Пасмо льону небезпечна карантинна хвороба льону, що викликана грибом Mycosphaerella linicola Naumov. Уперше хворобу було виявлено в Аргентині в 1911 році. На сьогодні пасьмо льону виявлено в Бельгії, Білорусі, Великобританії, Греції, Італії, Литві, Росії, Румунії, Сербії, Словенії, Сербії, Україні, Франції, Хорватії, Угорщині, Чорногорії, Швеції, а також в Азії, Африці, Північній Америці, Південній Америці, Австралії і Океанії.

З 1973 року пасмо виявляють на посівах льону – довгунця в Україні. На даний час осередки хвороби знаходяться у Львівській та Житомирській областях. Уражує: льон та всі види роду Linum. Ознаки хвороби виявляються вже на сходах. У фазі “ялиночки” на сім’ядолях з’являються різкі коричневі плями, які охоплюють усю їх поверхню. При підсиханні сім’ядолі покриваються злегка опуклими темними крапками (пікнідами) і обпадають. Пізніше на справжньому листі виникають округлі коричневі плями, які також покриваються концентричними колами пікнід. З хворого листя плями поступово переходять на стебло, внаслідок чого воно стає строкатим. Особливо яскраво ознаки проявляються перед збиранням врожаю. До моменту достигання льону плями стають сірими, з бурими краями і безліччю пікнід. За сильного ураження все поле набуває сірого відтінку. У місцях уражень стебло відмирає. Бура плямистість з пікнідами утворюється також на пуп’янках і коробочках. Дуже уражені пуп’янки відмирають, а коробочки залишаються недорозвиненими. Нерідко в уражених коробочках формується недорозвинене, щупле насіння.

Під час вегетації рослин у місцях уражень гриб утворює нестатеве спороношення у вигляді пікнід з пікноспорами. Основним джерелом первинного ураження посівів льону є заражене насіння та ґрунт. Спороношення під час вегетації поширюються за допомогою вітру, краплинок дощу і комах. Для своєчасного виявлення захворювання проводиться обстеження посівів льону у фазі «ялинки» та за тиждень до збирання врожаю льону. При виявленні захворювання запроваджується карантинний стан. Насінницькі виробничі посіви, де виявлено захворювання, вибраковують, а зібране насіння складають окремо і використовують лише на технічну переробку. Льоноволокно, заражене «пасмо», переробляють в першу чергу, з дотриманням фітосанітарних вимог, а рештки спалюють.

Mycosphaerella linicola Naumov – пасмо льону

Забороняється завезення насіннєвого матеріалу з країн поширення захворювання. Насіннєвий матеріал дозволяється завозити при умові відсутності пасмо, що встановлюється шляхом обстежень в період вегетації та фітосанітарної експертизи. При завезенні насіннєвий матеріал підлягає обов’язковому догляду з відбором середніх проб та обов’язковій фітосанітарній експертизі. В місцях надходження насіннєвий матеріал підлягає обов’язковому інспектуванню. Весь насіннєвий матеріал, який висівається на території України, а особливо насінницькі посіви, підлягають обов’язковому інспектуванню та фітосанітарній експертизі. Льоноволокно, заражене пасмо, підлягає першочерговій переробці на найближчих льонозаводах, з дотриманням фітосанітарних вимог. В місцях заводської переробки льонопродукції також необхідно дотримуватись запобіжних заходів – усі відходи спалювати. Обов’язкове дотримування сівозміни, а саме, не висівати насіння льону на зараженій ділянці, не раніше чим 6-7 років після виявлення. Посів проводити в оптимальні строки. Не допускати загущеності посівів. Знищувати бур’яни. Проводити профілактичні обприскування посівів. Використання для посіву стійких сортів, обов’язкове протруєння насіння. Дотримуватися просторової ізоляції між виробничими і насінницькими посівами не менше 1 км. Категорично заборонено розстилання льонової соломки на полях. Візуальні обстеження на насінницьких ділянках здійснюють двічі: у фазу «ялинки» (травень) та тиждень до збирання урожаю, на інших посівах – за тиждень до збирання урожаю.

                                               Симптоми ураження.

Гриб уражує всі наземні частини рослини з моменту появи сходів до кінця вегетації. Симптоми на рослинах льону виявляються в ранній фазі його росту – на сім’ядольних листочках, після чого хвороба переходить на справжні листочки, стебла й, поширюючись знизу догори по рослині, уражує бутони й коробочки. Сім’ядольні листки стають коричневими, підсихають і вкриваються спороношенням гриба – пікнідами, а потім опадають. На справжніх листках хвороба проявляється у вигляді плям, здебільшого округлих, колір їх змінюється від зеленувато- жовтого на ранніх фазах до темно- коричневого пізніше. Уражені листки поступово засихають, скручуються й опадають, оголюючи стебло. Ураження стебла починається з його нижньої частини у вигляді невеликих ділянок видовженої форми. Спочатку вони не оточують стебло цілком, лише із часом, збільшуючись у розмірах, плями опоясують стебло повністю. У цій фазі уражені коричневі ділянки тканини чергуються із зеленими смугами здорової тканини, надаючи стеблам і гілочкам строкатого вигляду. Посіви обстежують маршрутним методом по двох діагоналях. Під час руху обстежувач відбирає всі підозрілі на зараження рослини, крім того, через кожні 40-50 м відбирається зразок із 15-20 рослин. На площі до 1 га відбирають 10 зразків, до 10 га – 20, до 20 га – 30, до 30 га – 35, до 40 га – 40; понад 40 га – 45 зразків, що складають об’єднану пробу. Якщо за ретельного огляду відібраних проб відмічається наявність захворювання, схожого на пасмо льону, підозрілі зразки загортають у папір, наділяють етикеткою та надсилають до фітосанітарної лабораторії для експертизи збудника. Після обстеження в кожному господарстві складається акт установленої форми. Крім того, все насіння льону перед сівбою треба перевіряти на ураженість пасмо шляхом зовнішнього огляду за допомогою лупи. Для аналізу відбирають щуплі насінини світлого кольору з білуватими горбинками у зародковій частині, а також насінини з шорсткою поверхнею. Маса середньої проби насіння, підозрілого на пасмо, близько 250 г.