзи може проявлятися на рослинах у всіх стадіях розвитку, але найбільш шкідливий на молодих проростках. У стадії проростків рослини можуть загинути, а дорослі рослини уражаються помірно. Різні види кукурудзи уражаються за різного ступеня. Чутливі гібриди цукрової кукурудзи швидко в’януть, особливо у стадії проростків, бо відбувається закупорка судин бактеріальної масою. Листя дорослих рослин при зараженні за кольором стає від блідо-зеленого до жовтого, з нерівними або хвилястими краями, з поздовжніми штрихами, які можуть тягнутися паралельно жилам і розширюватися в вигляді смуг по всій довжині листа. Ці смуги пізніше набувають бурого забарвлення і висихають. У разі сильного ураження рослини гинуть на ранній стадії розвитку або бувають карликовими, передчасно викидають мітлу білого кольору, не плодоносять або дають початки з ураженими зернами. Відзначено, що близько провідних судин качана найчастіше виявляються зерна з внутрішньою інфекцією. У серцевині стебла можуть утворитися порожнини. Дрібні, неправильні, водянисті плями на обгортках стають сухими і темними. Бактерії можуть виділятися у вигляді крапель жовтого кольору на внутрішній стороні обгортки. Бактерії можуть глибоко проникати у зерно, але не вражають зародок. Гібриди зубовидної кукурудзи зазвичай стійкі до в’янення, але чутливі до листового опіку, який зазвичай найбільш сильно вражає рослини кукурудзи після викидання волоті. Хвороба може проявлятися у вигляді локального ураження листя дорослих рослин. Ці місцеві пошкодження подібні за кольором з ушкодженнями проростків. При зараженні на листках можуть з’явитися знебарвлені штрихи уздовж судин від блідо-зеленого до жовтого кольору. Найчастіше ці штрихи беруть початок від точки харчування кукурудзяної блішки, поширюючись уздовж жилок листа. Іноді все уражене листя стає солом’яного кольору і гине. Захворювання може проявитися у вигляді загибелі кількох листків, в той час як решта рослина продовжує розвиватися. Ослаблені рослини стають більш чутливими до збудників грибних стеблових гнилей. Характерною ознакою даного бактеріозу є те, що при поперечному зрізі листа або стебла ураженої рослини з судин виділяється ексудат жовтого кольору.Для виявлення і підтвердження інфекції використовують лабораторні методи, які дозволяють швидко і надійно провести діагностику на наявність шкідливого організму.

Шляхи поширення: Захворювання поширюється в основному насінням і зерном кукурудзи при їх перевезеннях. У Північній Америці збудник зимує на блішках Chaetocnema pulicaria Melsh, які харчуються на злаках. Які після м’яких зим можуть заражати молоді рослини, живлячись на них. Збудник може зберігатися на рослинних рештках і в посліді сільськогосподарських тварин, поширюючись з компостом і гноєм, а також з грунтом на взутті і сільськогосподарській техніці.

Методи виявлення ідентифікації: Для виявлення захворювання протягом вегетаційного періоду проводять обстеження проростків, у період формування волоті і перед збиранням врожаю. Відбирають зразки для лабораторної експертизи на основі діагностичного протоколу ЄОКЗР PM 7 / 60.1. Методи на основі ПЛР.1.1. Класична ПЛР (по Coplin & Majerczak, 2002).

Для встановлення точного діагнозу необхідно використовувати не менше трьох методів, заснованих на різних біологічних принципах.

2) Диплодіоз кукурудзи – Stenocarpella macrospora і Stenocarpella maydis

Хвороби, що передаються через грунт, значно знижують врожайність кукурудзи. Stenocarpella macrospora давно відомий як другорядний патоген кукурудзи (Zea mays) на півдні США, традиційно вважався у цій країні більш слабким патогеном, ніж близькоспоріднений і більш відомий S. maydis. Недавні дослідження у Латинській Америці та Африці показали, що S. macrospora є причиною значних втрат врожаю.

