Індійська сажка пшениці – Tilletia indica Mirta

Індійська сажка (Tilletia indica Mirta) – збудник хвороби уражує пшеницю, тритикале, жито. Близько 70 країн світу, і Україна в тому числі, вводять карантинні обмеження на ввезення пшениці з країн, в яких була знайдена індійська сажка.

Шкодочинність хвороби полягає у знищенні продуктивності заражених рослин на 10-30%.  При сильному пошкодженні насіння погіршується товарні, хлібопекарські, біохімічні якості зерна (борошно темніє, зерно має характерний запах гнилої риби, зменшується вміст лізину, цукру, крохмалю, тіаміну та інших речовин).

Збудник хвороби — гриб Neovossia indica Mund (синонім Tilletia indica Mirta). Теліоспори його еліптичні або кулясті, 18-40 мкм у діаметрі, мають темно-, червонувато-коричневу, непрозору сітчасту оболонку із хвостоподібним придатком. Теліоспори зразу не проростають, а потребують періоду спокою. Вони проростають при температурі 15-25°С, утворюючи товсту базидію, яка має багато (32-128) подовжених, трохи зігнутих базидіоспор або ниткоподібний проміцелій (довжиною 10-200 мкм). На поверхні проміцелію формується велика кількість одно-, двоклітинних споридій. Іноді з первинних споридій утворюються вторинні одноклітинні споридії. Від споридій і базидіоспор відбувається ураження рослин під час цвітіння. Дифузного поширення грибниці у рослинах не виявлено. Джерелом інфекції індійської сажки можуть бути засмічені теліоспорами ґрунт або насіння.

Хвороба належить до захворювань, що важко викорінюється. Спори гриба зберігаються у ґрунті тривалий час (2-4 роки і більше). У зв’язку з цим введено обмеження при експорті з інших континентів.

Для вчасного виявлення хвороби потрібно обстежувати посіви у період збирання й обмолоту. Обов’язковим є протруєння насіннєвого матеріалу. До агротехнічних заходів відносяться: дотримання сівозмін (не висівати пшеницю протягом 4-5 років поспіль), знищення рослинних решток та бур’янів. Помірне зрошення та збалансоване використання добрив (не допускати надлишку азотних добрив), а також створення і розмноження стійких сортів пшениці.

В даний час ця хвороба поширена в країнах Азії, Афганістані, Іраку, Непалі, Пакистані, а також в США та Мексиці. В Україні вона відсутня.

Вчасно виявити шкідливі організми і недопустити їх занесенню на територію нашої країни – головне завдання фітосанітарних інспекторів Головного управління Держпродспоживслужби.