Шкідники і хвороби зернових колосових культур

Посівам зернових колосових культур протягом травня завдаватимуть шкоди шкідливі комахи та хвороби. Хлібні клопи, головні шкідники хлібних нив Київщини, за настання стійкої денної температури повітря не нижче 18-19ºС мігруватимуть із місць зимівлі до озимої пшениці. Шкідлива черепашка традиційно буде домінуючим видом серед хлібних клопів, розвиток яких буле переважно за допорогової чисельності, заселення посівів характеризуватиметься невисоким рівнем щільності імаго, на рівні останніх років, Перезимувалі імаго, яких взимку загинуло в середньому 11%, спочатку зосереджуватимуться у крайових смугах полів, на зріджених посівах, що добре прогріваються, та живитимуться клітинним соком рослин. Поступово комахи розселятимуться по всьому посіву. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення самці : самиці = 1:1.

Після повного переселення перезимувалих імаго у посіви, за порогової чисельності (2 і більше екз. на кв.м), під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофагів, інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,15 л/га; Актор, ВГ – 0,1-0,14 кг/га;  Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га;  Данадим Мікс, КЕ – 1,0 л/га;  Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га; Енжіо 247   SC, КС – 0,18-0,22 л/га; Карате  050 ЕС, к.е – 0,15 л/га;  Сумітіон,  КЕ – 1,0 л/га; Фатрін, КЕ- 0,1-0,15 л/га або іншими. Ці обробки будуть ефективними також проти інших супутніх фітофагів зернових культур.

Надалі фітофаги заселятимуть ярі пшеницю, ячмінь, овес. Пошкодження рослин дорослими клопами негативно впливає на кількісні показники врожайності зернових колосових культур. При проведенні фітосанітарного моніторингу посівів зернових колосових культур на заселення хлібними клопами слід враховувати, що за прохолодної погоди комахи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту.

Посівам ярих зернових колосових культур повсюдно  завдаватимуть шкоди хлібні блішки, п’явиці насамперед, за сонячної посушливої погоди.    Жуки хлібної п’явиці відкладатимуть яйця, відбуватиметься відродження личинок.

У разі виявлення у посівах хлібної блішки – 30-50 екз. на кв.м, жуків п’явиці – 10-15 екз. на кв.м – у фази сходи-3 листка; 0,5-1,0 личинок/стебло і більше – у фазу кущіння, ярі ячмінь, овес обробляють в крайових смугах, а за необхідності – всуціль полів Акцентом, КЕ-1,5 л/га; Альтексом, КЕ – 0,1-0,15 л/га; Альфасайдом 100  ЕС, КЕ – 0,10-0,15 л/га; Біммером, КЕ – 1,0-1,5 л/га; Бі-58 новим, к.е. – 1,0-1,2 л/га; Брейком, МЕ – 0,07-0,12 л/га; Децисом ф-Люкс, 25 EC, KE – 0,20-0,25 л/га; Енжіо 247 SC, КС – 0,18-0,22 л/га; Карате 050 ЕС, к.е. 0,2 л/га; Пірінексом, КЕ – 1,0-1,2 л/га; Сумі-альфа, КЕ – 0,25-0,3 л/га; Фаскордом, КЕ 0,10 л/га, Фатріном, КЕ– 0,10-0,15 л/га, або іншими рекомендованими інсектицидами.

Злакові попелиці, цикадки розвиватимуться повсюди в озимих та ярих зернових колосових культурах за допорогової чисельності. Ці шкідники небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Пшеничний трипс у фазу виходу в трубку-початок колосіння заселятиме озиму пшеницю.

Інсектициди, рекомендовані для використання в посівах зернових, будуть ефективними і проти вищезазначених шкідливих організмів. ЕПШ злакових попелиць  в фазу виходу в трубку – 5-10 екз. на стебло.

