Сорго алепське –багаторічний коренепаростковий бур’ян, теплолюбивий, віддає перевагу пухким, родючим ґрунтам, не витримує засолених, сухих і щільних ґрунтів, поширений в основному в степовій зоні України. Цей карантинний бур’ян досить поширений на території Одеської області, його потрапляння в нові регіони несе ризик утворення нових вогнищ цього небезпечного бур’яну, який дуже важко викорінювати. Нагадаємо, сорго алепське (гумай) входить до 18 найбільш шкідливих бур’янів світового землеробства. Рослина засмічує посіви зернових, кукурудзи, буряків, овочевих культур, сади та виноградники, росте на луках, пасовищах, неорних землях, біля зрошувальних каналів. Його коренева система у вигляді підземних стебел з вегетативними бруньками і бічними розгалуженнями проникає в ґрунт на глибину до 80 см. Кореневища бувають трьох типів: первинні, що йдуть вертикально, вторинні – горизонтальні, що утворюють нові рослини, і третинні, або запасні, які відходять від нових рослин. Сходи з’являються в березні-травні, цвіте в липні-серпні, плодоносить з серпня по жовтень. Рослина сорго небезпечна, молоді пагони містять отруйні ціанисті сполуки, які можуть викликати отруєння та навіть падіж худоби. Має стійкість до хвороб і шкідників.

Цей регульований шкідливий організм розвиває потужну надземну масу й кореневу систему та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин, здатний у польових умовах пригнічувати польові культури, і негативно впливати на ріст і розвиток багаторічних насаджень, що призводить до зниження кількості та якості врожаю.

Мінімальна температура проростання +10…+12°С, оптимальна +30…+35°С, взимку кореневища здатні витримувати мороз до 15 градусів.

Біологічними особливостями сорго алепського є :

• проростання насіння з глибини 10-12 см, а кореневищ з 30 см;
• збереження життєздатності насіння в ґрунті на протязі 5 років;
• плодючість однієї рослини до 8000 зернівок.

Морфологічна будова:

• стебло – пряме, висотою від 1 до 2 метрів, товщиною 1 см;
• листки – лінійно-ланцетні, до 50 см у довжину і 2 см в ширину, темно-   зеленого кольору, на краю гостро-шорсткий;
• cуцвіття – волоть до 40 см, розлога, довгаста, багатоколоскова;
• колоски – двостатеві з колінчастим остюком 1,5 см в довжину;
• насіння – зернівка овальної форми, маса 1000 яких становить 5-10 грам.

Заходи боротьби:

Головний шлях розростання бур’яну — відростання з кореневищ, тому заходи боротьби повинні бути спрямовані на виведення бруньок із стану спокою, їх пробудження, подрібнення підземних вегетативних органів (кореневищ) на якомога менші частини, щоб наступними заходами, в основному за рахунок зяблевого обробітку ґрунту, спричинити їх виснаження (удушення, висушування або виморожування) і загибель. Глибока зяблева оранка в результаті якої кореневища вивертаються на поверхню і засихають (в теплий період року), або вимерзають (зимою) — один з найефективніших методів знищення бур’яну. На засмічених землях сіяти люцерну, загущені посіви озимих культур протягом 2 років.

Також використовують хімічний метод обробки відповідно до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Препарати діють краще за умови, коли висота стебла бур’яну 20—30 см, листова поверхня досить велика (частіше це червень).

Фітосанітарні заходи:

Для попередження завезення сорго алепського необхідно проводити ретельне інспектування об’єктів регулювання (вантажів, матеріалів, транспортних засобів). Забороняється завезення в Україну насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. При ввезенні імпортних вантажів фахівці ретельно перевіряють кожну партію, відбирають зразки для проведення фітосанітарної експертизи. Під час фітосанітарного контролю об’єктів регулювання в імпортному вантажі  до зараженого вантажу мають бути вжиті відповідні фітосанітарні заходи, засмічений вантаж повинен бути затриманий, до нього застосовуються фітосанітарні заходи відповідно до чинного законодавства України. Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідне систематичне проведення обстежень земельних угідь: узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей; території станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція; пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого насіннєвого матеріалу, а також прилеглу територію навколо неї (в радіусі 3 км). У разі виявлення порушень, з метою недопущення подібних випадків в подальшому до країни-експортера  надсилається нотифікаційне повідомлення про невідповідність вантажів фітосанітарним вимогам України.