Види Stenocarpella зазвичай виділяються з уражених культур кукурудзи в усьому світі, особливо у вологі сезони. Початкова гниль розвивається біля основи качана кукурудзи, розростаючись до його кінчика. Після початкового зараження зерна кукурудзи виглядають менш блискучими і непрозоро-сірими або дещо коричневими, що призводить до ураження проростків, гниття качанів або стебел. Гниль качанів кукурудзи призводить до втрати врожаю, зниження якості зерна, а у зерні можуть накопичуватися мікотоксини. Хоча S. maydis демонструє деяку конкурентну перевагу щодо метаболічних і культурних характеристик тести показали, що S. macrospora насправді більш агресивний, ніж S. maydis, щодо молодих стебел і волоті. У той час як рослини кукурудзи сприйнятливі до S. maydis тільки на дуже ранніх і на дуже пізніх стадіях, S. macrospora може активно атакувати всі тканини кукурудзи на всіх стадіях росту. Дослідження показують, що ключем до успішного інфікування і розвитку захворювання S. macrospora є присутність інокулянта у помірно вологих умовах (середня відносна вологість = 50% днем, 95% вночі) при типових температурах кукурудзяного поясу США. Також хочеться звернути увагу, що плямистість листя Macrospora, що викликається Stenocarpella macrospora, є серйозним захворюванням кукурудзи. Однак є мало інформації про процес зараження цим грибком саме листя кукурудзи.

3) Каптурник багатоїдний – Dinoderus bifoveolatus Woll.

Одним з карантинних шкідників, який може бути виявлений в імпортній продукції, є каптурник багатоїдний (Dinoderus bifoveolatus Woll).

Пошкоджуються підкарантинні матеріали: зерно, тютюнова сировина, горіхи кеш’ю і кісточки авокадо. Також необхідний ретельний контроль за ввезеними виробів з бамбуку, виробів з дерева, тари (в т.ч. пакувальні ящики).

Шкідник може бути завезений з Австрії, Бельгії, Великобританії, Німеччини, Голландії, Іспанії, Італії, Польщі, Словаччини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії, Канади і США.

Виявити каптурника багатоїдного можливо по ходам з дрібними округлими вихідними отворами у виробах з бамбуку і деревини інших порід.

4) Плямистість листя кукурудзи – Cochliobolus carbonum

Плямистість листя  викликає гриб Cochliobolis carbonum. Три відомі фізіологічні раси гриба викликають появу розноманітних симптомів, але жоден з них не має серйозного економічного значення. Спори всіх трьох рас подібні за розмірами, формою і забарвленням. Розвитку гриба сприяють вологі умови навколишнього середовища. Цей патоген поширений практично по всьому світу: від Австралії, Бразилії, Камбоджі, Канади, Китаю, Конго, Данії, Єгипту, Індії, Кенії, Нової Зеландії, Нігерії, до Соломонових Островів та США. Cochliobolus carbonum –  один з найбільш агресивних представників цього роду, що вражає сорго, кукурудзу і яблука. Він є одним з найбільш руйнівних патогенів солодкої кукурудзи

Більшість хвороб викликає поява на листках характерних смуг, плям або здуття. На відмерлих від ураження ділянках розвиваються спори гриба-збудника. Джерелом первинного інокулюму служать зазвичай пожнивні залишки. Після того як листя заражене, може статися вторинне зараження за допомогою конідій. При захворюванні, на листках з’являються рудувато-коричневі ураження розміром 1,2х2,5 см. Місця ураження мають овальну або круглу форму. У межах ураженої площі спостерігаються концентричні зони. Листя буває суцільно вкрите ураженням. Тканини листя пошкоджуються або відмирають, і кількість зеленого хлорофілу зменшується. Хвороба вражає і качани, надаючи зернівкам характерний обвуглений вид. Сильне зараження знижує потужність рослин і врожай, послаблює стебла і служить причиною утворення легкого пленчатого зерна. Деякі хвороби листя можуть вражати сходи і вбивати рослини у ранньому віці. У цьому випадку збудники проникають у всі частини рослини і вражають його цілком (системне зараження). Пізніші інфекції вражають зазвичай тільки листя. Спадкові фактори, несприятливі умови навколишнього середовища і незбалансоване внесення мінеральних добрив можуть викликати у рослин подібні симптоми.

Поширення та шкодочинність хвороб листя варіюють у різні роки і у різних місцевостях в залежності від умов навколишнього середовища. Розвитку цих паразитарних хвороб сприяють висока відносна вологість, тепло, волога погода і рясні роси. Більшість грибів з року у рік зберігається на полях на рослинних рештках. Вітер, краплі дощу або комахи поширюють інфекцію з рослини на рослину і з одного поля на інше. Родючість грунту не має на ці хвороби такого впливу, як кліматичні умови або генетична конституція рослин-господарів. З плямистістю листя можна боротися, використовуючи стійкі інбредні лінії.