У озимих та ярих посівах відбуватиметься шкодочинність внтрішньостеблових фітофагів – злакових мух. На озимині продовжиться розвиток личинок опомізи пшеничної та озимої мухи. Шведські мухи (вівсяна, ячмінна) будуть літати та заселяти ярі колосові й кукурудзу. Імаго відкладатимуть яйця, будуть відроджуватись личинки мух весняного покоління, які найнебезпечнішими будуть до кущення ярини, коли в результаті ураження основного стебла рослин спричиняється зниження продуктивної густоти посіву і призводить до кількісних втрат врожаю зерна. ЕПШ шведських мух у ярих культурах – 40-50 екз. на 100 помахів сачком.

Хлібні жуки (кузька, красун) перезимували добре, загинуло взимку 11% зимуючої стадії – личинок. В травні відбудеться лялькування личинок і наприкінці місяця жуки почнуть виходити із ґрунту та заселяти посіви передусім, крайові смуги полів. Шкідники виходитимуть на колос і будуть спочатку харчуватися молодим зерном озимої, а потім ярої пшениці в фазах молочної та молочно-воскової стиглості. Один жук за своє життя може з’їсти 7-8 г зерна. ЕПШ хлібних жуків – 3-8 екз. на кв.м. Застосування інсектицидів проти клопа-черепашки та інших фітофагів буде ефективним в регулюванні чисельності хлібних жуків.

Інтенсивність розвитку в травні у зернових колосових культурах хвороб (борошниста роса, кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріозні плямистості, бура листкова іржа) залежатиме від погодно-кліматичних умов місяця. Теплі дощі з помірними вітрами, наявність рясних рос сприятимуть поширенню інфекції патогенів. Для розвитку церкоспорельозної кореневої гнилі  сприятливою буде прохолодна 5-7⁰С та волога погода з частими дощами. За інтенсивності ураження  борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом 1%, септоріозом листя 3-5%, церкоспорельозом під час виходу в трубку хворі рослини оздоровлюють одним із рекомендованих фунгіцидів відповідно до переважаючих хвороб: Абакус Плюс, КЕ – 0,5-1,0 л/га; Адепт БТ, КС – 0,3-0,6 л/га; Альто 240 ЕС, КЕ – 0,3-0,4 л/га; Грінфорт АС, КС – 1,0 л/га; Імпакт 500, КС – 0,25 л/га; Рекс Плюс, СЕ – 0,8-1,2 л/га; Топсін-М, ЗП-1,0 кг/га; Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ-0,8-1,0 л/га; Флуафол, КС – 0,5 л/га або інші.

На початку формування зернівки озимої пшениці за ймовірності розвитку фузаріозу та септоріозу колоса, чому сприятиме підвищена вологість та низькі температури повітря, проводять обробки фунгіцидами: Азимут, КЕ – 0,75- 1,0 л/га; Амістар Екстра 280 SC, КС-0,5-0,75 л/га; Беркут, КЕ – 1,0 л/га; Замір,  ЕВ- 0,8-1,2 л/га;  Комплер 320, КС – 0,4-0,7 л/га; Скіфер Супер, КЕ – 0,4-0,5 л/га; Фолл, КС -0,5 л/га та ін.

Шкідники і хвороби зернобобових культур  та багаторічних трав

На горосі в травні продовжиться шкідливість бульбочкових довгоносиків (смугастого, щетинистого). ЕПШ для ситонів – 10-15 екз. на кв.м В фазу бутонізація-початок цвітіння культури посіви будуть заселяти попелиці, трипси, горохова плодожерка, в окремих регіонах – гороховий комарик. Наприкінці травня, в фазу утворення вусиків і особливо під час з’явлення бутонів та на початку цвітіння на горосі спостерігатиметься підвищена чисельність жуків горохового зерноїда. Шкідники почнуть зосереджуватися з країв полів, поступово – заселяти всю площу. Активними жуки брухуса будуть за жаркої погоди (температура не нижче 21°С), а також вранці і вечером.

У разі виявлення в період бутонізації-початку цвітіння гороху комах за чисельності, що перевищує ЕПШ: гороховий зерноїд (2-3 жука на 10 помахів сачком), горохова попелиця (250-300 екз. на 10 п.с.), гороховий трипс (2 екз. на квітку), горохова плодожерка, акацієва вогнівка (25-30 яєць на кв.м) рекомендовано обприскування інсектицидами: Актара  240 SC, к.с.-0,11 л/га; Актара* 25 WG, ВГ-0,1 кг/га; Акцент, КЕ-0,5-1,0 л/га; Альтекс, КЕ-0,15-0,25 л/га**; Данадим стабільний, КЕ -0,5-1 л/га; Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ – 0,4-0,7л/га; Дуглас, КЕ-1 л/га; Енжіо 247 SC, КС-0,18 л/га; Том, КЕ -0,15-025 л/га; Сумі-альфа, КЕ-0,3 л/га (крім зеленого горошку); Фаскорд, КЕ** -0,1 л/га; Фуфанон 570, КЕ-0,5-1,2.

*- забороняється вживання зеленого горошку.

    ** – за 25 днів до збирання врожаю на зелений горошок; за 30 – гороху на зерно.

Розвиток хвороб на горосі: аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей у травні відбуватиметься за дощової погоди. Рівень інтенсивності захворювань буде переважно слабким.

В травні у посівах сої проростаюче насіння і сходи будуть пошкоджувати личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. З появою сходів рослинам будуть завдавати шкоди бульбочкові довгоносики, клопи, попелиці. За виявлення на сої в фазу 2-6 листочків бульбочкових довгоносиків 8-15 жуків на кв.м, люцернового клопа 2-5 екз. на рослину, попелиці 250-300 екз. на 10 помахів сачка, обприскують посіви інсектицидами: Бі-58 новий, к.е.- 0,5-1,0 л/га, Борей Нео, КС – 0,2-0,4 л/га, Вантекс, Мк.с. – 0,1 л/га, Вертимек 018 ЕС, КЕ – 0,6-1,0 л/га,  Контадор Дуо, КС – 0,07 л/га, Мовенто 100 SC, КС – 1,0 л/га, або іншими.

У післясходовий період за низьких температур повітря та помірного зволоження рослини сої хворітимуть на кореневі гнилі, розвиватиметься бактеріоз, пероноспороз. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу.

У посівах багаторічних бобових трав повсюди за допорогової чисельності відбуватиметься шкідливість бульбочкових та листкових люцернових довгоносиків, попелиць, трипсів, клопів, насіннєїдів, інших фітофагів, а також гусениць підгризаючих та листогризучих совок.

Шкідники і хвороби технічних культур

Цукрові буряки. Звичайний та сірий бурякові довгоносики перезимували задовільно. Навесні залишилося 80% зимового запасу звичайного та 89% – сірого довгоносика. На початку травня за підвищення температури повітря та прогрівання ґрунту після зимівлі комахи розпочнуть вихід на поверхню. Надалі шкідники заселятимуть сходи цукрових буряків, починаючи із крайових смуг. Шкідливість сірого бурякового довгоносика відбуватиметься насамперед, у полях, засмічених осотом, берізкою, гірчаком та іншими бур’янами, якими фітофаг живиться.

У бурякосійних господарствах посіви цукрових буряків повинні бути під ретельним контролем. За високої активності та чисельності шкідників та послаблення токсикації сходів виникатиме потреба застосування комплексу захисних заходів.

