Ценхрус довгоголковий – бур’ян, який несе загрозу людям і домашнім тваринам. Його, вкриті шипами плоди пошкоджують шкіру тварин, ранять шлунково-кишковий тракт та ротову порожнину. Шипи досить міцні і здатні травмувати шкіру людей і тварин. Колоски ценхрусу володіють аллелопатичним потенціалом, тобто в огортках містяться речовини, які пригнічують проростання насіння інших рослин. Ценхрус якірцевий (малоквітковий, довгоголковий) здатний рости на будь яких ґрунтах, але перевагу віддає піщаним ґрунтам. Він утворює цілі колонії на узбережжях водоймищ, відкосах залізниць та автомобільних доріг. однорічна рослина.

Морфологічно-біологічні особливості звучать наступним чином, стебла товсті, плоскі, прямі, добре облистнені і розгалужені. Рослина висотою 20 – 60 см. Суцвіття – колосоподібна волоть, що складається з 8 – 15 колосків буруватого або жовтувато-зеленого кольору, вкритих гострими шипами. Колоски вузькі, оточені колючою обгорткою із щетинок, що зростаються біля основи. Плід — зернівка. Зернівка має чорно — бурий або зелено – жовтий колір, схожа на насінини суданської трави, але менша за розміром, вкрита колосковою лускою й оточена гострими шипами, завдяки яким прикріплюється до шерсті тварин та одягу людей. Сходи ценхрусу з’являються наприкінці квітня-на початку червня. Цвіте у червні-вересні. Насіння достигає у серпні-вересні. Одна рослина утворює близько 2000 насінин.

Ценхрус засмічує посіви просапних культур, особливо баштанні, зріджені посіви озимої пшениці, сади, виноградники, пасовища. Росте біля доріг, озер, водойм, на лісних просіках. Найбільш сильно засмічує посіви кукурудзи, соняшника, овочевих, баштанних культур та виноградників. Рослинам ценхрусу баштанні культури створюють найсприятливіші умови для розвитку, розмноження й поширення. А саме: ц має численні колючки, ними він прикріплюється до кавунів, динь та транспортних засобів, які доставляють їх до споживача, й таким чином поширюються із зібраним врожаєм баштанних культур на значні віддалі.

Посіви баштанних культур значною мірою страждають від шкодочинності цієї рослини як через забур’яненість так і від зниження тривалості зберігання плодів баштанних культур (механічні ушкодження плодів колючками). Боротьба за допомогою культивації можлива тільки до утворення кавунами стебел, а в подальшому неможлива навіть прополювання. Засміченість може досягати  300 одиниць на 1 кв.м..

Ценхрус наносить шкоду  тваринництву. Насіння знижує якість вовни і потрапляючи до рота тварин – пошкоджує слизову оболонку, що призводить до появи виразок та пухлин, а також знижує якість шерсті і пошкоджують шкіру.         Знищення ценхрусу на посівах баштанних культур хімічним методом з допомогою гербіциду Бетамаг, к.е., у дозі 0,8 л/га. Активне знищення рослин ценхрусу з допомогою хімічного методу боротьби дає змогу не тільки зменшити ареал цього карантинного організму, а й зупинити його поширення.Організацію, контроль і методичне забезпечення обстеження здійснюють державні інспекції з карантину рослин.Карантинними заходами з недопущення поширення ценхрусу довгоголковогоє обстеження та експертиза імпортної рослинної продукції, встановлення карантинного режиму та заборона вивезення рослинної продукції з ареалу цього карантинного організму.Для того, щоб не допустити подальшого розповсюдження ценхруса довгоголкового  треба проводити заходи по знищенню існуючих вогнищ, а також профілактичні заходи запобігання проникнення бур’на з під карантинної продукції в тому чеслі і рослинній продукції зі стран широкого розповсюдження цього бур’яна, к яким відносяться: Греція, Іспанія, Італія, Росія, Молдова, Індія, США, Канада, Аргентина, Болівія, Бразілія, Чілі, Колумбія, Куба, Гондурас, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, страни Южной Африки и Австралійский Союз.