Картопля відмінно росте майже в будь-яких кліматичних умовах. Вона переносить і кислий грунт, але урожай значно підвищується після вапнування. Велика кількість вологи і світла є, по суті, єдиними умовами для росту картоплі. Але навіть в ідеальних умовах культура знаходиться під загрозою зараження грибами, вірусами і бактеріями. Так одним із небезпечний шкідливий організм картоплі  є золотиста картопляна нематода.

Рослини-живителі, шкодочинність

Основною рослиною-живителем золотистої картопляної нематоди є картопля. Також уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових (Sоlоnасеае). Картопляна цистоутворююча нематода – основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цистоугворюючою нематодою (захворювання – глободероз) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива й повна загибель рослин. Особливо великої шкоди G.rostochiensis завдає на присадибних ділянках та на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Вважається, що за присутності в 1 грамі ґрунту лише 20 яєць втрачається до 2 тон картоплі з гектару (Brown, 1969). Крім зазначених прямих втрат є й опосередковані, обумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження.

Симптоми ураження

Специфічні ознаки захворювання рослин глободерозом відсутні. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває “бородатого” вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього – зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршується їхня якість – зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.

Способи поширення

Оскільки золотиста глободера не здатна самостійно пересуватись на значні відстані, основним шляхом її розповсюдження є ґрунт із цистами, які обсипались із заражених рослин, а також бульби картоплі, коренеплоди, цибулини, укорінений садивний матеріал, декоративні й інші рослини із заражених полів. Цисти можуть механічно переноситися тарою, знаряддям, дощовими водами, вітром, тваринами й птахами.

Заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою:

• Чергування культур у сівозміні (озимі зернові, багаторічні трави, бобово-злакові сумішки).
• Застосуваня немотодостійких сортів (Обрій, Берегиня, Санте, Слов’янка, Студент, Фантазія та ін.)
• Застосування агротехнічних методів, які передбачають внесення добрив, знищення бур’янів.
• Застосування нематоцидів (фумігантів або системних препартів).

Фітосанітарні заходи

Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту із зон зараження країн поширення захворювання. Карантинне інспектування посадок картоплі (маршрутні обстеження) доцільно проводити в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематологічного аналізу відбирають зразки ґрунту. У разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю. Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться за дотримання встановлених вимог (із господарств, які знаходяться під карантином, заборонено вивезення садивного матеріалу). Повинна бути просторова – 1 км – ізоляція насінницьких посадок картоплі від виробничих та присадибних ділянок.