Повсюди у сходах буряків будуть шкодочинними бурякові блішки, крихітка, щитоноски, мінуюча муха. За настання середньодобової температури повітря 14-17⁰С посіви цукрових буряків заселятиме листкова бурякова попелиця. Молоді рослини, переважно в південних, осередково центральних районах, пошкоджуватиме піщаний мідляк. Для збереження сходів цукрових буряків за надпорогової чисельності шкідників: звичайного бурякового довгоносика – 0,2-0,3; сірого – 0,2-0,5; мідляка піщаного – 0,3-0,5; блішок – 3-7; щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м посіви обприскують рекомендованими інсектицидами: Актеллік, 500 ЕС, КЕ -1-2 л/га, Актара 25WG, ВГ – 0,08 кг/ га, Борей Нео, КС – 0,2-0,4 л/га, Вантекс, Мк.с.-0,06 – 0,07 л/га, Драгун ЕС, КЕ – 2,0-2,5 л/га, Енжіо 247 SC, КС – 0,18 л/га,  Нурел Д, КЕ – 0,8 л/га, Коннект 112,5 SC, КС-0,5-0,6 л/га, Протеус 110 ОD, МД-1,0 л/га, Сірокко, КЕ-0,5-1,0 л/га, 0,8 л/га, Фостран, КЕ – 0,5-1,0 л/га, ХАНТЕР, КЕ – 1,0 л/га, або інші. Захисні обробки буряків проти листкової попелиці проводять за заселення шкідником 5% рослин. Для захисту посівів від ураження коренеїдом, знищення поверхневої кірки та проростків бур`янів, а також для покращення фізіологічного стану рослин проводять післясходові боронування цукрових буряків.

В травні за теплої погоди та достатньої зволоженості ґрунту будуть завдавати шкоди цукровим бурякам багатоїдні грунтові фітофаги – дротяники і несправжні дротяники, переважно у слабкому ступені.

Соняшник. Сходи соняшнику, передусім нетоксиковані, будуть пошкоджувати дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. Від фази сходів до другої пари справжніх листків культури будуть завдавати шкоди  південний та сірий бурякові довгоносики, піщаний мідляк, що може призвести до зрідженості посівів. За виявлення у сходах соняшнику понад 2 екз. на кв.м шкідників рекомендовано застосування інсектицидів: Данадим Мікс, КЕ – 0,8-1,5 л/га, Іназума, ВГ – 0,2-0,4 кг/га, Хлорпірівіт-агро, КЕ – 0,8-1,5 л/га, ХАНТЕР, КЕ – 0,8-1,5 л/га або інших. Ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. Під час масового відкладання яєць метеликами лускокрилих здійснюють  випуск трихограми. У разі виявлення гусениць лучного метелика 1-го покоління за чисельності 8-10 екз./кв.м, заселення попелицями понад 10% рослин посіви обприскують Децисом-ф-Люкс 25 ЕС, КЕ – 0,3-0,5л/га; Вантексом, Мк.с.- 0,1 л/га; Корагеном 20, КС – 0,15 л/га; Енжіо 247 SC, КС -0,18 л/га; Фуфаноном 570, КЕ -0,6 л/га, або іншими. Проти перонопорозу проводять оздоровлення фунгіцидами: Аканто плюс 28, КС – 0,5-1л/га; Амістар   Екстра 280 SC, КС -0,75-1 л/га; Дезарал, КС -1,5 л/га, іншими.

Озимий ріпак. В травні на озимому ріпаку продовжиться шкодочинність ріпакового квіткоїда, оленки волохатої, прихованохоботників, якими заселено 2-10% рослин. Надалі посіви будуть заселяти капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи.

Заздалегідь, перед початком хімобробок слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!

Наприкінці бутонізації ріпаку (до цвітіння культури) у разі виявлення 5-6 жуків на рослину прохованохоботників, оленки волохатої, ріпакового квіткоїда провести крайові або суцільні обробки інсектицидами: Біскайя 240 OD, МД – 0,3-0,4 л/га, Блискавка, КЕ – 0,15-0,165 л/га, Борей, КС – 0,10-0,12 л/га, Вирій, КС – 0,2-0,3 л/га, Драгун ЕС, КЕ – 0,5-0,6 л/га, Коннект 112,5 SС, КС – 0,4-0,5 л/га, Маврік, ЕВ – 0,3-0,35 л/га, Моспілан, ВП – 0,10-0,12 кг/га або іншими.

