Батьківщина Капрового жука – Індія, де він вперше відзначений як серйозний шкідник запасів зерна в 1984 р.

Капровий жук дуже сильно відрізняється в залежності від складу їжі, умов існування. Шкідник не літає, живе не більше 15 днів, але добре пересувається в межах складського приміщення. Шкідник мешкає у тропічних регіонах в межах зони, обмеженої на півночі 35 паралеллю, на півдні -Еквадором, на заході – Західною Африкою, на сході – М’янмою. Капровий жук виявлений у багатьох країнах світу, зокрема: Алжирі, Єгипті, Кіпрі, Туреччині, Японії, Іспанії, Швейцарії та інших.

Шкодять личинки Капрового жука. Вони пошкоджують в складах пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, рис, арахіс, насіння бавовнику та льону, борошно і макарони, а іноді навіть папір і мішковину. Личинки молодших віків живляться тільки подрібненим або пошкодженим зерном, але в подальшому пошкоджують і ціле зерно, вигризаючи в першу чергу зародок. Шкода від Капрового жука зареєстрована більш ніж на 60 видах різної продукції. Присутність личинок зареєстровано в сухих дріжджах і сухому молоці. Крім того, вони можуть розвиватися на трупах мишей, птахів і комах.
Цей шкідник особливо небезпечний в південних районах, так як личинки харчуються зерном з вологістю 6% (інші види складських шкідників не споживають зерно такої низької вологості). Проникаючи з партіями зернопродуктів, шкідник заражає зерносховища, склади муки, крупи і насіння, млини, комбікормові заводи і цехи, солодовні пивоварних заводів, цехи кондитерських фабрик і маслобійних заводів, транспортні засоби (трюми пароплавів, автомашини, вагони).

Личинки перетворюють заражені продукти в порошкоподібну масу, що складається із залишків продуктів і екскрементів, непридатну для використання в їжу і на корм худоби через отруйність. Відомі випадки знищення до 70%продукції,що зберігається.

Личинки грають основну роль в розселенні шкідника. Вони поширюються із зараженою продукцією, транспортними засобами, з тарою і складським обладнанням. Відомі випадки завезення його в продукції і тарі з імпортними вантажами, які не є їжею для цього шкідника (бобіни з синтетичною пряжею, під металевою обшивкою чайних ящиків, упаковки гофрованого картону, дерев’яні ящики з машинним обладнанням). У ці вантажі шкідник потрапляв випадково під час зберігання, навантаження і транспортування.

До заходів, які проводяться державними фітосанітарними інспекторами та унеможливлюють вірогідність проникнення шкідника через державний кордон України, належать: ретельний огляд у пункті ввозу підкарантинної продукції, тари, транспортних засобів, що перетинають державний кордон України; заходи на внутрішній території України: щорічні обстеження складів та силосів, в яких зберігається зернова продукція, візуально та за допомогою харчових принад, феромонних пасток.