Західний кукурудзяний жук Diabrotica virgifera virgifera) — обмежено поширений в Україні карантинний шкідник.

Діабротика є обмеженим поліфагом. Крім кукурудзи, жуки здатні вигризати вміст квітки і паренхіму листків гарбузових (огірки, гарбузи, кабачки, патисони тощо), також, у зарубіжних матеріалах є інформація про можливість живлення пиляками та листками інших злакових рослин, бобових, айстрових культур.

Зовнішній вигляд

Дорослі комахи сягають в довжину від 2,2 до 6,8 мм. Вусики у них темні, тонкі та ниткоподібні. Лапки також чорного кольору. Тіла їх видовжені і мають жовто-коричневе забарвлення.

Яйця шкідника білувато-жовті, їх довжина становить близько 0,5 мм. Личинка подовжена, червоподібна. У третьому личинковому віці досягає 10-18 мм. Зовнішнє забарвлення може бути білим або жовтим, а голова світло-коричнева. Відмінна видова ознака — темна смуга від початку тім’яного шову приблизно на 1/3 довжини кожного лобного шову, що створює таким чином роздвоєний малюнок. Лялечка біла, та м’яка.

За рік з’являється лише одне покоління західних кукурудзяних жуків. Жіночі особини відкладають яйця в ґрунт у період з середини літа до осені, які залишаються там упродовж зими. Личинки вилуплюються, а потім оселяються на коренях кукурудзи та харчуються ними. Гусінь проходить через три стадії до моменту перетворення на лялечку у ґрунті. Первинна шкода, яку вона завдає, відбувається на пізніх етапах.

Шкодочинність діабротики

Шкодять дві стадії розвитку шкідника — личинка та імаго. Імаго вигризають пиляки на волотях та нитки на приймочках маточок качанів. Вони пошкоджують зерно в молочній стиглості на верхівках качанів і «виїдають» паренхіму між жилками листків. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність.

Не меншу загрозу становлять личинки, бо пошкоджують кореневу систему на ранньому етапі розвитку кукурудзи. Після виходу з яйця личинки повинні відшукати коріння кукурудзи для живлення за виділеннями CO2 (процес респірації- дихання), впродовж 24 годин, інакше загинуть. Оптимальною для них температурою є +22⁰С, за якої розвиток їх триває 20-30 днів.

Коренева система кукурудзи уражена діабротикою

Зі зростанням комах й ускладненням їхніх харчових потреб, шкідники проникають глибше в коріння. Личинки завдають найбільшої шкоди після утворення вторинної кореневої системи і розвитку опорного кореня. Кінчики коренів стають коричневими, і зазвичай вони пробурені та проїдені до самої основи рослини. Личинки також можуть проникати вглиб більших коренів та іноді з’являтися на верхівках рослин. Що може призвести до значного зменшення кореневої маси, вилягання рослин кукурудзи, або й до їх загибелі. Зовнішній вигляд рослин кукурудзи, що були уражені діабротикою часто порівнюють з «гусячою шиєю», адже ушкодження цього шкідника не схоже на жодне інше.

Методи контролю діабротики

У першу чергу варто проводити агротехнічні дії, аби контролювати поширення шкідника, такі як:

не вирощувати кукурудзу більше 2 років на одному місці;

дотримуватися не менш ніж чотирьох пільної сівозміни;

поле має бути чистим від шкідників.

Хімічний захист полягає в застосуванні ґрунтових інсектицидів під час сівби — такий препарат, стартове добриво та фунгіцидний протруювач можуть мати позитивний ефект для зменшення шкоди від личинок. Крім цього, листкові обробки потрібні для захисту від імаго (аби уникнути резистентності, для обприскування слід використовувати засіб з іншою, ніж у ґрунтового інсектициду, діючою речовиною.

Фітосанітарні заходи

Ввезення насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи з-за кордону дозволяється тільки після проведення ретельного огляду та експертизи. Важливим фітосанітарним заходом є щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток.