Грушева вогнівка (Numonia pyrivorella) належить до сімейства вогнівки (Pyralidae), загін Лускокрилі, або метелика (Lepidoptera).

Ареалом поширення даного шкідника є країни Азії (Китай, Північна і Південна Кореї, Японія, Тайвань) і Далекий Схід РФ.

Зона проживання грушевої вогнівки зазвичай пов’язана з наявністю дикої уссурійської груші, на якій даний шкідник і був вперше виявлений. Але поступово комаха адаптувалося і набула здатності поширюватись на культурні сорти груш, а тому з кожним роком впевнено розширює ареали свого поширення. Справа в тому, що зимує плодожерка в шовковому коконі всередині квіткової бруньки, тому вона може поширюватися як разом з черенками і саджанцями, так і з зараженими плодами, перебуваючи при цьому в стадії ембріона, личинки або лялечки.

На сьогодні грушева вогнівка в багатьох країнах внесена в список небезпечних карантинних об’єктів.

Опис грушевої вогнівки

Імаго шкідника є метеликом з довжиною тіла трохи більше сантиметра і розмахом крил до 22 міліметрів.

Передні крила комахи мають темно буро-пурпурове забарвлення і містять дві світлі хвилясті поперечні лінії, облямовані чорним кантом. Між хвилеподібними лініями розташовується невеликий темний малюнок у вигляді серпа, який зігнутий до основи крила.

Задні крильця мають світло сіре забарвлення і облямовані короткою бахромою.

На голові у метелики знаходиться пара вусиків-антен, які досягають приблизно половини довжини передніх крил.

Тіло комахи має темно-фіолетовий відтінок і покрито щільно прилеглими лусочками, які на нижньому боці мають більш світлий відтінок.

Задня частина черевця містить пучок щетинок у вигляді пензлика (особливо добре помітні у чоловічих особин).

Яйця у грушевої вогнівки дрібні, трохи довгастої форми і досягають 0,9 міліметрів в довжину при ширині 0,6 міліметра. Вони мають злегка жовтуватий відтінок, але в міру дозрівання набувають більш червоного забарвлення, а потім, поступово темніють до бурого кольору.

Тривалість розвитку ембріонів займає від 8 до 10 діб.

Тільки народжені личинки мають рожеве забарвлення і темну спинку з коричневою головою.

Гусінь старшого віку поступово забарвлюється в темний бурий колір, при цьому їх черевце має жовтуватий відтінок.

Доросла личинка грушевої плодожерки може досягати 2 сантиметрів в довжину.

Лялечка має буре забарвлення. Її тіло розділене сегментами, причому останній сегмент черевця містить 6 щетинок світлого кольору і має загнуті вершинки. Лялечка грушевої вогнівки може досягати одного сантиметра в довжину.

На Далекому Сході і в країнах Азії шкідник, як правило, встигає дати тільки одне покоління, але при більш сприятливих кліматичних і погодних умовах може виробляти і дві генерації.

Личинки комахи зимують всередині листових бруньок, перебуваючи в шовковистому коконі і їх можна легко помітити неозброєним поглядом, оскільки заражені бруньки відрізняються більш темно-коричневим відтінком. При доторканні до них вони відриваються і обпадають на землю.

Під час формування квітів личинки вогнівки забираються всередину бутонів і починають пошкоджувати суцвіття, в результаті чого вони в’януть і всихають.

Після закінчення періоду цвітіння (як правило, в кінці травня або на початку червня) гусінь переключається на соковиті зав’язі, проникає в молоді плоди і пробирається до насіннєвих камер. При цьому на поверхні груш (в районі чашечки) з’являється добре помітний отвір, через який личинка потрапляє всередину плода. Зазвичай отвір забитий пробкою з павутини і містить елементи життєдіяльності комахи.

Методи боротьби

У боротьбі з грушевою вогнівкою не так багато методів, основним з яких є хімічний (використання хімічних препаратів). Всі вони застосовуються тричі протягом вегетації. Перші дві обробки спрямовані на знищення перезимувавших  гусениць і проводяться до початку цвітіння і після його закінчення. Розрив між обробками складає близько одного тижня. Третя обробка припадає на другу декаду липня, коли йде розвиток другого покоління вогнівки.

З механічних заходів боротьби можна порекомендувати збір опалого листя та уражених плодів у 1-2 декаді червня, 1 декаді серпня і 1 декаді вересня (при дозріванні), але міра ця малоефективна.