За виявлення хрестоцвітих блішок на ріпаку ярому у фазу сходи–2-4 листки 3-5 екз. на кв.м застосовують Альфагард 100, КЕ – 0,1-0,15 л/га; Атрікс, КЕ  -0,15 л/га; Бестселлер Турбо 200, КС – 0,05-0,08 л/га; Біская 240 OD,МД – 0,3-0,4 л/га; Брейк, МЕ –  0,05-0,07 л/га; Версар, КЕ  – 0,6 л/га, інші.

У разі прояву хвороб: фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, інших,  рослини ріпаків оздоровлюють фунгіцидами: Альєтт 80 WP, ЗП – 1,2-1,8 кг/га, Амістар екстра 280 SC, КС – 0,75-1,0 л/га, Спіріт, КС – 0,5-0,7 л/га, Террасил 250, к.е. – 1,0 л/га, Піктор, КС – 0,5 л/га, Фитал, РК – 2,0-3,0 л/га, Форсаж, КС – 0,6 л/га, інші.

При обприскуванні інсектицидами посівів ріпаків (насіннєвих та призначених на технічні цілі) необхідно дотримуватися санітарних строків останньої обробки  до збирання врожаю.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук перезимовав добре, за зимовий період загинуло 21% комах, і навесні розкопками картоплянищ ураховувалося від 1 до 4 екз. на кв.м. В травні жуки масово будуть виходити із ґрунту картоплянищ, заселятимуть сходи картоплі та розсаду пасльонових культур. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в другій половині місяця за оптимальних температур в межах 22-25⁰С і відносної вологості повітря 70-75%, відбуватиметься відродження личинок.

Ранні сходи картоплі захищають дозволеними інсектицидами в разі заселення колорадським жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець слід обробляти при заселенні 5% рослин рекомендованими «Переліком…» препаратами.

Хрестоцвітим культурам (капуста, редиска) за сонячної посушливої погоди скрізь завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, клопи. Повсюди відбуватиметься літ весняної капустяної мухи, ріпакового і капустяного біланів, капустяної молі.  Відбуватиметься відродження та розвиток личинок фітофагів. В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину захищають культуру через крайові або суцільні обприскування посівів рекомендованими інсектицидами.

Шкідники і хвороби плодових культур

Садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, які  в квітні на заселених 10-65% дерев за чисельності 2-5 екз.на дерево пошкодили від 1 до 8% бруньок, продовжать живлення  та шкодочинність у плодових насадженнях. В травні довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, будуть відроджуватись їх личинки. Під час опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда. Повсюди триватиме живлення гусениць розанової та інших листокруток. Гусениці яблуневої горностаєвої молі за суми ефективних температур 160⁰С (нижній поріг середньодобової температури +12⁰С) вийдуть з-під щитків та почнуть пошкоджувати молоде листя яблунь. Продовжиться літ плодових пильщиків. У сонячну тиху погоду за температури не нижче +16⁰С, комахи відкладатимуть яйця. Надалі личинки яблуневого пильщика пошкоджуватимуть зав’язь плодів, виїдаючи насіннєву камеру.

Яблунева попелиця, медяниці, плодові кліщі будуть найбільш поширеними серед комплексу сисних фітофагів у садах області і за допорогової чисельності будуть живитися соком молодого листя й пагонів.  Розвитку шкідників сприятимуть помірні температури та вологість повітря.

Із хвороб  на яблунях  та грушах  будуть мати розвиток борошниста роса і парша, збудники яких перезимували добре. Посилюватимуть поширення захворювань у травні  помірно тепла температура повітря, опади  та достатня вологість повітря.

