Золотиста цистоутворююча картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Woll M. et St.) є обмежено поширеним карантинним організмом, який спричиняє хворобі глободероз картоплі.

Особлива небезпечність хвороби полягає в тому, що жоден з агротехнічних, біологічних, агрохімічних заходів не дають результатів в короткий термін (1-3 роки). Це пов’язано з особливостями розвитку даного патогена.

Основною рослиною-живителем золотистої картопляної нематоди є картопля. Також уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових (Sоlоnасеае). Картопляна цистоутворююча нематода – основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цистоутворюючою нематодою (захворювання – глободероз) складають 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива й повна загибель рослин. Особливо великої шкоди G.rostochiensis завдає на присадибних ділянках та на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Вважається, що за присутності в 1 грамі ґрунту лише 20 яєць втрачається до 2 тон картоплі з гектару (Brown, 1969).

Золотиста картопляна нематода є карантинним видом, належить до  списку А-2 (обмежено поширені на території України), згідно переліку
регульованих шкідливих організмів.

Золотиста картопляна нематода поширена практично по всій Європі. В ареал поширення входять Албанія, Австрія, Болгарія, Бельгія, Чехія, Хорватія, Кіпр, Естонія, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Греція, Ісландія, Угорщина, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Польща, Португалія, Росія, Україна

Симптоми захворювання:

·                   на полі помітні вогнища, де рослини відстають в рості і розвитку;

·                   стебла тонкі, завчасно жовтіють;

·                   хворі рослини виглядають зів’ялими, листя деформується і втрачає колір;

·                   цвітіння відсутнє, або мізерне;

·                   бульби маленькі, кількість їх не перевищує 2-3 штук, або зовсім відсутні.

Способи поширення

Оскільки золотиста глободера не здатна самостійно пересуватись на значні відстані, основним шляхом її розповсюдження є ґрунт із цистами, які обсипались із заражених рослин, а також бульби картоплі, коренеплоди, цибулини, укорінений садивний матеріал, декоративні й інші рослини із заражених полів.

Цисти можуть механічно переноситися тарою, знаряддям, дощовими водами, вітром, тваринами й птахами.

За відсутності пасльонових  цисти з вірулентними інвазійними личинками можуть зберігатися в ґрунті до 10 років.

Обстеження на виявлення  вогнищ  золотистої  картопляної нематоди проводять:

1)    візуально, в період цвітіння картоплі і пізніше (з 1 липня по 20 серпня);

2)   методом відбору грунтових зразків в будь-яку пору року, за винятком періоду замерзання грунту:

•  З   кожної   ділянки, з глибини 5-10 см по  рівномірній  сітці відбирають 50 виїмок об’ємом 5 куб.см кожна  і  об’єднують  в  один  вихідний зразок  об’ємом  250  куб.см. 
• Норма  відбору  грунтових зразків в насінницьких господарствах – 4  зразки,  в  фермерських  та інших господарствах – 2 зразки, на присадибних ділянках – 1 зразок.
• Обстеження площ та відбір грунтових зразків на  великому земельному масиві  (1  га  і  більше) проводять в радіусі 5 м,  де відбирають зразки по загущеній сітці, тобто через кожний 1 м.

Заходи боротьби з золотистою картопляною нематодою:

До основних заходів відносять також дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні вави та інші), внесення добрив,   знищення бур’янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі. Також повинна бути просторова ізоляція насіннєвих посадок картоплі від виробничих та присадибних ділянок (не менш ніж  1 км.)

Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту із зон зараження країн поширення захворювання.

Карантинне інспектування посадок картоплі (маршрутні обстеження) доцільно проводити в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематологічного аналізу відбирають зразки ґрунту. У разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю.

Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться за дотримання встановлених вимог (із господарств, які знаходяться під карантином, заборонено вивезення садивного матеріалу).