Проблема нематод, які паразитують на рослинах, є надзвичайно актуальною в Україні. Наслідком зараження нематодами є зниження врожаю до 60-80 %. Одні з самих шкідливих нематод у світі,  Стеблові нематоди Ditylenchus dipsaci (стеблова нематода) та Ditylenchus destructor (стеблова нематода картоплі) в нашій країні, вони внесенні до Переліку регульованих некарантинних шкідливих організмів. Нематоди не лише знижують урожайність культури, але й погіршують її товарні та насіннєві якості, впливають на біохімічні процеси, які виникають з моменту початку живлення нематод.

За даними ЕОКЗР D. dipsaci та D. destructor розповсюджені в наступних регіонах: Європа, Азія, Африка, Північна Америка, Південна Америка і Океанія. Мають широкий ареал розповсюдження в зоні Полісся України.

Встановлено, що D. dipsaci та D. destructor уражують як культурні рослини, так і бур’яни. Нематоди можна виявити на таких рослинах, як цибуля, часник, картопля, морква, горох, квасоля, кукурудза, полуниця.

D. dipsaci перш за все викликає захворювання надземних частин рослин (стебло, листя, квітки), але також уражує цибулини, бульби й кореневища.

Одним з характерних симптомів заселення D. dipsaci є утворення так званого «нематодного войлоку» – великого скупчення наматод на поверхні.

Ознаками пошкодження D. destructor є специфічні надземні симптоми захворювання картоплі відсутні, лише за високого ступеня зараження рослини мають пригнічений вигляд та передчасно в’януть. На зрізі бульб можна побачити дрібні крапки білого кольору, що відрізняються на фоні здорової тканини картоплі. Уражені ділянки стають м’якими і виявляються при промацуванні. Згодом тканина буріє, і місця ураження виглядають як слабо вдавлені сірувато-бурі плями. Надалі шкірка над плямами стає тонкою і часто тріскається, виявляючи під собою суху крихку масу.

Нематоди харчуються, проходять повний цикл розвитку і розмножуються виключно в тканинах рослини-господаря. Тіло нематод веретеноподібне, звужене з кінців, розмір D. dipsaci 1,0-1,3 мм, D. destructor – 0,8-1,4 мм, на голові знаходиться ротова порожнина, ротовий апарат містить стилет, яким нематоди проколюють тканини рослин і висмоктують сік.

Розмноженню нематоди сприяє дощова погода і підвищена вологість. Зі збільшенням чисельності нематод хвороба стрімко прогресує. У той час як відмерлі клітини рослин заселяються іншими мікроорганізмами і загнивають, личинки нематод мігрують на здорові ділянки тієї ж рослини або в ґрунт, поступово інфікуючи все нові і нові рослини.

Також стеблові нематоди можуть вижити до двох років в морозних чи посушливих умовах у ґрунті. Нематоди можуть вступити в криптобіоз, на цій стадії виживає на протязі 3-5 років. У стані спокою нематода не проявляє ніяких ознак життя.

Основним джерелом поширення нематод є ґрунт та садивний матеріал. Розселяються нематоди шляхом пересування в ґрунт або з ґрунтом, знаряддями праці та рослинами, переносяться людиною з одного поля на інше.

Фітосанітарні заходи: Використання незараженого посадкового матеріалу, закладка на зберігання тільки здорових бульб, знищення бур’янів, дотримання сівозміни, застосування мінеральних добрив, дезінфекція тари, знаряддя праці, картоплесховищ, транспортних засобів, обробка бульб ефективними протруйниками (що дозволені для використання в Україні), використання стійких до нематоди сортів картоплі.

На жаль, на сьогоднішній день немає ефективних хімічних засобів боротьби зі стебловими нематодами, тому дуже важливо чітко виконувати комплекс профілактичних та агротехнічних заходів.