Проти комплексу шкідників зерняткові сади відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) обприскують Актарою 25 WG, ВГ0,5 – 0,14 л/га, АЦ Люксом, ЗП – 0,5 кг/га, Бі-58 новий, к.е. – 0,8-2,0 л/га, Воліамом Флексі 300 SC, КС -0,3-0,5 л/га, Конфідором, РК – 0,2-0,3 л/га або іншими рекомендованими препаратами. При наявності кліщів застосовують Енвідор 240 SC, КС, 0,4-0,6 л/га або Демітан 200 КС, 0,6 л/га. Проти парші, борошнистої роси та інших хвороб застосовують фунгіциди: Ембрелія 140 SC, КС 1,2-1,5 л/га, Корнет, КС – 0,15 л/га, Лінкор, КЕ – 0,15-0,2 л/га, Лудік 250, ЕВ – 0,5-0,6 л/га, Скор, КЕ, 0,15-0,2 л/га, або інші.

Через 10-12 днів після попередньої обробки для захисту яблунь та груш від вищезазначених шкідників та хвороб проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають Аполло, КС, 0,4-0,6 л/га,  Вертимек 018 ЕС, КЕ 1,0-1,5 л/га, Ніссоран, ЗП, 0,3-0,6 кг/га, інші.

Гусениці яблуневої плодожерки продовжать заляльковування у зерняткових садах. За суми ефективних температур (вище 10⁰С) – 110⁰С розпочнеться літ метеликів плодожерки, масовий літ – за суми 150-170⁰С.

У кісточкових насадженнях під час утворення зав’язі у вишні і черешні розпочне літ вишнева муха. Самиці відкладатимуть яйця у починаючі дозрівати плоди, а личинки будуть живитися їх м’якоттю. Погода із значними опадами сприятиме поширенню інфекції кокомікозу, моніліозу, клястероспоріозу, інших хвороб.

Під час масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи використовують інсектициди: Актеллік 500 ЕС, КЕ – 0,8-1,2 л/га, Каліпсо 480 SC, КС – 0,2-0,3 л/га з додаванням проти хвороб Топсіну-М, ЗП – 1,0 кг/га, Фиталу, РК – 2,0 л/га тощо.

Багатоїдні шкідники

Травневі хрущі, загибель личинок яких за зимовий період склала 10%,  у першій половині травня будуть масово літати. Шкідливість жуків спостерігатиметься на декоративних і плодових деревах та в лісосмугах.

У травні проходитиме залялькування гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика. Перезимівля фітофага відбулася задовільно, за зимовий період загинуло 19% зимуючих комах.

Лучний метелик, чисельність місцевої популяції якого в області залишається невисокою, у травні розпочне літ. Температура повітря 22-25⁰С, опади, роси, квітучі рослини – оптимальні умови для розвитку і шкідливості лучного метелика. При проведенні обстежень на виявлення шкідника необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, неорних землях, галявинах, посівах багаторічних трав.

Гусениці підгризаючих совок (озима, оклична, інші види), яких за період зимівлі загинуло 8%, навесні за чисельності 0,5-2 екз. на кв. м у травні завершать заляльковування. З середини місяця розпочнеться літ метеликів. Тепла та помірно волога (70-90%) погода, наявність квітучої рослинності, забезпечать додаткове живлення самиць нектаром та  відкладання яєць шкідниками.

Літ метеликів 1-го покоління листогризучих совок: капустяної, бавовникової, городньої, совки-гамми інших, відбуватиметься повсюди за температури 18-20⁰С, проходитиме яйцекладка фітофагів. Обмежує чисельність та шкідливість усіх совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

В травні відбуватиметься літ метеликів чортополохівки.

Ґрунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих і червневих хрущів) активізуються у просапних та інших культурах, південний сірий довгоносик – на просапних. Піщаний мідляк шкодитиме ярим зерновим, гороху, соняшнику. Осередкові пошкодження сільськогосподарських культур вищезгаданими шкідниками проявлятимуться на ранніх етапах розвитку рослин.

При роботі з пестицидами необхідно дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.